Росія вдарила по Україні 50 ракетами й майже 300 дронами: що відомо про атаку на 14 локацій

Нічна повітряна тривога перетворилася на найдраматичніший тест української ППО за останні місяці: Росія випустила десятки ракет і сотні ударних дронів по енергетиці та містах, частину цілей збито, але 14 об’єктів по всій країні все ж зазнали прямих влучань

У ніч на 22 лютого Росія здійснила комбінований масований удар по території України, одночасно застосувавши близько 50 ракет різних типів і майже 300 ударних безпілотників Shahed та інших модифікацій¹³.

Командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що загалом було зафіксовано 345 повітряних цілей – ракет і дронів; українські сили протиповітряної оборони знищили або подавили переважну більшість із них, однак зафіксовано 14 ракетних ударів і 23 влучання ударних БпЛА по 14 локаціях у різних регіонах країни¹³.

Основними мішенями ворога стали об’єкти критичної енергетичної інфраструктури та житлові райони у Київській, Одеській, Миколаївській, Полтавській та інших областях; місцева влада повідомляє про пошкоджені підстанції, пожежі на енергооб’єктах, поранених цивільних і десятки населених пунктів, що тимчасово залишилися без світла¹⁴.

Масштаб атаки: ракети, «Шахеди» й нові типи озброєння

За даними Повітряних сил, у цій атаці Росія застосувала одразу кілька типів озброєння: крилаті ракети, балістичні ракети оперативно-тактичного рівня, зенітні керовані ракети С‑300/400 у режимі ударів по наземних цілях, а також велику кількість ударних БпЛА Shahed та їхніх російських модифікацій¹³.

У сумі було зафіксовано 345 повітряних цілей – з них близько 50 ракет різних типів і майже 300 безпілотників, включно з дронами-імітарами, які використовуються для перевантаження української ППО й виявлення її позицій¹³.

За попередньою інформацією, українські сили змогли перехопити більшість цілей: збито або подавлено 33 ракети й 274 ударні БпЛА, однак частина з них прорвалася до об’єктів енергосистеми та промислових підприємств, що призвело до серії пожеж і знеструмлень у низці регіонів¹³.

Аналітики відзначають, що структура цього удару схожа на попередні комбіновані атаки з лютого: Росія свідомо комбінує дорожчі ракети та відносно дешеві дрони, щоб змусити Україну витрачати дефіцитні зенітні ракети й закривати відразу кілька напрямків – від Чорного моря до кордону з РФ¹⁵.

Географія влучань: 14 локацій по всій країні

Повітряні сили повідомили, що підтверджені влучання ракет і дронів зафіксовано в 14 локаціях, розкиданих по кількох областях; ще на п’яти локаціях зафіксовано падіння уламків збитих цілей, що теж призвело до пошкоджень цивільної інфраструктури¹³.

За повідомленнями регіональної влади й місцевих медіа, серед найбільш постраждалих регіонів – Одеська область, де удари по енергооб’єктах спричинили масштабні пожежі й тимчасові відключення електроенергії; ДСНС кілька годин гасила вогонь на інфраструктурних об’єктах, точні масштаби пошкоджень енергосистеми ще уточнюються¹⁴.

У Миколаївській області, за даними обласної військової адміністрації, ударні дрони пошкодили енергетичну інфраструктуру, внаслідок чого без електрики тимчасово залишилися близько 16 000 мешканців; у Черкаській області вибухові хвилі пошкодили вікна в декількох житлових будинках, хоча більшість повітряних цілей там вдалося збити¹⁴.

У низці регіонів фіксувалися локальні пожежі на складських приміщеннях, промислових майданчиках і сільськогосподарських об’єктах; частина цих випадків пов’язана не з прямими влучаннями, а з падінням уламків збитих ракет і БпЛА на територію підприємств або житлових кварталів¹⁴.

Мета атаки: енергетика, промисловість і психологічний тиск

Українські військові й енергетичні компанії одностайні в оцінці: головною ціллю цієї хвилі ударів знову стала енергетична інфраструктура – теплові електростанції, підстанції, об’єкти розподілу електроенергії та, ймовірно, газотранспортна мережа¹³.

Після кількох місяців відносно стабільної ситуації в енергосистемі Росія повертається до тактики зимових та міжсезонних ударів по енергетиці, намагаючись позбавити Україну резервів потужностей, ускладнити ремонтну кампанію й змусити населення та бізнес знову жити в режимі відключень¹⁴.

Окремий вимір – психологічний: нічна атака з сотень «Шахедів» і десятків ракет, повітряні тривоги, вибухи в багатьох регіонах і кадри палаючих підстанцій покликані посилити відчуття небезпеки, тиску й безсилля, особливо на фоні дискусій на Заході щодо темпів і обсягів військової допомоги Україні¹⁵.

За спостереженнями міжнародних аналітичних центрів, подібні удари часто синхронізуються з ключовими політичними подіями – переговорами, самітами чи обговореннями пакетів допомоги; це дозволяє Кремлю демонструвати, що попри санкції й втрати на фронті, він зберігає можливість завдавати болючих ударів у глибині України³⁵.

Робота української ППО: високий відсоток збиттів і нові виклики

Попри масштаб атаки, українська ППО продемонструвала високий відсоток збитих цілей: за офіційними даними, знищено або подавлено 33 ракети й 274 ударні дрони з 345 зафіксованих повітряних об’єктів – це понад 88% усієї «зграї» ракет і безпілотників¹³.

У відбитті удару брали участь зенітно-ракетні комплекси середньої й малої дальності, мобільні групи з ПЗРК та кулеметами, а також підрозділи радіоелектронної боротьби, які глушили навігацію частини дронів і збивали їх із курсу; у низці випадків це дозволило уникнути прямих влучань у цілі, але водночас спричинило падіння уламків у житлових районах¹³.

Разом із тим, атака ще раз показала слабкі місця системи: обмежений запас ракет до комплексів Patriot, SAMP/T, NASAMS та «Бук», розтягнутість фронту протиповітряної оборони й необхідність одночасно прикривати енергетику, великі міста, логістичні вузли й прифронтові райони³⁵.

Українське керівництво знову звернулося до партнерів із закликом пришвидшити постачання систем ППО, боєприпасів до них і додаткових засобів протидії дронам – від радарів малої дальності до систем радіоелектронної боротьби й мобільних вогневих груп, які вже довели свою ефективність на практиці³⁵.

Міжнародна реакція: енергетичний фронт війни проти України

Новий масований удар по енергетиці України викликав швидку реакцію міжнародних партнерів: у заявах країн ЄС і «Великої сімки» російські атаки по теплових електростанціях і підстанціях прямо називаються спробою позбавити Україну світла й тепла й тиском на цивільне населення³⁴.

Європейські уряди нагадують, що удари по критичній цивільній інфраструктурі, яка не має безпосереднього воєнного значення, можуть розглядатися як воєнні злочини; окремий акцент робиться на необхідності посилити українську ППО та пришвидшити програми відновлення енергосистеми, включно з мобільними газотурбінними станціями й додатковими лініями з’єднання з енергосистемою ЄС³⁴.

На цьому тлі зміцнюється аргумент, який Київ просуває вже понад рік: удари дронами й ракетами по енергетиці – це не просто «ще один фронт», а спроба зруйнувати економічну основу української держави, зробити бізнес і повсякденне життя непередбачуваними, а відтак підірвати здатність країни вести тривалу війну³⁵.

Міжнародні медіа все частіше описують нинішню стадію війни як «битву енергосистем» – де Росія б’є по генерації та мережах, а Україна відповідає ударами по російських нафтопереробних заводах і нафтобазах, намагаючись зменшити доходи агресора від експорту нафти й пального³⁶.

Цивільні втрати та гуманітарний вимір

Станом на ранок після атаки остаточні дані про загиблих і поранених ще уточнювалися, але вже було відомо про постраждалих у кількох регіонах – насамперед там, де уламки збитих ракет і дронів падали на житлову забудову або де ударні БпЛА влучили в промислові об’єкти поблизу житлових масивів¹⁴.

На тлі цих подій ООН і правозахисні організації нагадують: попередній рік став найкривавішим для цивільних від початку повномасштабного вторгнення – за оцінками моніторингових місій, кількість загиблих цивільних лише зростає на фоні системних ракетно-дронових атак по інфраструктурі й містах⁵.

Кожна така нічна атака означає сотні тисяч людей у сховищах, операційні, що працюють на генераторах, зупинений громадський транспорт, дітей, які прокидаються від вибухів і сирен; це ті невидимі на супутникових знімках наслідки, які однак формують психологічний ландшафт війни для цілої країни³⁵.

Водночас українські рятувальні служби й комунальні підприємства знову продемонстрували відпрацьовану до автоматизму здатність відновлювати електропостачання, розбирати завали й повертати містам мінімум відчуття нормальності вже за кілька годин після чергового удару¹⁴.

Стратегічний контекст: чому Росія нарощує масовані удари саме зараз

Удар із використанням майже 300 дронів і десятків ракет вписується в ширшу хвилю ескалації російських повітряних атак узимку й на початку весни 2026 року – від атак по енергосистемі до ударів по промислових об’єктах і портовій інфраструктурі³⁵.

За оцінками аналітичних центрів, Кремль переслідує кілька цілей: виснажити українську ППО, змусити Київ і партнерів витрачати ресурси на оборону замість накопичення їх для наступальних дій, підвищити ціну війни для цивільного населення й посилити внутрішній та зовнішній тиск на українську владу³⁵.

Ще один мотив – створити фон для переговорів і міжнародних дискусій: проводячи черговий раунд атак якраз напередодні або під час важливих зустрічей, Москва намагається виставити свою здатність до ескалації як аргумент за «компроміс» на власних умовах³⁶.

У цих умовах Україна наполягає, що єдина відповідь, яка стримуватиме такі удари – це посилення ППО, санкції проти російського ВПК і енергетики, а також право Києва на асиметричну відповідь по військовій та енергетичній інфраструктурі РФ у межах міжнародного права³⁶.

Висновок: атака як нагадування про ціну зволікання

Ніч, коли над Україною одночасно летять десятки ракет і сотні дронів, – це безпосереднє нагадування і для українців, і для союзників: війна не «застигла» в окопах, вона щодня приходить у міста, села, на підстанції та в лікарні¹³.

Для українського суспільства ця атака стала ще одним підтвердженням того, що ППО – не абстрактна «система зброї», а конкретна лінія, за якою залишаються цілі будинки, живі діти й робочі лікарні; для партнерів – це сигнал, що кожна зволікання з допомогою вимірюється не лише кіловат-годинами й мегаватами, а й життями³⁵.

На стратегічному рівні удар із використанням близько 50 ракет і майже 300 дронів показує: Росія все ще має значний запас засобів повітряного нападу, але ці ресурси не безмежні – і швидкість, із якою Україна отримуватиме системи ППО та засоби ураження російської інфраструктури, багато в чому визначить, хто першим опиниться на межі виснаження³⁶.

Джерела

1. Ukrainska Pravda / United24 Media: офіційні дані Повітряних сил ЗСУ про комбінований удар – загальна кількість ракет і дронів, влучання в 14 локаціях, робота ППО.
2. Investigator.org.ua: повідомлення про попередні масовані атаки РФ із застосуванням баллістичних ракет і великої кількості ударних дронів, підтверджені даними Повітряних сил ЗСУ.
3. Institute for the Study of War та інші аналітичні центри: оцінки російської кампанії ударів по енергетичній інфраструктурі України, структура комбінованих ударів (ракети + дрони) і їхня мета.
4. Заяви ОВА та ДСНС (у переказі міжнародних медіа): інформація про пожежі на енергооб’єктах в Одеській, Миколаївській, Черкаській та інших областях, масштаби пошкоджень і відключень електроенергії.
5. ООН та міжнародні правозахисні організації: дані щодо цивільних втрат унаслідок ракетно-дронових атак, оцінка останнього року як одного з найкривавіших для цивільних від початку повномасштабної війни.
6. Міжнародні економічні та енергетичні огляди: аналіз впливу ударів по українській енергосистемі на внутрішню стабільність, попит на допомогу від ЄС і контекст «енергетичного фронту» війни.