Секретні мільярди на зброю: як внутрішні аудити відкривають “кухню” українських воєнних контрактів – NYT

Поки війна точиться на передовій, у тилу неймовірні суми грошей змінюють власників під грифом “цілком таємно”. Україна створила унікальну “воєнну економіку критичного часу”, коли кожен дрон, снаряд і бронемашина виробляється під тиском дедлайнів і недовіри. Вперше NYT отримав доступ до внутрішніх аудитів закупівель Міністерства оборони — і вони показали не тільки історії успіху, а й тіні старих корупційних схем, дилерів-лохотронщиків і провалів останніх реформ. Це матеріал-антитеза пропаганді й лакованим пресрелізам, де Україна воює не лише проти ворога, а й за прозорість у власних лавах.

Українська артилерійська команда готується до обстрілу російських позицій у Харківській області України минулого року. Джерело: Фінбарр О’Рейлі для The New York Times

Нова оборонна промисловість: тисячі снарядів, сотні стартапів, десятки питань
З 2022 року Україна стала майданчиком нової військової промисловості: власні дрони, бронемашини, навіть роботизовані платформи та найнеймовірніші стартапи. ¹

Зеленський підкреслює: нині майже 60% потреб ЗСУ забезпечуються власним виробництвом, а місія — ще більша автономія та заміна іноземних поставок. ¹
Але парадокс: із збільшенням обсягів видатків — все більше контрактів стають непублічними. І тут починаються бельгійські нерви не лише у журналістів, а й у європейських донорів, які співфінансують ці витрати.

Аудити під грифом “таємно”: що знайшли державні ревізори

Внутрішні перевірки 2024 року виявили системні проблеми:

• Контракти часто підписують із компаніями, які пропонують дорожчі умови, навіть за наявності дешевших і якісних альтернатив (пояснення не завжди надаються);
• Зустрічались авансування на десятки мільйонів доларів без власне поставок;
• Деякі договори укладалися з підприємствами, які не мали обладнання чи технологій для виконання замовлень;
• Затримки поставок і “провисання” навіть критичних для фронту позицій;
• Маржа для посередників сягала 3% і більше — у 2023 році 83% закупівель проходили через дилерів, а не напряму з виробниками. ¹

У деяких випадках аудитори не знайшли прямої корупції, але десятки контрактів передали до правоохоронних органів для подальшої перевірки.
У звіті навіть фігурує сума у 129 мільйонів доларів, яку було переплачено порівняно з найнижчими пропозиціями ринку. ¹

Чому так сталося: гарячка війни чи залишкова корупція?

Керівництво закупівельного агентства заявляє: нижча ціна — ще не гарантія якості, термінів чи надійності постачальника.
Іноді дешевих учасників відсіюють за неможливість виконати замовлення вчасно, невідповідність стандартам NATO або відсутність репутації. ¹

Але аудит засвідчує — система відбору часто залишалася закритою. Були контракти із компаніями, які ніколи раніше не працювали у військовій сфері, або швидко створювались під окремі закупівлі; частина з них так і не поставила жодного виробу.
Після серії журналістських розслідувань та звільнень у Міноборони (включно з Олексієм Резніковим) формують нову архітектуру — незалежне агентство під дахом Міноборони та перехід на ринкові й цифрові моделі тендерів.

Від посередників до відкритого майданчика: чи стане ринок чистішим?

До вторгнення ключові постачальники зброї — це радше дрібні оборонні підприємства або старі експортери озброєнь, які мали канали по Африці та Близькому Сходу.
Після 2022-го вони перетворилися на дилерів для термінових зворотних закупівель: закуповували зброю для України навіть на власний ризик, фактично рятуючи “порожні склади”. ¹

Тепер модель змінюється: більшість запитів на постачання цифровізують, з’являються онлайн-маркети для швидких закупівель типу “дрон на фронт — у два кліки”. Це має зменшити залежність від посередників та відкрити нові можливості для малих виробників.
Нові правила: тільки ті компанії, що реально виробляють і можуть постачати, потрапляють до “білих списків”. Програму з партнерами фінансують і ЄС — наприклад, Данія вже профінансувала понад 1.6 млрд доларів для українських контрактів. ¹

Військовий стартап-бум: підсумки й ризики

За два роки на ринку оборонних замовлень з’явилось понад 2 тисячі нових постачальників — від малих майстерень до амбітних айті-розробників.
Деякі стартапи справді змінили правила гри — наприклад, флот надшвидкісних дронів-камікадзе, який вже потопив до третини Чорноморського флоту РФ. Але тільки 3 з 35 типів дронів активно використовуються на морі — а частина просто так і не змогла злетіти в серію або затрималась на випробуваннях. ¹

Система ще далеко не ідеальна: розмитий контроль, затримки з постачанням, іноді багатомільйонні передплати без гарантій. Але лабораторний режим “експерименту під обстрілом” — шанс для швидкої модернізації.
Саме через це у фокусі громадськості з’явились скандали навколо зброї, броні, оплати фіктивних “випробувань” і “відкатів”.

Чи вдасться побороти “тіньову математику” воєнних видатків?

Плани на 2025-2026 роки — максимально відкрити процедури, інтегрувати AI-системи та незалежний громадський аудит у всі великі замовлення.
Новий курс: не лише оборонна стратегія, а й фінансова прозорість мають стати візитівкою країни. Але чи досить лише “цифри” без зміни політичної культури і людського фактору?
Аналітики прогнозують чергову хвилю детальних розслідувань і реформ вже цієї осені.

Висновок: прозорість — нова зброя України

Контроль за воєнними бюджетами — це не просто захист від внутрішнього ворога. Це довіра суспільства, валюта для європейських і західних партнерів, елемент реформи армії майбутнього.
Україна має змогу не лише модернізувати оборонку, а й задати нові стандарти “чистої війни” для всього світу. Та для цього доведеться зробити болісні кроки — і не тільки у режимі фронтової експедиції, а у відкритих кабінетах і публічних звітах.

Джерела