Скандал на мільярд: Жорсткий розрив між Китаєм і Талібаном через нафту — хто кого переграв?

30.08.2025 0 By Chilli.Pepper

Картини з Афганістану, що ви не побачите в прес-релізах: коли стратегічний контракт стає причиною міжнародного скандалу

Грім серед ясного неба — саме так можна описати раптовий крах стратегічного нафтового контракту між Китайською Народною Республікою та Афганістаном під владою Талібану. Дві країни, які ще зовсім нещодавно побивалися в обіймах на публіці, тепер влаштували гучний розрив із взаємними звинуваченнями у шахрайстві, порушенні контрактів та навіть у «бандитизмі». Звучить як блокбастер? Але це сьогоднішня геополітична реальність для Центральної Азії — і вона вже впливає на всю енергетичну архітектуру регіону1 2 3.

Експрес-дівчина для геополітики: Як укладали нафтогазову «угоду десятиліття»

Спочатку все виглядало, як приглушена перемога для Талібану: у січні 2023 року було підписано амбітний 25-річний контракт із китайською компанією Xinjiang Central Asia Petroleum and Gas Co., Ltd. (CAPEIC), який передбачав інвестиції $540 мільйонів лише за перші три роки1. Документ декларував видобуток нафти на 1 000-кілометровому басейні Амудар’ї, створення робочих місць і регулярні відрахування до бюджету Афганістану. Китайці декларували, що Афганістан — це ключ до ресурсного ринку, і готувалися масштабувати вплив2.

Контрактний карнавал чи дипломатичний саботаж?

Усе розвалилося зі швидкістю, гідною енергетичних спринтерів. Уже в червні 2025 року Талібан офіційно розірвав угоду, звинувативши CAPEIC у неодноразових і грубих порушеннях зобов’язань. Афганський міністр нафти і газу уточнив: китайці затримували інвестиції, працювали з-поза рамок погодженого менеджменту і приховували реальні обсяги видобутку нафти та фінансові потоки3.

Своєю чергою, представники компанії CAPEIC й офіційний Пекін прозоро натякали, що проблема не лише «в незначних робочих деталях», а й у корупції всередині нової афганської влади, тиску на бізнес, спробах перерозподілу часток, безпекових ризиках на місцях і навіть «збройних інцидентах» з боку місцевих силових угруповань1.

Темна кімната: деталі «під килимом» угоди

Інформація про внутрішні протиріччя у CAPEIC та афганському уряді з’являлася ще з кінця 2024 року. Передбачені бюджетом інвестиції так і не були освоєні, а китайські фахівці переважно залишалися в готелях Кабула, рідко з’являючись у родовищах. Деякі експерти стверджують, що лише 10% інвестованих коштів реально надійшло до видобутку2.

У той же час, афганська сторона раптово ввела додаткові регуляції, фактично заблокувала ланцюги поставок, вимагала нової системи документації. Неофіційне джерело, близьке до перемовин, заявило, що частина контрактів на підряд була без погодження віддана «своїм» афганським фірмам, деякі з яких створювалися за кілька тижнів до підписання1.

Бізнес у тіні гвинтівки: безпека, що коштує більше за нафту

Проблеми безпеки стали не менш важливими, ніж фінансова прозорість. За останні два роки у зоні родовищ поблизу Шибаргана сталося щонайменше дев’ять нападів: кілька співробітників CAPEIC були захоплені в заручники, а щонайменше двоє — поранені під час збройного зіткнення з місцевими угрупуваннями3.

Саме через безпекові інциденти з весни 2025 року китайська сторона запровадила режим обмеженого перебування фахівців і призупинила основні геологорозвідувальні операції. Водночас люди, причетні до операцій, скаржилися на «податковий пресинг», випадки вимушених хабарів і навіть перемови з власними охоронними структурами Талібану про «неофіційну гарантію»1.

Хто нагріває руки на скандалі: геополітика в дії

Втрата довіри між Китаєм і Талібаном б’є по обом. Для КНР це не лише удар по інвестиційних перспективах у регіоні, але й репутаційний удар: Пекін доводив, що здатен домовитися навіть із урядами, які під санкціями. Для Талібану цей провал — значно гірший: афганські ресурси лишаються невикористаними, а перспектива стати головним сировинним донором нового «Шовкового шляху» відходить у минуле2 3.

Натомість, у хід вступили інші гравці. РФ ще у серпні 2025 року заявила про готовність вкладати кошти у нафтову галузь Афганістану, пропонуючи «безпечні механізми» інвестування, а також – нові логістичні та охоронні схеми4. Представники Пакистану та Ірану натякнули, що готові розпочати переговори без посередників і підтримати будь-яку державну владу, здатну утримати порядок на об’єктах1.

Що відбувається з економікою Афганістану?

Не рейвахом єдиним: розрив із КНР викликав серйозний експортний дефіцит. До угоди з CAPEIC нафтовий сектор Афганістану давав близько $60–80 млн на рік державних доходів. За оцінками міжнародних аналітиків, реальні втрати бюджету країни вже у 2025 досягли $42 млн за пів року, а ціни на блакитне паливо і нафтопродукти на місцевих ринках різко зросли на 31–40%4.

Паралельно, Афганістан буквально за місяць запросив російських, іранських, індійських та навіть турецьких інвесторів попрацювати у структурах, які ще донедавна контролювали китайці. Але кілька потенційних партнерів уже повідомили про невпевненість у безпеці, жалюгідну інфраструктуру та відсутність гарантій виводу капіталу4.

Контрактний спадок і уроки для глобального Сходу

Крах контракту між CAPEIC і Талібаном — не лише приклад корпоративної недалекоглядності. Це ще один симптом глибших процесів: ресурси без інститутів і права забезпечують вигоду лише на кілька кварталів. Афганістан і далі залишатиметься державою ризику, а Китай, ймовірно, ще перегляне підходи до співпраці зі слабо прогнозованими режимами2.

Наступною в черзі геополітичних сюрпризів може стати боротьба за контроль над рідкоземельними металами й інфраструктурою. Поки що ж, Китай відмовчується, США ігнорують, а Афганістан у черговий раз адаптується до міжнародних вітрів, розігруючи карту власної непередбачуваності. Ера великих угод для Кабула закінчилася у цей червневий вечір, і поки що — надовго3 4.

Джерела

Джерела
  1. NPR: Contract breach or banditry? Inside the collapse of the Taliban’s oil deal with China
  2. OilPrice.com: Oil Deal Between China and Taliban Falls Apart
  3. Amu TV: Taliban terminate oil deal with Chinese firm, citing repeated breaches
  4. Interfax: Afghanistan open to Russian investment in oil and gas sector

Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: