Саудівська Аравія розгортає THAAD: як нова система змінює баланс безпеки на Близькому Сході

Вступ: Ракетний щит, що змінює правила гри

Уявіть собі ніч над Ер-Ріядом, де кожен спалах у небі може стати початком великої катастрофи. Протягом останніх років Саудівська Аравія жила в умовах постійної загрози з боку ракетних та дронових атак, які не лише знищували інфраструктуру, а й підривали відчуття безпеки мільйонів людей. Але тепер у королівства з’явилася нова надія — сучасна система протиракетної оборони THAAD, яка здатна змінити хід протистояння не лише з повстанцями, а й із державами-супротивниками. Що стоїть за цим стратегічним рішенням, як воно вплине на регіон та які виклики залишаються попереду?

THAAD у Саудівській Аравії: історія угоди та запуску

У липні 2025 року Саудівська Аравія офіційно ввела в експлуатацію першу батарею американської системи Terminal High Altitude Area Defense (THAAD). Ця подія стала кульмінацією багаторічних переговорів і масштабної військово-технічної співпраці між Ер-Ріядом та Вашингтоном. Контракт на постачання THAAD був підписаний ще у 2017 році, а його загальна вартість сягнула 15 мільярдів доларів. Угода передбачає постачання семи батарей, 44 пускових установок, 360 перехоплювачів, високотехнологічних радарів AN/TPY-2 та повний пакет обслуговування і навчання персоналу (The Jerusalem Post, Army Recognition).

Що таке THAAD і чому це важливо для регіону?

THAAD — це система протиракетної оборони, розроблена американською компанією Lockheed Martin для перехоплення балістичних ракет на великих висотах (до 150 км) та на відстані до 200 км. Вона працює у так званому екзоатмосферному режимі, тобто знищує цілі ще до входу в щільні шари атмосфери. Це дає змогу нейтралізувати ракети середньої та великої дальності, які становлять основну загрозу для стратегічних об’єктів Саудівської Аравії — нафтопереробних заводів, військових баз, мегаполісів (Defence Security Asia).

Відмінність THAAD від систем нижчого ешелону, таких як Patriot PAC-3, полягає у можливості знищувати ракети ще на підльоті, мінімізуючи ризик ураження наземних цілей уламками. Водночас система може працювати у зв’язці з іншими елементами ППО, створюючи багаторівневий щит.

Передумови: чому Саудівська Аравія інвестує у ракетний захист?

Головний фактор — зростання ракетної загрози з боку Ірану та його союзників у регіоні. За останні роки Саудівська Аравія неодноразово ставала ціллю атак з боку єменських повстанців-хуситів, яких підтримує Тегеран. Найгучніший інцидент — атака на нафтові об’єкти в Абкаїку у 2019 році, яка призвела до тимчасової втрати половини нафтового експорту країни (Wikipedia). Тоді існуючі системи ППО не змогли повністю відбити атаку, що стало поштовхом до масштабної модернізації оборонних спроможностей.

Крім того, Саудівська Аравія прагне досягти стратегічної автономії та зменшити залежність від зовнішніх партнерів у питаннях безпеки. Впровадження THAAD — це не лише закупівля техніки, а й передача технологій, навчання персоналу, створення виробничих потужностей на власній території (Atalayar).

Деталі контракту: що отримує королівство?

Згідно з офіційними повідомленнями, підписана у 2017 році угода передбачає постачання Саудівській Аравії:

• 7 батарей THAAD;
• 44 пускові установки;
• 360 перехоплювачів;
• 16 пунктів управління та зв’язку;
• 7 радарів AN/TPY-2;
• комплексну програму навчання та обслуговування (Defence Security Asia).

Вартість угоди — 15 мільярдів доларів. Однак у ширшому контексті співпраці між США та Саудівською Аравією загальна сума оборонних контрактів, підписаних у 2025 році, перевищила 140 мільярдів доларів (Channel NewsAsia).

Навчання та локалізація виробництва: ставка на самостійність

Перший етап підготовки саудівських військових відбувався у США, на базі Форт-Блісс у Техасі, де проходять навчання всі оператори THAAD. Далі — практичні тренування на території Саудівської Аравії, що дозволило інтегрувати систему у національну структуру ППО.

Один із ключових пунктів угоди — локалізація виробництва. Компанія Lockheed Martin вже розпочала виробництво окремих компонентів THAAD у співпраці з місцевими підприємствами, що відповідає стратегії Vision 2030 — прагненню локалізувати до 50% військових витрат країни до кінця десятиліття (Atalayar).

Геополітичний контекст: Іран, Ємен і нова гонка озброєнь

Активізація ракетної програми Ірану та підтримка хуситів у Ємені створили для Саудівської Аравії безпрецедентний рівень загрози. З 2017 року хусити здійснили десятки ракетних атак по саудівських містах, зокрема Ер-Ріяду та Джидді. У багатьох випадках ракети були іранського виробництва або модифіковані за іранськими технологіями (Arab News, The New Arab).

Саудівська коаліція неодноразово звинувачувала Тегеран у прямих військових провокаціях, називаючи атаки «актом війни» та залишаючи за собою право на відповідь у будь-який момент. Водночас Іран заперечує постачання зброї хуситам, але експерти ООН та незалежні журналісти неодноразово фіксували іранські сліди у залишках збитих ракет (BBC).

Вплив на енергетичну безпеку та світовий ринок нафти

Саудівська Аравія — найбільший експортер нафти у світі, і будь-яка атака на її інфраструктуру миттєво впливає на глобальні ціни. Атака дронів і ракет на об’єкти Saudi Aramco у вересні 2019 року призвела до стрибка цін на 20% за один день (Reuters). Саме тому модернізація ППО — питання не лише національної, а й глобальної енергетичної безпеки.

THAAD дозволяє Саудівській Аравії створити багаторівневий захист критичних об’єктів, знизити ризик зупинки експорту та підвищити довіру інвесторів до стабільності регіону.

Технологічні особливості THAAD: як працює система?

THAAD складається з мобільних пускових установок, ракет-перехоплювачів із кінетичними боєголовками (без вибухівки), потужного радара AN/TPY-2 та командних пунктів. Радар здатен виявляти цілі на відстані понад 2000 км, а система може одночасно супроводжувати до 48 цілей.

Головна перевага — принцип «удару кінетичною енергією»: ракета-перехоплювач знищує ціль прямим попаданням, не створюючи додаткової загрози уламками. Це особливо важливо для захисту густонаселених районів та промислових зон (Defence Security Asia).

Реакція сусідів і потенційна гонка озброєнь

Запуск THAAD у Саудівській Аравії вже викликав реакцію в Ірані, який розглядає це як загрозу власній безпеці. Водночас інші країни Перської затоки, зокрема ОАЕ та Кувейт, розглядають можливість закупівлі подібних систем для власного захисту. Це може призвести до нової хвилі гонки озброєнь у регіоні, де вже існують численні суперечності та конфлікти інтересів.

Міжнародна підтримка та роль США

США залишаються ключовим стратегічним партнером Саудівської Аравії у сфері безпеки. Окрім постачання озброєнь, Вашингтон надає експертну підтримку, проводить спільні навчання та допомагає інтегрувати нові системи у структуру регіональної безпеки. У 2025 році під час візиту до Ер-Ріяду командувач CENTCOM генерал Ерік Курілла особисто привітав саудівських військових із досягненням повної оперативної готовності першої батареї THAAD (Al Arabiya).

Висновки: нова епоха для безпеки Саудівської Аравії

Введення в експлуатацію THAAD — це не просто черговий військовий контракт, а стратегічний крок, який змінює баланс сил на Близькому Сході. Саудівська Аравія отримує унікальну можливість захистити свої міста та інфраструктуру від найсучасніших загроз, підвищує власну автономію та зміцнює позиції на міжнародній арені.

Однак виклики залишаються: Іран продовжує вдосконалювати свої ракетні програми, а конфлікт у Ємені далекий від завершення. Успіх THAAD залежатиме не лише від технічних характеристик, а й від ефективної інтеграції у загальну систему безпеки, оперативності реагування та готовності до нових типів загроз — зокрема гіперзвукових ракет і масованих атак дронами.

Перспективи: що далі?

Саудівська Аравія вже заявила про наміри продовжувати модернізацію своїх збройних сил, локалізувати виробництво озброєнь і розвивати власні технології. У планах — створення шостого покоління винищувачів, збільшення інвестицій у кібербезпеку та розвиток космічних програм. Водночас країна активно залучає іноземних партнерів до спільних проектів, що дозволяє не лише підвищити обороноздатність, а й стати одним із центрів військових інновацій у світі (Atalayar).