Росія категорично проти перегляду Мінських угод

19.03.2021 0 Редакция NS.Writer

Кремль робить усе можливе, щоб відтягнути та заблокувати будь-які переговорні процеси, пише Тарас Попович для УКРІНФОРМ.

| Newssky.com.ua

Мінським угодам, які сьогодні залишаються фактично єдиним дієвим фактором припинення війни на Донбасі, вже більше шести років. У вересні 2014 та лютому 2015 року було підписано два основних документи, які ми усі знаємо як Мінські угоди. І хоч до цього часу вони не призвели до припинення вогню на Донбасі, та все ж стали інструментом приборкання Росії через санкції США і Євросоюзу, накладені за невиконання домовленостей. Мінський формат, його значення та суть головні учасники процесу до цього часу розуміють по-своєму. Для Росії — це засіб шантажу, відволікання та шанс внести зміни до української Конституції, щоб закріпити в ній статус контрольованих нею ж територій. Для України — можливість припинити війну.

Як відомо, Україна веде переговори з Росією про врегулювання війни на Донбасі ще з 2014 року. Проходять вони у двох важливих форматах: нормандському, який передбачає участь глав держав України, Франції, Росії, федерального канцлера Німеччини, та Мінського процесу, де працює Тристороння контактна група (Україна, Росія та ОБСЄ). І практично увесь цей час думки з приводу ефективності такої роботи різняться: одні політики пропонують підключити до процесу США і Великобританію, інші — наполягають, що формат переговорів змінювати не варто. Росія ж категорично виступає проти перегляду або поновлення Мінських угод, бо боїться втратити свої основні важелі й козирі та не встояти у протистоянні з більш сильним суперником, скажімо США — країною, яка зараз є фактично головним стовпом протистояння Росії.

Америка ж не відкидає можливості стати частиною Мінського процесу. Окрім сприяння розв’язці мирного врегулювання військового конфлікту, розв’язаного Росією на території України, американці не проти посилити свою роль у регіоні Чорного моря. Такої думки, наприклад, дотримується екскомандувач ЗС США в Європі Бен Годжес, адже Чорне море для Кремля відкриває дорогу до Сирії, Середземномор’я, Африки, спрощує можливість для росіян впливати на ситуацію на Кавказі, Балканах, порушуючи суверенітет інших країн, зокрема, України й Грузії. За розширення формату перемовин виступає і голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. На його думку, присутність США «зміцнить хребет» переговорів, оскільки Росія вже фактично не реагує на зауваження європейських політиків. Та для розширення переговорного процесу необхідна згода всіх його учасників.

Росія ж продовжує блокувати Мінські угоди, які мали б сприяти пришвидшенню припинення війни на Донбасі, лобіюючи свій підхід та своє бачення вирішення проблеми. Москва відстоює позицію, за якою першими мають бути реалізовані політичні вимоги, а вже потім безпекові. Такий підхід повністю протирічить позиції України, для якої на першому плані залишається питання безпеки. Росія усіляко ухиляється і від спілкування, й від виконання вже досягнутих домовленостей та не втомлюється переконувати, що вона не є учасником конфлікту на Донбасі й не воює з Україною. Бойові дії, за офіційною позицією Москви, є «громадянською війною», а свою «допомогу» в ОРДЛО вона надає виключно з гуманітарних позицій.

Так, представник РФ в ООН Василь Небензя з відкритих майданчиків постійно відкидає будь-яку критику Заходу на свою адресу та звинувачує Україну в невиконанні Мінських домовленостей. Він також неодноразово робив заяви та висував претензії Києву з приводу «повної байдужості» до проблем мешканців Донбасу з українського боку.

Причому російський дипломат забуває про те, що Москва не робить ніяких просувань для того, щоб вивести своє важке озброєння згідно з домовленостями, продовжуючи підтримувати гібридний конфлікт.

Раніше Сполучені Штати та Європа на засіданні Ради Безпеки ООН звинуватили Росію у блокуванні будь-якого вирішення конфлікту на сході України. Звинувачення пролунали під час відеоконференції Радбезу ООН, скликаного Москвою з нагоди шостої річниці Мінських домовленостей про припинення війни на Донбасі. Спільну декларацію, що засуджує триваючу нестабільність у Донецькій та Луганській областях, опублікували європейські члени Ради Безпеки, а також Німеччина, яка разом із Францією виступила посередником у підписанні Мінських угод між Москвою та Києвом.

Євросоюз залишається непохитним у підтримці суверенітету і територіальної цілісності України та продовжуватиме застосовувати економічні санкції до Росії до виконання нею Мінських домовленостей. Це підтвердив Верховний представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, який під час візиту до Москви окремо наголосив міністру закордонних справ Росії Лаврову про необхідність виконати Мінські домовленості. За його словами, Брюссель продовжуватиме підтримувати зусилля в «нормандському форматі», в Тристоронній контактній групі та у форматі ОБСЄ, а тривалість економічних санкцій Євросоюзу проти Росії залишається прив’язаною до повного виконання Мінських угод.

Для імплементації Мінських домовленостей знадобляться додаткові зусилля і політична воля сторін — таку заяву зробила спецпредставник Діючого голови ОБСЄ Хайді Грау під час чергового засідання Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі, яке пройшло 17 лютого у форматі відео конференції. Подібною є й позиція Шарля Мішеля, президента Європейської ради, який уже неодноразово робив заяви з приводу того, що Росія не виконує свої зобов’язання з реалізації Мінських домовленостей. А значить економічні санкції ЄС проти Москви діятимуть і далі. Він також вважає нормандський формат найкращим для того, щоб просуватись далі для врегулювання ситуації на Донбасі. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба нещодавно висловив думку про те, що склад тристоронньої контактної групи у мінському форматі має лишатися незмінним. Водночас він наголошує на тому, що останнім часом робота тристоронньої групи «перетворюється на театр абсурду», маючи на увазі поведінку представників РФ та підконтрольних їм окупаційних адміністрацій, які роблять усе можливе, щоб ухвалення необхідних рішень не відбулося. І для того, щоб відбулися хоча б якісь зрушення в цьому напрямку, на думку керівника МЗС України, потрібен новий саміт лідерів країн нормандської четвірки.

Мінський процес зможе стати шляхом до миру на Донбасі лише тоді, коли Росія визнає себе стороною конфлікту і почне рухатися шляхом припинення війни. Поки що такого не сталося, та й сподіватися, що ситуація зрушиться з місця найближчим часом, мабуть, теж не варто. А тим часом Кремль робить усе можливе, щоб відтягнути та заблокувати будь-які переговорні процеси, шукаючи різноманітні причини та приводи, звинувачуючи Україну в невиконанні Мінських угод та намагаючись переконати Захід зняти з себе такі неприємні й надокучливі санкції.


Поделиться статьей:

Подписаться на новости:




В тему: