Сербія на роздоріжжі: вибори, енергетичний тиск і справжня вага її ОПК

Ексклюзив. У 2024–2025 роках Сербія опинилася в моменті, де внутрішня політика, енергетична безпека та оборонна промисловість накладаються одна на одну. Протести, трагедія на залізничному вокзалі в Новому Саді [1], тиск США щодо російських активів [6] і зростання експорту сербських боєприпасів [5] сформували ситуацію, у якій президент Александар Вучіч був змушений погодитися на дострокові парламентські вибори. Країна намагається зберігати «нейтралітет» між Заходом і Росією, але це стає щораз складніше.

Вибори як вимушений політичний маневр

У листопаді 2024 року в Новому Саді стався обвал даху на залізничному вокзалі [1], що спричинив загибель людей і викликав суспільне обурення. Після цього інциденту протести швидко переросли в наймасштабніші за десятиліття [1][2]. Студентські марші, громадські організації та локальні ініціативи вимагали відповідальності влади й дострокових виборів [3][5]. За даними міжнародних медіа, участь у протестах сягала десятків тисяч осіб у багатьох містах країни [1].

Спочатку влада говорила про «іноземний вплив» [3], але ослабити протестну хвилю не вдалося. У листопаді 2025 року Вучіч погодився на дострокові вибори — рішення, яке аналітики розглядають як тактичний хід [4] для зниження напруги, збереження політичного контролю та виходу на голосування в момент, коли рейтинг влади все ще високий [6].

На тлі внутрішньої кризи посилився тиск з боку США через санкції проти російських активів у сербській енергетиці [6][7]. Санкції США проти NIS діють із січня 2025 року і кілька разів продовжувалися; останній «grace period» мав завершитися 25 листопада [7]. За даними Reuters, сербський уряд отримав сигнал, що компанія може потрапити під вторинні санкції, якщо російська сторона не поступиться контролем [6].

11 листопада Росія все ж погодилася передати контроль над NIS третій стороні, щоб уникнути вторинних санкцій США [7].

Як заявив представник сербського уряду в коментарі міжнародним ЗМІ [6]:

«Російські партнери дали сигнал готовності відступити, щоб уникнути негативних наслідків».

Ці події збіглися в часі з рішенням Вучіча оголосити вибори [4].

Фактично, це виглядало як політична капітуляція перед подвійним тиском: вулиця — через Новий Сад, Вашингтон — через NIS. Коли стало зрозуміло, що санкційний удар по енергетиці може перерости в системну кризу, влада вирішила не чекати обвалу довіри. Дострокові вибори стали спробою випередити події — втримати штурвал, поки економічний та політичний тиск не вибив країну з рівноваги.

Рейтинги та розклад сил

Опитування свідчать, що правляча коаліція на чолі з Сербською прогресивною партією утримує близько 49% підтримки [3][6]. Опозиція лишається розділеною: ліберальні проєвропейські сили не можуть координуватися з націоналістичними та консервативними партіями [4]. Це створює для влади значну перевагу.

Ідеологічно Вучіч продовжує балансувати між ЄС та Росією [4]: економіка орієнтована на європейські ринки, а енергетика й безпека тривалий час залежали від Москви [7]. Контроль над NIS, а також інфраструктурні вузли в Панчево та Ніші [7] додали до виборчої драми енергетичний вимір.

NIS, енергетичні ризики та «фактор Ніша»

У 2025 році санкції щодо російського контролю в NIS створили загрозу паливної кризи взимку [7]. За оцінками Financial Times, втрата контролю над поставками могла стати політично руйнівною для Белграда [7]. У листопаді Росія погодилася передати контроль над компанією, щоб уникнути подальших санкцій США [6].

Місто Ніш згадувалося у місцевих медіа як одна з ключових локацій протестів [3]. Це важливий індустріальний центр, де падіння довіри до влади особливо помітне [4]. Хоч НПЗ розташований у Панчево, а не в Ніші [7], саме Ніш став символом того, що соціальне невдоволення вийшло за межі столиці [3]. До впливу цього фактору додалися нові ускладнення.

Сербський ВПК: промисловість чи перепродаж запасів?

Оборонно-промисловий комплекс Сербії (Yugoimport-SDPR, Zastava Arms, Krušik) зберігає значення на рівні Балкан і частково спирається на модернізацію югославської спадщини. У першій половині 2025 року експорт до Ізраїлю досяг приблизно 55,5 млн євро — більше, ніж за весь 2024 рік [5].

Частина експертів вказує, що значну роль відіграють оновлені радянські та югославські запаси, а також ремонт і перепродаж наявної техніки [8][9]. Сербська влада підтвердила проведення спільної перевірки, заявленої у відповідь на російські претензії щодо боєприпасів, які могли опинитися в Україні [9].

Сербія має помітний ВПК для регіону, але не є самостійним глобальним виробником: баланс зсувається у бік модернізації та перепродажу [8].

Що це означає для України

Енергетичний фактор. Вихід російського контролю з NIS послаблює присутність РФ на Балканах [6] і зменшує можливість Москви використовувати енергетику як важіль впливу в регіоні.

Політичний фактор. Якщо позиції Вучіча ослабнуть, Сербія може стати ближчою до ЄС [4], а це — важливий сигнал для української дипломатії щодо формування коаліцій підтримки.

Оборонний фактор. Сербські боєприпаси можуть і надалі потрапляти до України через треті країни [9], але посилення західного контролю над експортом здатне скоротити ці канали.

Регіональна безпека. Зростання уваги до захисту стратегічних об’єктів у Балканському регіоні [7] показує, що загрози гібридних атак стають нормою для всієї Європи, включно з Чорноморським напрямком.

Загалом ситуація в Сербії важлива для України тим, що демонструє: Балкани залишаються частиною ширшої геополітичної дуги, де вплив Росії поступово зменшується, але не зникає повністю. Результати виборів та рішення щодо енергетичних активів покажуть, чи здатний регіон рухатися в бік більшої прозорості й прогнозованості — або ж залишиться у стані постійного балансу між двома полюсами. Для України це не просто тло, а частина загального ландшафту європейської стійкості.

Джерела

[1] Reuters — матеріали про протести у Сербії — 2025

[2] AP — дані про демонстрації у Белграді — 2025

[3] The Guardian — оцінка політичного тиску на уряд — 2025

[4] Le Monde — аналіз стратегічної поведінки Вучіча — 2025

[5] Balkan Insight — дані про експорт сербських боєприпасів — 2025

[6] Reuters — зміни в контролі над NIS — 2025

[7] Financial Times — енергетичні ризики для Сербії — 2025

[8] SIPRI — статистика експорту озброєнь — 2024–2025

[9] Serbian Monitor — інформація про експортні обмеження — 2025

Moris K для Newssky © 2025