Росія різко підняла серпневі плани експорту нафти після ударів безпілотників по НПЗ

У паливній грі Кремль знову робить хід: попри удари дронами по російських нафтопереробних заводах, Москва несподівано заявила про нарощування експорту нафти в серпні. Для світу це сигнал подвійний — Росія намагається показати стійкість, одночасно підживлюючи бюджет війни та випробовуючи терпіння західних санкцій. Але за цією «сміливістю» криється крихка реальність.

26 серпня агентство Reuters повідомило: Росія змінила серпневий прогноз продажу нафти, піднявши експортні обсяги з огляду на перебої з роботою власних НПЗ після численних атак українських дронів¹. Це виглядає як спроба перекрити втрати у внутрішньому виробництві зовнішніми поставками. Але аналітики нагадують: такий маневр може свідчити не про силу, а про слабкість — Кремль дедалі глибше залазить у залежність від нафтових доходів.

Офіційні плани: що змінилося

Держкомпанія «Транснефть» і Міністерство енергетики РФ підтвердили, що серпневий експорт нафти зросне на кілька процентів у порівнянні з початковими планами. В середньому це додаткові 200–300 тисяч барелів на добу. Основними напрямками поставок стануть Китай, Індія та Туреччина — країни, які фактично стали головними «замінниками» європейського ринку після введення ембарго ЄС у 2022–2023 роках².

Парадокс у тому, що Росія вимушено вивозить більше сировини, бо всередині країни частина виробничих потужностей «лежить» після українських атак. Замість переробки сирої нафти в бензин і дизель Москва продає її напряму на зовнішній ринок. Гроші від такого експорту йдуть у бюджет, але внутрішня економіка ризикує отримати дефіцит пального.

Українські удари: як дрони змінюють російську енергетику

У серпні було зафіксовано щонайменше 12 влучань українських безпілотників по інфраструктурі нафтопереробки Росії. Горіли підприємства у Татарстані, Нижньогородській області та під Самарою. За попередніми оцінками, понад 15% російських потужностей із переробки тимчасово виведено з експлуатації³.

Це має два наслідки: з одного боку, Кремль намагається переконати світ, що «нічого критичного не сталося», а з іншого — мусить шукати нові баланси між внутрішнім і зовнішнім ринком. Фактично Москва вибрала другий шлях: продавати сировину за кордон, навіть коли на власних АЗС починаються перебої з бензином.

Міжнародні реакції: як бачать цю стратегію

Вашингтон і Брюссель уважно стежать за тим, як Росія обходить санкційні обмеження. США вже готують новий пакет санкцій проти танкерів та компаній, які допомагають Москві переправляти нафту в Азію⁴. Аналітики Bloomberg нагадують: попри обмеження, російська нафта знаходить шлях на ринки, часто через «тіньовий флот» старих танкерів.

Європейські ЗМІ відзначають: підвищення експорту не означає стабільність. Навпаки, це свідчить про дедалі більшу відчайдушність РФ, адже зберегти переробку вона не може, тож торгує «живим тілом» галузі. Подібна стратегія небезпечна для самої ж економіки Росії.

Індія та Китай: чи готові купувати більше

Дві великі азійські держави стали головним рятувальним колом Москви після початку повномасштабної війни. Індія сьогодні купує до 40% своєї імпортної нафти саме з Росії. Китай з початку 2024 року вийшов на рекордні обсяги постачань. Проте експерти зазначають: і Пекін, і Делі користуються ситуацією, скуповуючи нафту зі значними знижками — іноді до 30% нижче світової ціни⁵.

Тобто Росія заробляє менше на барель, ніж могла би на відкритому ринку. При цьому витрати на логістику через Каспійське море та Суець додатково «з’їдають» частину прибутків. Таким чином, навіть при нарощуванні експорту, фінансовий зиск не такий великий, як демонструє Кремль.

Внутрішній дефіцит: росіяни платитимуть дорожче

Поки Москва рапортує про зростання експорту, російські регіони повідомляють про перебої з бензином і дизелем. У Поволжі та на Уралі паливо стало дефіцитом, а на деяких приватних АЗС його продаж обмежують «по талонах». Експерти наводять паралель із радянськими часами — коли ресурси продавали за межі країни, а громадяни ставали заручниками дефіциту⁶.

Економічна реальність така: Кремль намагається сьогодні підтримати воєнний бюджет будь-якою ціною, а внутрішні проблеми залишаються на другому плані. Для пересічних росіян це означає нове підвищення цін і транспортні колапси.

Світові ціни: чому реакція ринку стримана

Цікаво, що новина про підвищення експорту майже не сколихнула світові ціни на нафту. Барель сорту Brent утримується на рівні $82–83, без різких стрибків. Аналітики пояснюють це тим, що глобальний ринок поки перенасичений: Саудівська Аравія та країни ОПЕК+ мають достатні квоти і можуть компенсувати російські рухи⁷.

Тобто крок Москви має радше політичний, ніж економічний сенс. Це сигнал передусім Для внутрішньої аудиторії: «Ми сильні й удари дронів нам не страшні». Але в реальності ситуація виглядає протилежно.

Перспективи: що буде у вересні

Енергетичні аналітики прогнозують: якщо атаки українських дронів продовжаться, восени Росія може опинитися в ще гіршій ситуації. Кілька великих НПЗ вже стоять на ремонті, і відновлення може зайняти місяці. Це означає, що Москва і далі «підживлюватиме» бюджет сирими поставками, що виснажує галузь⁸.

Деякі експерти вважають, що при нинішньому рівні пошкоджень Росія може втратити до 20% переробки протягом наступних трьох місяців. Це створить системну кризу — зовнішній дохід не зможе повністю покрити внутрішні витрати і дефіцити.

Український фактор: економічний фронт працює

Для України ця новина — підтвердження, що стратегія ударів дронами по економічній інфраструктурі РФ має ефект. Кожен збитий НПЗ — це сотні мільйонів доларів недоотриманих прибутків і вимушені маневри Москви. Якщо раніше метою були лише військові об’єкти, то тепер очевидно: атаки на енергетику Кремля стають новим важелем у війні⁹.

Таким чином, війна входить у фазу, де економічний і військовий фронти переплетені. І що більше Росія хизується «зростанням експорту», то більше видимими стають її проблеми всередині.

Джерела