Слова, що тримають світ: що стоїть за нічною заявою Путіна?

11 травня 2025 року, 08:20 за центральноєвропейським часом — У ніч проти суботи, коли годинники пробили 23:00, Кремль сколихнув світ черговою заявою Володимира Путіна. Російський лідер оголосив про готовність розпочати переговори з Україною 15 травня у Стамбулі, але без припинення вогню — відповідь на ініціативу європейських лідерів та Президента України Володимира Зеленського про 30-денне перемир’я з 12 травня. У той час, коли на фронті лунають вибухи, а дипломати шукають шляхів до миру, слова Путіна викликають більше запитань, ніж відповідей. Чи це крок до діалогу, чи чергова гра на затягування війни? Розбираємося в деталях.

Нічна заява: Стамбул замість перемир’я

Пізно ввечері 10 травня Кремль анонсував “важливе і змістовне” звернення Путіна. Як повідомили журналісти кремлівського пулу, виступ відбувся без запитань через пізню годину, але слова російського президента виявилися очікувано гучними. Путін заявив про готовність розпочати переговори з Україною 15 травня у Стамбулі, але за однієї умови — без припинення бойових дій. Це стало прямою відповіддю на пропозицію Зеленського, прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, Президента Франції Еммануеля Макрона, Канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, які 10 травня у Києві закликали до 30-денного перемир’я, що мало б розпочатися вже завтра, 12 травня.

Путін, однак, відкинув ідею тимчасового припинення вогню, повторивши давню позицію Кремля: будь-які переговори можливі лише після виконання Росією її “стратегічних цілей”. За його словами, Стамбул має стати майданчиком для “серйозного діалогу”, але без “ілюзій про слабкість Росії”. Ця заява стала черговим свідченням того, що Москва не готова йти на поступки, попри тиск Заходу та погіршення ситуації на фронті.

Передумови: дипломатична боротьба за мир

Заява Путіна не виникла у вакуумі. Ще 28 квітня, як повідомляла Радіо Свобода, він запропонував триденне перемир’я з 8 травня, приурочивши його до річниці перемоги над нацизмом. Тоді Україна та США відреагували скептично: міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що “якщо Росія хоче миру, вона має негайно припинити вогонь”. Білий дім також відкинув пропозицію, заявивши через речницю Керолайн Левітт, що адміністрація Трампа прагне “постійного, а не тимчасового припинення вогню”. Путін, однак, не зупинився: його нова пропозиція про Стамбул стала спробою перехопити ініціативу в європейських лідерів.

Додаткові подробиці, оприлюднені Reuters, свідчать, що 9 травня Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц погрожував Росії новими санкціями у разі відмови від перемир’я. Водночас спецпредставник Дональда Трампа Кіт Келлог запропонував створити 30-кілометрову демілітаризовану зону вздовж лінії фронту, що передбачала б відведення військ обох сторін на 15 кілометрів. Ця пропозиція, однак, не знайшла відгуку в Кремлі, адже Путін наполягає на повному контролі над окупованими територіями.

Контекст: чому Стамбул і чому без перемир’я?

Стамбул уже ставав майданчиком для переговорів між Україною та Росією у 2022 році, але ті спроби зазнали краху через взаємні звинувачення. Вибір цього міста знову не випадковий: Туреччина, яка балансує між Заходом і Росією, намагається позиціонувати себе як посередник. Президент Реджеп Тайїп Ердоган, за даними Al Jazeera, 8 травня провів телефонну розмову з Путіним, закликаючи до “конструктивного діалогу”. Проте відмова Кремля від припинення вогню свідчить, що Росія не готова до реальних поступок, а переговори можуть стати лише інструментом для затягування війни.

На фронті ситуація залишається критичною. За даними Генштабу ЗСУ, лише за минулу добу, 10 травня, відбулося 145 бойових зіткнень, а Росія посилила атаки на Сумському напрямку. У таких умовах пропозиція Путіна виглядає як спроба виграти час, а не досягти миру. Водночас, як зазначає The Washington Post, Росія може використовувати переговори для перегрупування військ, що лише посилить тиск на українські позиції.

Міжнародна реакція: між скепсисом і надією

Світові медіа по-різному інтерпретують заяву Путіна. Британська The Guardian пише, що його слова — це “гра на публіку”, яка має на меті послабити єдність Заходу. Американська CNN зазначає, що відмова від припинення вогню “підриває будь-які сподівання на швидкий мир”, адже Україна наполягає на повному виведенні російських військ. Польська Rzeczpospolita наголошує, що для України пропозиція Путіна є “неприйнятною”, адже “переговори без перемир’я — це лише ширма для нових атак”.

Французька Le Monde додає, що ініціатива європейських лідерів, попри підтримку Трампа, може зазнати невдачі через позицію Кремля. Водночас китайське видання Xinhua уникає критики Путіна, зосередившись на ролі Туреччини як посередника. На платформі X думки розділилися: одні користувачі вважають заяву Путіна “черговою маніпуляцією”, інші сподіваються, що Стамбул стане майданчиком для реального діалогу.

Аналіз: що ховається за словами Путіна?

Заява Путіна — це не лише відповідь на європейську ініціативу, а й спроба перехопити дипломатичну ініціативу. Відмова від припинення вогню свідчить, що Росія не готова йти на поступки, а переговори в Стамбулі можуть стати ще одним інструментом пропаганди. Кремль уже використовував подібні тактики у 2022 році, коли переговори у Стамбулі завершилися безрезультатно, а Росія продовжила наступ.

Для України пропозиція Путіна є пасткою. Без гарантій припинення вогню будь-які переговори ризикують стати лише ширмою для нових атак. Водночас європейські лідери, які запропонували 30-денне перемир’я, опинилися у складному становищі: їхня ініціатива, хоч і підтримана Трампом, втрачає вагу через позицію Москви. Як зазначає The Times, Путін може використати цей момент, щоб посіяти розбрат між Європою та США, адже Трамп дедалі більше схиляється до ізоляціонізму.

Висновок: мир чи чергова ілюзія?

Заява Путіна про переговори у Стамбулі стала черговим випробуванням для України та Заходу. У той час, коли європейські лідери шукають миру, а Зеленський наполягає на справедливості, Кремль грає за власними правилами. Чи стане Стамбул майданчиком для діалогу, чи лише черговою декорацією у війні, що триває? Завтра, 12 травня, мало б розпочатися 30-денне перемир’я, але слова Путіна нагадують: мир у цій війні — це не лише припинення вогню, а й боротьба за правду, яку ще належить здобути.