Санкції проти Росії: як Трамп може змінити гру у війні з Україною

14 травня 2025 року Дональд Трамп стоїть перед вибором: посилити економічний тиск на Росію чи піти на поступки заради миру в Україні. Новий аналітичний звіт від Foundation for Defense of Democracies розкриває інструменти санкцій, які можуть змусити Кремль сісти за стіл переговорів. Які кроки може зробити адміністрація Трампа, які ризики вони несуть, і чому санкції залишаються ключем до впливу на Москву?

@pixabay

Санкції як зброя: чому вони важливі

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року санкції стали основним інструментом Заходу для послаблення економіки агресора. Foundation for Defense of Democracies зазначає, що адміністрація Трампа має унікальну можливість посилити тиск на Росію, використовуючи вже наявні механізми. Проте нерегулярне застосування санкцій і послаблення міжнародної координації призвели до того, що частина тіньового флоту Росії, який перевозить нафту, відновила діяльність. Наприклад, половина танкерів, санкціонованих у 2023–2024 роках, знову транспортують російську нафту, а китайські верфі ремонтують підсанкційні судна для перевезення скрапленого газу.

На X користувач @KyivIndependent пише: «Санкції проти Росії слабшають, якщо їх не застосовувати постійно. Трампу час діяти». Міжнародна преса, зокрема Reuters, підкреслює, що невиконання санкцій дорівнює їх скасуванню, що дає Росії економічний простір для продовження війни.

Тіньовий флот: ахіллесова п’ята Росії

Одним із ключових елементів російської економіки залишається експорт енергоресурсів, значна частина якого здійснюється через так званий тіньовий флот — старі танкери, що працюють під сумнівними прапорами без західного страхування. За оцінками, станом на квітень 2025 року лише половина цього флоту перебуває під санкціями. FDD пропонує радикальні кроки: санкціонувати всі несанкціоновані судна, їхніх власників, операторів, капітанів, порти, страхові компанії та навіть екіпажі. Це могло б різко скоротити доходи Росії від нафти, які становлять основу її бюджету.

Politico додає, що Трамп поки уникає активного посилення санкцій, зосередившись на дипломатичних ініціативах, таких як угода з Україною про критичні мінерали. Проте сенатор Ліндсі Грем пропонує запровадити 500% тарифи на країни, які купують російську нафту, що має широку підтримку в Сенаті. На X @HromadskeUA коментує: «Тіньовий флот — це кров економіки Путіна. Чому Захід не закриває цю лазівку?».

Банківський сектор: нові цілі для санкцій

Адміністрація Трампа вже завдала удару по російських банках, дозволивши закінчити дію санкційної пільги, яка дозволяла енергетичні платежі санкціонованим установам, таким як Газпромбанк і ВТБ. Це призвело до падіння експорту російської нафти на 9% з січня 2025 року. FDD закликає піти далі: запровадити вторинні санкції проти китайських і індійських компаній, які співпрацюють із російськими банками, а також обмежити доступ Росії до міжнародних фінансових ринків.

Bloomberg зазначає, що Китай і Індія, які купують 47% і 38% російської нафти відповідно, почали обмежувати доступ санкціонованих танкерів до своїх портів після тиску США. Локальні видання, як-от Укрінформ, підкреслюють, що Україна наполягає на повному припиненні фінансових операцій із Росією, щоб унеможливити її військове фінансування.

Дипломатія чи тиск: стратегія Трампа

Трамп неодноразово погрожував Росії «масштабними банківськими санкціями» та тарифами, якщо вона не погодиться на припинення вогню, про що писав FDD. Проте його дії залишаються обережними: він уникає нових пакетів допомоги Україні та не підтримує ініціативи Конгресу щодо посилення санкцій. The Guardian повідомляє, що Трамп розглядає можливість часткового зняття санкцій для відновлення зв’язків із Москвою, що викликає занепокоєння в Україні.

На X @Novynarnia зазначає: «Трамп грає в дипломатію, але санкції — це те, що дійсно б’є по Росії». Водночас Reuters уточнює, що США готують нові санкції, включаючи заходи проти банків і енергетичного сектору, але їхнє затвердження залежить від Трампа.

Ризики та виклики: що стоїть на кону

Посилення санкцій може скоротити доходи Росії, але несе ризики. По-перше, Китай та Індія можуть ігнорувати вторинні санкції, що послабить їхній ефект. По-друге, Росія може відповісти асиметричними діями, наприклад, конфіскувавши західні активи, про що попереджає НВ. По-третє, скасування санкцій без чітких поступок із боку Росії може підірвати довіру до США як лідера санкційної політики, зазначає Le Monde.

Локальні аналітики, як-от експерти Центру економічної стратегії, наголошують, що Україна потребує не лише санкцій, а й прямої фінансової підтримки, наприклад, через конфіскацію заморожених російських активів. Європейська правда додає, що Київ активно лобіює передачу €300 млрд заморожених активів для відбудови країни.

Міжнародний контекст: позиція союзників

Європейські союзники США, зокрема Франція, підтримують ідею нових санкцій. Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро назвав пропозицію сенатора Грема «гідною похвали» і закликав до координації з ЄС. Рада ЄС уже готує 15-й пакет санкцій, спрямований на тіньовий флот і банки, що співпрацюють із Росією. Проте Німеччина та Франція висловлюють обережність щодо радикальних кроків, побоюючись економічних наслідків, пише Deutsche Welle.

На X @ZahidEspresoTV пише: «Санкції — це тест для Заходу. Якщо Трамп не вдарить по Росії, Путін відчує слабкість». BBC додає, що переговори в Стамбулі 15 травня можуть вплинути на санкційну політику, якщо Росія погодиться на припинення вогню.

Що попереду: сценарії для Трампа

Адміністрація Трампа стоїть перед вибором: посилити санкції, щоб змусити Росію до компромісу, чи піти на часткове їх зняття заради миру. FDD наголошує, що ключ до успіху — у послідовному тиску на тіньовий флот і банки, а також у координації з G7. Проте Al Jazeera попереджає, що надмірний тиск може штовхнути Росію до альянсу з Китаєм, що ускладнить глобальну економічну ситуацію.

Україна, зі свого боку, закликає Захід не лише до санкцій, а й до використання заморожених активів. Суспільне цитує президента Зеленського: «Росія має платити за кожен зруйнований будинок». Чи вдасться Трампу знайти баланс між дипломатією та тиском? Відповідь залежить від його наступних кроків.

Джерела: Foundation for Defense of Democracies, Reuters, Укрінформ, Politico, Європейська правда