Росія без демократії, але з правом голосу: рішення ПАРЄ

Резолюція зимової сесії ПАРЄ робить акцент на загостренні у Російській Федерації негативних тенденцій в царині демократії та прав людини. Мова йдеться про поглиблення авторитаризму, боротьбу з неурядовими організаціями, зміни до конституції РФ, що дозволяють не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, незаконну анексію Криму.

Серед запланованих на зимовій сесії ПАРЄ були і термінові дебати з питання отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, рішення за яким було одностайним. Усі 27 спікерів, які виступали під час дебатів, не сумнівалися в тому, що Олексій Навальний був затриманий і заарештований з політичних мотивів. Демонстрація такої одностайної позиції євродепутатами останнім часом — явище нечасте і вже через це заслуговує на увагу. Усі спікери одностайно заявили, що і Навальний, і ті, хто підтримав його повинні негайно вийти на свободу, бо усі ці затримання є незаконним і політично мотивованим.

Зробимо маленький екскурс: ще у 2017 році Європейський суд з прав людини визнав арешт Навального за неявку в кримінально-виконавчу інспекцію по справі «Ів Роше» незаконним, а у 2019 — політично мотивованим утримання опозиціонера під домашнім арештом протягом десяти місяців в рамкам винесеного вироку. Тому тепер арешт Навального відбувся фактично з відкритим ігноруванням рішення Європейського суду. Німецький депутат Франк Швабе наголосив, що саме Європейський суд з прав людини є фактично святая святих Ради Європи, а невиконання його рішень можна розглядати як червону лінію, яку не дозволено переступати жодній державі-члену Ради Європи. Тому країні, яка не хоче дотримуватися основних цілей та принципів організації, тут немає місця. Мова, звичайно, йде про Росію, яка і правила хоче порушувати і відмовлятися від членства в Раді Європи не планує, бо боїться ще більшої міжнародної ізоляції.

Знаковою є ситуація, коли віце-президент ПАРЄ Ніколь Трісс перервала виступ російського депутата Слуцького, відімкнувши мікрофон. Представник російської делегації намагався по-своєму, єдиноправильно розповісти історію Навального. Приводом відключення мікрофона стало нібито відсутність маски, але вочевидь європейські функціонери і так знають, що буде в цій промові далі, а слухати маячню, яку їм підносить пропагандист Слуцький, просто втомилися.

28 січня 2021 року ПАРЄ прийняла резолюцію, яка засуджує порушення Росією основних цілей і принципів Ради Європи. Проект резолюції готував австрійський депутат від соціал-демократичної партії Штефан Шеннах. Варто згадати, що у липні 2020 року саме цей депутат ініціював за вказівкою Кремля ідею направити до України додаткову місію для розслідування ультраправого екстремізму. Тоді пропозицію ніхто не підтримав, а авторитетні європейські видання навіть висміяли ініціатора і звинуватили його у зв’язках в Кремлем. Тепер же резолюція ПАРЄ вказує на те, що Росія відступила від зобов’язань перед Радою Європи. Критикуються також зміни в Конституції РФ, які дозволяють не виконувати рішення Європейського суду з прав людини, вкотре засуджується незаконна анексія Криму. Не залишилися непоміченими і авторитарні тенденції влади Росії і посилення норм, котрі підривають свободу зібрань і боротьбу Кремля з неурядовими організаціями.

Прийняття резолюції не обійшлося без ексцесів та погроз російської делегації. Так, всім відомий російський пропагандист Толстой пригрозив, що у випадку будь-яких санкцій проти Росії, вони залишать ПАРЄ. Крім того, Толстой закликав головуючого вплинути на членів української делегації, які «ображають» його державу та Володимира Путіна. Як наслідок, резолюція, яка підтвердила повноваження російської делегації, була прийнята. Варто згадати, що членство в Раді Європи — це ще й чималі членські внески, які також є великим стимулом для того, щоб пробачати Кремлеві його неподобства. Росія вже виходила з ПАРЄ, а у червні 2019 року повернулася до сесійної зали Асамблеї, сплативши чималу суму. Тоді йшлося про 75 мільйонів євро. Членські внески за 2021 рік складають 33 мільйони євро. Це кошти звичайних платників податків, права яких у Росії часто і легко порушують, а ось грошима — не гребують.

Зрозумілим і очевидним є те, що Москва намагатиметься триматися за можливі важелі впливу, зокрема і залишаючи за собою членство в ПАРЄ. Щоправда, коштує їй це недешево, а ось дивідендів приносить не багато, та й бажаючих йти на поводу у Кремля стає все менше.

Олекса Вернигора