Росія продає Китаю 108 млн тонн нафти: принизливий розворот Москви

Коли Москва змушена торгувати сировиною за копійки, а Пекін диктує умови

Уявіть гігантські танкери, що ковзають Тихим океаном, везучи російську нафту до китайських портів за ціною нижчою за ринкову. Це не фантазія, а реальність 2025 року: Росія, колись горда постачальниця високотехнологічних товарів, тепер експортує до Китаю переважно сировину – нафту, газ, вугілля. Обсяги вражають: понад 108 мільйонів тонн нафти у 2024-му, але з дисконтом, що робить угоду вигідною лише для Пекіна.¹ Цей розворот не просто економічний маневр – це символ залежності, де Кремль втрачає не лише гроші, але й стратегічний суверенітет. Чому так сталося? І що чекає на обидві сторони попереду?

Злет експорту нафти: від санкцій до рекордів

З 2022 року, після західних санкцій, експорт російської нафти до Китаю стрімко зріс. У 2024-му Китай імпортував понад 108 мільйонів тонн – на 30% більше, ніж до повномасштабного вторгнення.¹ Це перевершило попередні рекорди: Китай став найбільшим покупцем російської сирої нафти, забезпечивши 47% усіх її морських експортів Москви.³ У вересні 2025-го Китай купив 42% від усіх російських енергоносіїв, на суму 5,5 мільярда євро, де нафта склала 59% – 3,2 мільярда.³

Але зростання не без проблем. У першій половині 2025-го імпорт нафти впав на 11% у обсягах і на 24% у вартості через нові санкції США проти морських перевезень та падіння світових цін.² Частка Росії в китайських поставках скоротилася до 17,5% – найнижчого рівня за два роки.² Пекін диверсифікує постачальників: імпорт з інших країн зріс на 4,5%.² Дискаунт на російську нафту розширився, роблячи її привабливою для китайських НПЗ, але збитковою для Москви.

У жовтні 2025-го експорт сирої нафти досяг рекордних 1,99 мільйона барелів на добу, з Китаєм як другим найбільшим клієнтом – 1,2 мільйона барелів.⁴ Проте затори в портах: 9 танкерів чекали розвантаження в Китаї на початку листопада.⁴ Санкції ускладнюють логістику, змушуючи Росію використовувати “тіньовий флот” – старі судна під прапорами зручних юрисдикцій.

Газ і вугілля: успіхи з обмеженнями

Газовий напрямок теж розвивається. З запуском “Сили Сибіру-1” у 2019-му експорт трубопровідного газу до Китаю зростає, досягаючи повної потужності 38 мільярдів кубометрів на рік до кінця 2025-го.¹ У вересні Китай купив газу на 658 мільйонів євро – 12% від російських енергоекспортів.³ СПГ-імпорт зріс утричі з 2019-го – до 8,3 мільйонів тонн у 2024-му, а у вересні 2025-го підскочив на 37%.¹³

Вугілля показує стагнацію. Експорт до Китаю зріс у 2023-му через втрату європейських ринків, але у 2024-му впав через китайське зростання видобутку.¹ З грудня 2022-го Китай купив 43% усього російського вугілля, на 784 мільйони євро у вересні 2025-го.³ У першій половині року імпорт впав на 1,5 мільярда доларів.²

Ці цифри підкреслюють вразливість: Китай – ключовий покупець, але його внутрішнє виробництво та диверсифікація стримують зростання.¹

Асиметрія торгівлі: сировина в обмін на технології

Торгівля між Росією та Китаєм фундаментально нерівна. Росія експортує сировину – нафту, газ, вугілля, руди – на 68,68 мільярда доларів у 2021-му, здебільшого мінеральні палива на 45,69 мільярда.⁶ У 2025-му Китай експортував до Росії на 8,51 мільярда у жовтні, машини, авто, електроніку.⁷ Росія – лише 3% китайського експорту та 5% імпорту.⁵

Це повний розворот з 2000-х, коли Москва продавала Китаю товари з високою доданою вартістю.⁵ Тепер Кремль продає те, що добуває з землі, а купує те, чого не вміє виробляти. Нафта й газ дають третину бюджету Росії, але Китай купує зі знижкою, знаючи про брак альтернатив.⁵

У першій половині 2025-го торгівля скоротилася на 9,6% через падіння енергоімпорту на 6,3 мільярда доларів.² Натомість Китай постачає “двійного призначення” товари на 1,9 мільярда – ключові для війни, попри західні обмеження.²

Економіка Росії 2025-го: стагнація чи мілітаризація?

Російська економіка балансує між стагнацією та мілітаризацією. Залежність від Китаю підтримує видобуток, але не інновації. Експорт енергоносіїв зосереджений: Китай домінує в нафті та вугіллі, Туреччина – в продуктах, ЄС лишається лідером у СПГ.³ У січні-червні 2025-го торгівля впала, але Китай фінансує війну через імпорт.²

Для Москви це принизливо: втрата Європи змусила шукати азійські ринки за дисконтом. Пекін, уникаючи “Сили Сибіру-2”, тримає ініціативу.¹ Росія намагається розширити частку, але Китай диверсифікує, тримаючи Росію на 17-20% імпорту.²⁵

Геополітичні наслідки: залежність як нова норма

Ця динаміка змінює глобальний ландшафт. Китай набирає силу як енергохаб, Росія – як сировинний придаток. Санкції прискорили переорієнтацію, але посилили асиметрію. Для України це сигнал: західний тиск працює, скорочуючи доходи агресора.²³ Москва витрачає енергодолари на війну, але довгостроково слабшає без диверсифікації.

Попереду – нові виклики: можливе посилення санкцій, коливання цін, китайська зелена трансформація. Росія шукає ринки в Індії (38% нафти), але Китай лишається ядром.³

Майбутнє партнерства: шанси на баланс?

Чи зможе Росія вийти з пастки сировини? Потрібні інвестиції в технології, але війна й санкції гальмують. Китай, прагнучи стабільності, може розширити імпорт, але на своїх умовах. “Сила Сибіру-2” на 50 мільярдів кубометрів – тест на довіру.¹ Поки що Москва в ролі молодшого партнера, продаючи дешево те, що колись коштувало дорого.

Джерела

1. OSW: China-Russia Dashboard
2. Kina Centrum: China-Russia trade in early 2025
3. Energy and Clean Air: September 2025 analysis of Russian fossil fuel exports
4. S&P Global: Russian crude exports hit record high in Oct
5. Atlantic Council: The Russian economy in 2025
6. Trading Economics: Russia Exports to China
7. OEC: Russia (RUS) and China (CHN) Trade