Скільки податків сплачує українська ІТ-галузь

02.09.2021 0 Редакция NS.Writer

Обсяг сплати податків «айтішниками» збільшився вдвічі. ІТ-галузь сплачує податків більше, ніж будівництво, компанії зайняті в фінансах та страхуванні, а також в готельному та ресторанному бізнесі, пише biz.censor.net.

Державна податкова служба розробила інтерактивний сервіс, який показує статистику зі сплати податків різними галузями в Україні в цілому, а також в кожному регіоні — окремо. Наразі доступний період за шість місяців 2021 року.

В сервіс вбудована низка фільтрів для пошуку. Можна обрати пошук за ключовим видом економічної діяльності (КВЕД), статусом платника (великий, середній чи малий бізнес), системою оподаткування, за окремим податком, за окремим регіоном, а також за періодом — один місяць, або кумулятивно.

Напередодні повноцінного запуску спецрежиму для ІТ-ринку — Дія Сіті, БізнесЦензор, скориставшись цим сервісом, вирішив дослідити, скільки ІТ галузь сплачує податків в Україні.

Дія Сіті — це спеціальний режим для IT-галузі терміном дії до 25 років, який передбачає особливі податкові умови для компаній-резидентів. 11 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Це один із законів необхідні для запуску проекту Дія Сіті.

Підписаний закон вводить правовий режим Дія Сіті і визначає організаційні, правові та фінансові основи його функціонування.

На черзі — прийняття законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу, які передбачають особливий режим оподаткування для резидентів проекту Дія Сіті.

ІТ-ринок неоднозначно сприймає цей проект, певна частина спеціалістів висловлюється проти Дія Сіті, оскільки вважає, цей проект спробою згорнути роботу ІТ-компаній через спрощену систему оподаткування.

Водночас у Дія Сіті є і прихильники, які готові стати резидентами проекту.

Оскільки після повноцінного запуску проекту конфігурація ринку зміниться, ми вирішили зафіксувати обсяги сплати податків ІТ-ринком через загальну систему оподаткування і через спрощену.

Для цього ми відібрали основні види економічної діяльності за якими працює ринок: 1. Комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність; 2. Надання інформаційних послуг; 3. КВЕД-2005: Дiяльнiсть у сферi iнформатизацiї.

В 20 найбільших українських ІТ-компаніях України працює більше 52 тисяч спеціалістів. Офіційний сукупний дохід цих юридичних осіб за 2020 рік перевищив 33 млрд грн. Водночас експорт ІТ-послуг з України становив $5 млрд.

Велика різниця між доходами компаній та обсягами експорту ІТ-послуг пояснюється тим, що більша частина валютної виручки, в обхід юросіб ІТ-компаній, відразу розподіляється між працівниками, які співпрацюють з компаніями як фізичні особи-підприємців. Завдяки оформленню працівників через ФОП, компанії оптимізують сплату податків.

Найчастіше ІТ-компанії для «працевлаштування» своїх працівників використовують третю групу, рідше другу.

На третій групі айтішник платить 5% доходу та 22% ЄСВ від мінімальної заробітної плати (1320 грн з 6000 грн в 2021 році). У разі працевлаштування по трудовому договору, ІТ-спеціалісту потрібно сплатити 18% податку на доходи фізосіб (ПДФО), 1,5% військового збору, а роботодавцю — сплатити за працівника 22% ЄСВ — але не з мінімалки, а з повної суми зарплати.

Станом на квітень 2021 року в Україні налічувалося 212 547 ФОПів, які працюють у сфері ІТ, свідчать дані дослідження профільного порталу DOU. За рік кількість спеціалістів на ФОП зросла на 16%. В 2018-2020 роках кількість ФОПів в українському ІТ щорічно збільшувалася на 20–22%.

Скільки податків платить ІТ

В 2020 році БізнесЦензор опублікував дослідження ІТ-ринку України за 2019 році. Воно показало, що з 2017 року по 2019 обсяг сплати податків ІТ спеціалістами на ФОП зросли в два рази. З того часу ця цифра подвоїлася.

За шість місяців 2021 року юридичні особи та фізичні особі-підприємці, які працюють за вказаними КВЕДами (а ми вважаємо, що це представники ІТ-ринку), сплатили до бюджету 6,5 млрд грн податків.

Зокрема, фізичні особи-підприємці сплатили 4,97 млрд грн податків, а юридичні особи на загальній системі оподаткування — 1,5 млрд грн. Таким чином, ФОПи на ринку ІТ сплачують до бюджету 76% податків. Цю гіпотезу можна перевірити, якщо відфільтрувати платників податків по статусу.

За шість місяців 2021 року платники податків на ринку ІТ зі статусом «Великий бізнес» сплатили до бюджету всього 37,6 млн грн, зі статусом «Середній бізнес» — 288 млн грн, а «Малий бізнес» — 6,16 млрд грн.

Водночас завдяки поділу статистики зі сплати податків за регіонами, можемо простежити концентрацію ІТ-спеціалістів в кожному із них.

Так найбільше податків, як ФОПи так і юрособи на загальній системі, сплачують в Києві — 1,44 млрд грн та 660 млн грн відповідно за січень-червень 2021 року.

Далі йде Харківська область, де за шість місяців ІТ-спеціалісти на ФОП сплатили 621 млн грн податків, а юридичні особи — 180 млн грн.

Третім регіоном за кількістю програмістів є Львівська область. Тут «айтішники» на спрощеній системі сплатили до бюджету 495 млн грн. Водночас компанії на загальній системі — лише 111 млн грн.

З невеликий відривом йде Дніпропетровська область, де ФОП-ІТ сплатили 454 млн грн податків. Водночас обсяг сплати податків юридичними особами перевищує показники Львівщини.

У Київській області, без врахування Києва, фізичні особи-підприємці, які працюють за основними для ІТ-ринку КВЕДами, сплатили до бюджету 300 млн грн, а юридичні особи — всього 46 млн грн.

В Одеській області «айтішники» сплатили до бюджету 221 млн грн податків, водночас юридичні особи більше, ніж на Київщині — 76,7 млн грн. У Запорізькій області ІТ-спеціалісти на ФОП сплатили 179 млн грн, а у Вінницькій — 143 млн грн.

Чи багато ІТ-ринок сплачує податків?

В суспільстві побутує думка, що «айтішники» багато заробляють, але мало сплачують податків до бюджету. Щоб перевірити цю тезу, БЦ порівняв обсяги сплати податків ІТ-галуззю з іншими 12-ма видами діяльності.

З 13 відбірних нами видів діяльності ІТ-ринок знаходиться на 9 місця за обсягом сплати податків. Галузь сплачує податків більше, ніж будівельники, компанії зайняті в фінансах та страхуванні, готельному та ресторанному бізнесі.

І це без врахування податків на споживання, які спеціалісти з найбільшими зарплатами в Україні, сплачують в процесі покупки товарів та послуг.

Водночас категорія «Iнформацiя та телекомунiкацiї», куди входить галузь ІТ, замикає п’ятірку видів діяльності за найбільшими обсягами сплати податків. Тобто теза про айтішників, які мало сплачують податків до бюджету, не відповідає дійсності.


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: