Саміт НАТО у Гаазі: Україна отримала максимум — аналіз підсумків і нової стратегії Альянсу

Гаага, червень 2025-го: коли навіть скептики не очікували проривів для Києва, Україна не просто зберігає свої позиції — вона стає центральною темою саміту НАТО. Вперше підтримка України інтегрована у структуру оборонних бюджетів Альянсу, а питання майбутнього членства не знято з порядку денного попри тиск Росії. Чому ці рішення стали несподіванкою навіть для союзників, як змінилася стратегія НАТО, і що це означає для безпеки всієї Європи — у великому аналітичному огляді.

Україна — у фокусі: максимум можливого попри песимізм

Нова керівниця Місії України при НАТО Альона Гетьманчук підсумувала: “Україна вичавила максимум із саміту” — і це не перебільшення ZN.ua[1], Mezha[3]. Попри прогнози про “заморожування” питання членства, підсумкове рішення підтвердило незворотність курсу України до Альянсу, а всі попередні домовленості залишилися чинними. Країна зберегла підтримку, а допомога Києву вперше стала частиною оборонного бюджету країн-членів НАТО.

5% ВВП на оборону: новий стандарт і місце України у стратегії НАТО

Головна сенсація саміту — рішення про підвищення оборонних витрат до 5% ВВП для кожної країни-члена до 2035 року BBC[2], Euronews[7]. З них 3,5% — на класичні військові потреби (армія, техніка, боєприпаси), ще 1,5% — на інфраструктуру, кібербезпеку, інновації й підтримку оборонної промисловості. Вперше кошти на підтримку України і її ВПК інтегрували у ці бюджети — це означає, що допомога Києву стала не “тимчасовою акцією”, а частиною довгострокової політики Альянсу The Gaze[5], PRM[8].

Це рішення лобіювали США й особисто Дональд Трамп, який наполягав на “історичному стрибку” оборонних витрат і відповідальності європейських союзників BBC[2].

Росія — довгострокова загроза, Україна — стратегічний пріоритет

У фінальному комюніке саміту Росія вперше прямо названа “єдиною довгостроковою загрозою” безпеці Альянсу PRM[8]. Україна стала єдиною країною-партнером, яку згадали окремо, підкресливши: “Безпека України — це внесок у нашу безпеку”. Така формула означає, що оборона України — не лише питання солідарності, а й ключовий інтерес НАТО.

Генсек Марк Рютте заявив: це “міст до членства”, який підтверджує незмінність курсу на інтеграцію України до Альянсу Censor.NET[9].

Підтримка України: від “волонтерства” до інституційної політики

Вперше допомога Україні стала частиною оборонної політики НАТО, а не винятком чи “тимчасовою акцією” The Gaze[5]. Це відкриває нові можливості для постачання зброї, інвестицій у військову промисловість, спільних програм із модернізації армії. Країни-члени зобов’язані враховувати підтримку України у своїх національних бюджетах, що гарантує стабільність допомоги навіть у разі політичних змін.

Окремий прорив — створення механізму спільних оборонних закупівель і розширення співпраці у сфері інновацій, кібербезпеки, логістики.

Зустріч Зеленського і Трампа: політичний сигнал для Києва і Вашингтона

Окремою подією саміту стала зустріч Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Хоча деталі переговорів не розкривалися, експерти вважають, що саме ця зустріч може вплинути на майбутній діалог між Києвом і Вашингтоном. Зеленський заявив, що обговорював із Трампом посилення ППО для ЗСУ та подальшу підтримку України ZN.ua[1], Euronews[7].

Це важливий сигнал для партнерів: попри політичні нюанси, США залишаються ключовим гравцем у питанні безпеки України.

Засідання Ради “Україна — НАТО” та роль дипломатії

Попри сумніви, у Гаазі відбулося повноцінне засідання Ради “Україна — НАТО” на рівні міністрів закордонних справ. Це важливо, адже історично саме міністри МЗС підписували Вашингтонський договір про створення Альянсу ZN.ua[1]. Україна зберегла статус ключового партнера, а питання членства залишилося в порядку денному, попри відсутність консенсусу щодо конкретних термінів.

Як зазначила Гетьманчук, “ще менше існує підтримки ідеї повного зняття перспективи членства з порядку денного, як цього добивається Росія”.

Членство України: статус-кво і “міст до Альянсу”

Підсумкові документи саміту підтвердили незворотність євроатлантичного курсу України, але не містять конкретної дати вступу Mezha[3], RBC-Ukraine[4]. Альянс зберігає принцип “відкритих дверей”, а питання запрошення України не знімається з порядку денного. Це — стратегічна перемога Києва, адже Росія прагнула викреслити перспективу членства.

Депрем’єрка Ольга Стефанішина підкреслила: “Питання членства України у НАТО не буде зняте з порядку денного, бо союзники визначили цей шлях як незворотний” RBC-Ukraine[4].

Внутрішні дискусії і виклики для НАТО

Попри єдність щодо підтримки України, саміт оголив і розбіжності між США та Європою щодо темпів інтеграції Києва та формату допомоги. Частина країн наполягає на поступовості, інші — на негайному запрошенні. Але навіть скептики визнають: “Гаазький саміт став більш результативним, ніж очікували навіть кілька тижнів тому” ZN.ua[1].

Водночас, ухвалення 5% стандарту оборонних витрат стане викликом для багатьох країн, які досі не досягли навіть 2% BBC[2], Euronews[7].

Висновки: нова стратегія НАТО і місце України

Саміт у Гаазі став несподівано успішним для Києва. Україна не лише зберегла підтримку, а й отримала нові гарантії: допомога інтегрована у бюджети, питання членства не знято, а Росія визнана головною загрозою. Альянс переходить до довгострокової стратегії підтримки України, а Київ — до нової фази євроатлантичної інтеграції. Попереду — складна робота і нові виклики, але “статус-кво” на користь України збережено, а перспективи членства залишаються реальними.

Джерела

ZN.ua,
BBC,
Mezha,
The Gaze,
RBC-Ukraine,
Euronews,
PRM,
Censor.NET