Що, якби майбутнє світової економіки залежало від кількох крихітних металів, схованих у земних надрах? Чому доля автомобілів, смартфонів і навіть обороноздатності вирішується не у лабораторіях Кремнієвої долини, а на переговорах у Лондоні? Торгова війна між США і Китаєм перетворила рідкоземельні елементи на зброю XXI століття — і саме зараз світ став свідком нової великої гри за контроль над технологічним майбутнім.

Лондонські переговори: коли метали важливіші за золото

10 червня 2025 року у Лондоні відбулися ключові переговори між США та Китаєм щодо експорту рідкоземельних елементів і стратегічних мінералів. Після місяців напруги, коли Пекін фактично заблокував поставки семи критичних металів і потужних магнітів, сторони погодилися на “торгове перемир’я” та створили новий рамковий механізм для контролю за експортом Reuters, The New York Times.

Що таке рідкоземельні елементи і чому вони критичні?

Рідкоземельні метали — це група з 17 елементів, які використовують у виробництві акумуляторів, смартфонів, електромобілів, вітротурбін, військових радарів і навіть ракет. Хоча вони не такі вже й рідкісні, їх видобуток і очищення — надзвичайно складний і токсичний процес. Саме Китай за останні три десятиліття зосередив у своїх руках понад 70% світового видобутку і понад 85% переробки цих металів The New York Times, Business Standard.

Як Китай отримав монополію?

Ще у 1990-х роках Пекін визнав рідкоземельні елементи стратегічним ресурсом, закрив ринок для іноземних компаній, інвестував у видобуток і переробку, а також активно субсидіював експорт. Поки Захід закривав власні шахти через екологічні ризики, Китай нарощував потужності, довівши свою частку у світовому виробництві до 97% на початку 2000-х Business Standard.

У 2025 році, після чергової хвилі тарифів із боку США, Китай відповів жорсткими експортними обмеженнями на такі елементи, як тербій, ітрій, диспрозій, гадоліній, лютецій, самарій і скандій. Саме ці метали критично важливі для оборонної, автомобільної, авіаційної та енергетичної галузей The New York Times, Business Standard.

Перемир’я чи пастка: що передбачає нова угода?

За підсумками лондонських переговорів, сторони домовилися про поступове відновлення експорту рідкоземельних металів і магнітів, а також про зниження тарифів до рівня початку 2025 року. Ключова умова — виконання зобов’язань до 10 серпня, інакше торгові війни спалахнуть з новою силою Reuters, The New York Times, Fortune.

Глобальний ланцюг ризику: хто найбільше залежить від Китаю?

Найбільшими споживачами китайських рідкоземельних металів залишаються Японія, Південна Корея, США та країни ЄС. Наприклад, 93% ітрію, що використовується у США для лазерів і надпровідників, імпортується з Китаю. Диспрозій — ключовий для магнітів електромобілів і турбін — майже повністю надходить до Японії та Південної Кореї Business Standard.

Зброя XXI століття: чому рідкоземельні — це не просто сировина

Рідкоземельні елементи стали стратегічною зброєю у новій “холодній війні”. Від них залежить виробництво електрокарів, смартфонів, військових дронів, систем ППО, ракет і навіть медичного обладнання. Кожен збій у постачанні — це не лише економічний удар, а й ризик для національної безпеки AInvest.

Вплив на світові ринки та інфляцію

Після квітневого ембарго ціни на рідкоземельні метали злетіли на 40–60%. Автовиробники в Німеччині, США й Індії попередили про ризик зупинки конвеєрів. Збільшення витрат на оборонні контракти та електроніку вже відчули споживачі у вигляді зростання цін The New York Times, Fortune.

Чи можливо зменшити залежність від Китаю?

Західні країни, Японія та Австралія вже кілька років інвестують у власний видобуток і переробку рідкоземельних металів, але швидко замінити китайську монополію неможливо. Виробництво надто токсичне і дороге, а технології очищення — складні й запатентовані Пекіном Business Standard, The New York Times.

Політика, екологія і майбутнє ринку

США, ЄС та Австралія запускають програми держпідтримки для нових шахт, переробних заводів і досліджень у сфері “зелених” технологій. Проте екологічні стандарти і протести громадськості гальмують запуск нових проектів Fortune.

Рідкоземельні елементи як інструмент геополітики і технологічного шантажу

Останні події підтверджують: рідкоземельні елементи — це не лише сировина для смартфонів чи батарей, а й ключова зброя у глобальній геополітичній шахівниці. Як зазначає NewsSky, самарій — один із рідкоземельних елементів, який Китай тримає у монополії, вже став важелем впливу на світову економіку та технологічний прогрес. Саме контроль над такими ресурсами дозволяє Пекіну диктувати умови не лише у сфері торгівлі, а й у розвитку штучного інтелекту, оборони та енергетики.

Чи стане Лондонське перемир’я новою нормою?

Експерти попереджають: навіть якщо перемир’я буде виконане, світ залишиться вразливим до “ресурсного шантажу”. Кожна нова торговельна чи політична криза може спровокувати нову хвилю обмежень і цінових стрибків AInvest, Fortune.

Висновок: технологічне майбутнє — під контролем рідкоземельних

Торгова війна між США і Китаєм довела: контроль над рідкоземельними елементами — це не лише питання економіки, а й питання безпеки, технологічного лідерства і глобального впливу. Лондонське перемир’я — лише тимчасова пауза у великій битві за ресурси майбутнього.

Джерела

The Washington Post, Reuters, The New York Times, Business Standard, Fortune, The New York Times (2), AInvest, NewsSky