Румунія заявила про готовність до об’єднання з Молдовою: одна умова змінює все

Коли ідея “великої Румунії” знову виходить на поверхню, але відповідь має дати не Бухарест, а виборці по обидва боки Прута.

У Бухаресті більше не говорять про об’єднання з Молдовою лише пошепки. Радник президента Румунії Еуджен Томак публічно заявив: країна готова «будь-якої миті сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити сценарій об’єднання в єдину державу»^{3 10} . Але ключова фраза, яка знімає пафос і додає політичної ваги, звучить одразу за нею: це можливо тільки за однієї умови — якщо сама Республіка Молдова офіційно розглядатиме такий варіант і громадяни підтримають його на референдумі^{3 6 10} .

Що саме сказали в Бухаресті: формула Томака

Еуджен Томак, радник президента Румунії Нікулє Чуке й депутат Європарламенту, в інтерв’ю європорталу CaleaEuropeană заявив, що Бухарест «готовий у будь-який момент сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити цей сценарій (об’єднання — ред.) тільки якщо Республіка Молдова розглядатиме його як реальну опцію»^{3 10} . За його словами, Румунія «не може ігнорувати контекст у Кишиневі», де законно обрана більшість є проєвропейською і декларує курс на інтеграцію до ЄС³ .

Томак підкреслив, що, на його переконання, «будь-який румун доброї волі, незалежно від того, на якому боці Прута він живе, вважає тему об’єднання двох держав природним процесом»³ . Водночас він закликав вести дискусію про можливе возз’єднання «вкрай відповідально й серйозно», з огляду на позицію партнерів по ЄС, НАТО та США³ .

«Одне умовою»: воля Молдови, а не мрія Бухареста

Головне обмеження, яке повторюють і Томак, і інші румунські посадовці: без чітко вираженої волі молдовських громадян об’єднання не буде предметом реальної політики, лише об’єктом історичних дискусій^{3 10} . Радник президента наголосив, що Румунія поважає право Кишинева самостійно вирішувати своє майбутнє — від членства в ЄС до потенційної унії — і готова підтримати будь-який демократично ухвалений сценарій^{3 6} .

Формула проста, але політично жорстка: спершу — внутрішнє рішення Молдови (переважно через референдум), потім — переговори з Бухарестом і консультації з партнерами по ЄС, НАТО, США^{3 10} . Таким чином Бухарест знімає з себе підозри у «поглинанні» сусідньої держави й перекладає центр тяжіння в політичний процес Кишинева.

Позиція Санду: “я проголосую за” — але країна ще не готова

Приводом для заяви Томака стало інтерв’ю президентки Молдови Маї Санду британському подкасту The Rest Is Politics. Вона прямо сказала: у разі проведення референдуму про об’єднання з Румунією сама голосувала б «за», пояснивши, що таке рішення допомогло б захистити демократію країни від зростаючого тиску Росії^{6 8 11} . Санду наголосила: «Малій країні, як Молдова, дедалі складніше виживати як демократичній, суверенній державі й протистояти Росії»^{6 11} .

Водночас вона визнала: ідея об’єднання поки не має підтримки більшості громадян. За даними останніх опитувань, на які посилаються UNN, European Newsroom і LIGA.net, об’єднання з Румунією підтримує орієнтовно третина населення, тоді якрешта або проти, або не визначилися^{3 6 9} . Натомість вступ до ЄС Санду називає «реалістичнішою і більш консолідуючою метою», досягти яку влада планує до 2030 року^{6 8 11} .

Реакція румунської адміністрації: “усі наші партнери знають, що це один народ”

У Бухаресті слова Санду сприйняли як сигнал, що тему об’єднання вже не можна відкладати в шухляду. Радник президента Дан Нікушор (через якого Томак озвучував позицію) нагадав у розмові з CaleaEuropeană, що ще 27 березня 2018 року парламент Румунії ухвалив декларацію про готовність до возз’єднання з Молдово без жодного голосу «проти»^{10 13} . «Це політичний факт, який ніхто не скасовував», — підкреслив він.

На запитання, чи готові партнери по ЄС, НАТО й США до такого сценарію, Томак відповів: «Усі наші партнери знають, що один і той самий народ живе в Румунії та Республіці Молдова», але закликав вести дискусію «надзвичайно відповідально»³ . Це сигнал і назовні, і всередину: Бухарест дає зрозуміти, що не буде діяти без координації з союзниками, і паралельно нагадує, що питання має історичний вимір, який у Європі добре розуміють.

Що кажуть міжнародні ЗМІ про “об’єднання як природний процес”

Румунські й молдовські події активно відслідковують провідні міжнародні видання. News.ro, NV і інші з посиланням на румунських політиків описують об’єднання як «природний процес» для двох країн, що мають спільну мову, історію й культуру та вже сьогодні пов’язані сотнями тисяч індивідуальних паспортів і родин^{1 3} . Близько 1,5 мільйона громадян Молдови вже отримали румунське громадянство, що фактично відкриває їм двері до ЄС^{3 6} .

Європейські аналітичні платформи, на кшталт European Newsroom та EUAlive, нагадують: після подачі заявки на членство в ЄС у 2022 році Молдова швидко просувається шляхом інтеграції — від синхронізації енергосистеми з ЄС до приєднання до зони «roam like at home» і SEPA для платежів^{8 14} . У такій логіці об’єднання з Румунією виглядало б «швидкою доріжкою» до ЄС і НАТО, але викликало б складні юридичні, безпекові й внутрішньополітичні питання.

Головні ризики й виклики для Молдови

Попри особисту підтримку Санду, об’єднання з Румунією наразі не виглядає простим шляхом. По‑перше, є внутрішній розкол: значна частина населення, особливо в автономії Гагаузія та регіонах із сильним проросійським впливом, скептично ставиться до «уніоністського» сценарію^{6 9} . Тут спрацьовують і історичні травми, і пропаганда, і страх перед втратою ідентичності чи соціальних гарантій.

По‑друге, залишається невирішеним питання Придністров’я — фактично окупованого Росією регіону, який юридично є територією Молдови, але не контролюється Кишиневом. Будь-яке об’єднання з Румунією автоматично виносить на стіл: чи входить до нового утворення Придністров’я, і якщо так — у якому статусі^{6 8} . Це серйозний виклик і для ЄС, і для НАТО, які не захочуть імпортувати в себе заморожений конфлікт у чистому вигляді.

Румунські аргументи: безпека, історія, європейський проєкт

Із боку Бухареста аргументація тримається на трьох стовпах. Перший — історичний: Молдова й Румунія до радянської анексії були частинами однієї держави, розділеної пактом Молотова–Ріббентропа; «повернення» розглядається частиною еліт як виправлення історичної несправедливості^{1 3} . Другий — безпековий: об’єднання одразу «підтягнуло» б молдовський простір під гарантії НАТО.

Третій стовп — європейський. У румунському дискурсі об’єднання часто описують як більш надійний і швидкий спосіб інтегрувати молдовське суспільство до європейських інституцій, ніж тривалий і політично вразливий процес переговорів про вступ до ЄС^{3 8} . Водночас ті самі політики визнають: без підтримки союзників ні в Брюсселі, ні у Вашингтоні такий проєкт не має шансів, бо ризикує бути сприйнятим як «перекроювання кордонів» у регіоні, який і так горить через агресію Росії проти України.

Що думають у ЄС і США

Офіційні реакції ЄС та США поки стримані. Європейські джерела, на які посилаються Reuters та European Newsroom, наголошують, що Брюссель підтримує європейський курс Молдови й працює над її наближенням до ЄС у чинних кордонах^{8 14 15} . Будь-які розмови про зміну статусу мають відбуватися в межах міжнародного права й за участі союзників, але ініціатива має виходити від самої Молдови.

Для Вашингтона ключовим пріоритетом залишається стабільність у регіоні між Румунією та Україною й стримування Росії. У цьому сенсі США навряд чи заперечуватимуть проти сценарію, який зміцнює проєвропейський і прозахідний курс Кишинева, але не створює прецедентів для силового перегляду кордонів^{8 15} . Саме тому у Вашингтоні уважно стежать за тим, як Бухарест і Кишинів формулюють свою позицію: підкреслення ролі референдуму й згоди союзників тут не випадкові.

Український ракурс: що означає потенційна унія

Для України тема об’єднання Румунії та Молдови — чутлива й багатовимірна. З одного боку, посилення євроатлантичного простору на нашому західному й південно‑західному фланзі теоретично зміцнює безпеку регіону: замість маленької вразливої держави між Україною й Румунією ми отримали б суцільний простір НАТО та ЄС^{6 8 11} . Це суттєво ускладнювало б російські сценарії дестабілізації й блокади України через Молдову й Придністров’я.

З іншого боку, будь-яка зміна кордонів у регіоні — навіть добровільна й заснована на референдумі — неминуче стане мішенню для російської пропаганди, яка вже зараз намагається прирівняти об’єднання Німеччини чи можливі союзи всередині ЄС до власної окупації чужих територій^{11 15} . Для Києва важливо, щоб будь-які кроки Бухареста й Кишинева були максимально прозорими, узгодженими й не створювали хаосу, яким може скористатися Москва.

Що далі: між референдумом і євроінтеграцією

Поки що об’єднання Молдови й Румунії залишається радше політичною можливістю, ніж конкретним планом. Для його реалізації потрібні щонайменше кілька умов: стабільна проєвропейська більшість у Кишиневі, готовність молдовських громадян підтримати унію на референдумі, узгоджена позиція Бухареста, Зеленського й західних партнерів, а також ясність щодо статусу Придністров’я^{3 8 10} .

Паралельно Молдова продовжує рух до ЄС за класичною процедурою: переговорні кластери відкриті, технічні глави поступово закриваються, у 2026 році країна вже інтегрується до європейського енергетичного простору, мобільного роумінгу й платіжних систем^{8 14} . У цьому контексті заява Бухареста про готовність до об’єднання — це скоріше політичне послання: Румунія не забула про «природну єдність», але не нав’язуватиме її силоміць, залишаючи вирішальне слово за громадянами Молдови.

Джерела

1. NV: «“Естественный процесс”. В Румынии заявили о готовности начать переговоры об объединении с Молдовой» — виклад позиції Бухареста, слова Еуджена Томака.
2. News.online.ua: «Romania is ready for unification talks with Moldova» — англомовний огляд заяв радника президента Румунії.
3. UNN: «Bucharest is ready for unification with Moldova if Chisinau wishes so» — прямі цитати Томака, умова про волю Кишинева й партнерів по ЄС, НАТО та США.
4. Mezha / Bukvy: «Romania Open to Negotiations on Potential Moldova Unification» — стислий виклад: Румунія готова до переговорів, якщо Молдова сама обере цей варіант.
5. Європейська правда / Pravda.com.ua: «В Румынии готовы обсудить объединение с Молдовой…» — акценти на реакції Бухареста на слова Санду та згадка декларації парламенту 2018 року.
6. UNN: «Maia Sandu stated that she would support Moldova’s unification with Romania…» — позиція Санду щодо референдуму й аргументи про загрозу з боку РФ.
7. LIGA.net / European Newsroom: інтерпретація заяв Санду, дані соціології про підтримку об’єднання (близько третини громадян).
8. EUAlive / European Newsroom: контекст євроінтеграції Молдови — відкриття переговорних кластерів, інтеграція до енергосистеми ЄС, SEPA та «roam like at home».
9. UNN / RBC-Ukraine: «Sandu pledges support for Moldova-Romania unification…» — додаткові цитати президента Молдови й деталі про втручання РФ у вибори.
10. OBOZREVATEL: «В Румынии после заявления Санду заявили, что готовы говорить…» — наголос на умові «бажання громадян Молдови» й згадка декларації парламенту Румунії від 27 березня 2018 року.
11. Reuters / TVP World: матеріали про інтерв’ю Санду, її тезу про об’єднання як шлях до автоматичного членства в ЄС і НАТО.
12. European Newsroom: «The Moldovan president says she is in favor of reunification…» — аналіз внутрішньої і зовнішньої реакції на заяви Санду.
13. EUAlive: «Moldovan President makes headlines with comment on reunification…» — додатковий контекст щодо ході переговорів про членство Молдови в ЄС.
14. UNN / аналітика: оцінка впливу потенційної унії на безпеку регіону та український інтерес.