РФ вдарила 165 дронами й 9 ракетами: нічний обстріл України з влучаннями у 10 локаціях

Ніч, коли небо над Україною заповнили двигуни «Шахедів»

У ніч із 4 на 5 січня Росія знову перетворила українське небо на полігон масованого терору, запустивши 165 ударних безпілотників і 9 балістичних та зенітних керованих ракет по містах і селах від півночі до центру країни¹ . Українська протиповітряна оборона нейтралізувала 137 дронів, але 26 безпілотників і частина ракет завдали ударів по щонайменше 10 локаціях, спричинивши пожежі, руйнування й нові втрати серед цивільних¹ . Ця атака стала черговим підтвердженням: стратегія Кремля тримається на спробі виснажити Україну не лише на фронті, а й у тилу, де кожна ніч може обернутися вибухами та відключеннями електроенергії² .

Масштаб удару: 174 засоби ураження за одну ніч

За даними Повітряних сил ЗСУ, починаючи з вечора 4 січня і до ранку 5 січня Росія атакувала Україну 9 ракетами (балістичними «Іскандер-М» і зенітними керованими ракетами С-300, застосованими по наземних цілях) та 165 ударними безпілотниками різних типів¹ . Дрони запускали з районів Міллерове, Курськ, Шаталове та Орел у РФ — більшість із них була іранського типу «Shahed», локалізованих у російській версії як «Герань»; решта — інші модифікації ударних БпЛА російського виробництва^{1 2} . Це одна з наймасштабніших комбінованих атак останніх місяців, коли ракети й дрони використовуються одночасно для перевантаження ППО та ускладнення роботи мобільних вогневих груп² .

Повітряні сили уточнюють: 137 дронів вдалося збити або придушити засобами радіоелектронної боротьби, але решта 26 безпілотників досягли цілей або впали внаслідок ушкоджень на забудованих територіях¹ . Ракети, застосовані по наземних об’єктах, також частково прорвалися крізь оборону, що й зумовило влучання на 10 різних локаціях у кількох областях України¹ .

Географія ударів: 10 точок влучань і уламки в 9 місцях

Оперативні зведення Повітряних сил і регіональних адміністрацій свідчать: удари зафіксовано одразу в кількох областях, серед яких — Київська, Черкаська, Дніпропетровська, а також низка регіонів на півночі та в центрі країни^{1 3} . Частина цілей була військовою або логістичною, але інша — знову припала на цивільну інфраструктуру: приватні будинки, підприємства, медичні заклади, об’єкти енергетики^{1 3} . За даними військових, у дев’яти локаціях зафіксовано падіння уламків збитих дронів і ракет, що спричинило додаткові руйнування навіть там, де безпосереднього влучання не було¹ .

За інформацією українських медіа, окремі удари призвели до масштабних пожеж на промислових об’єктах і в житловій забудові, частина з яких тривалий час гасилася силами ДСНС³ . У низці регіонів зафіксували перебої з електропостачанням, спричинені як прямими пошкодженнями мереж, так і превентивними відключеннями для зниження ризику масштабних аварій під час атаки² .

Київ та інші міста: наслідки для цивільних

Одним із найбільш болючих епізодів ночі стало влучання у Києві, де уламки однієї з повітряних цілей спричинили пожежу на території медичного закладу³ . За уточненими даними, загинула щонайменше одна людина, ще кілька дістали поранення, частина з них — у тяжкому стані³ . Це не перший випадок, коли тиск на столицю здійснюється не лише через удари по енергетичній чи військовій інфраструктурі, а й через атаки на об’єкти, що мають особливу символічну вагу — лікарні, навчальні заклади, житлові комплекси.

В інших містах, за повідомленнями місцевої влади, пошкоджень зазнали житлові будинки, виробничі споруди та об’єкти енергетики^{2 4} . У багатьох районах вибухова хвиля повибивала вікна, пошкодила дахи й фасади, деякі квартири й офіси залишилися без опалення та електрики на кілька годин³ . Для тисяч людей ця ніч знову означала не сон, а очікування в укриттях, де сирени й віддалені вибухи зливаються в один безперервний звуковий фон.

Робота ППО: 137 збитих або пригнічених дронів

Повітряні сили наголошують: атака була відбита силами авіації, зенітних ракетних підрозділів, підрозділів радіоелектронної боротьби, мобільних вогневих груп та підрозділів безпілотних систем Сил оборони¹ . Масштаб одночасного застосування різних засобів ураження — від балістичних ракет до «Shahed» — був розрахований на перевантаження ППО та пошук «дір» у багатошаровій обороні України² . Попри це, 137 із 165 дронів (понад 80%) вдалося збити або вивести з ладу, що свідчить про високий рівень координації між родами військ та ефективність мобільних груп ППО¹ .

Експерти підкреслюють: такі операції стають своєрідним «стрес-тестом» для української протиповітряної оборони — як технічно, так і організаційно⁴ . Кожна нічна масована атака змушує вдосконалювати алгоритми розподілу цілей, тактику мобільних груп і взаємодію між силовими структурами, одночасно виснажуючи розрахунки й техніку, яка працює майже без пауз⁴ .

Тактика Росії: комбінований терор і пошук слабких місць

Масоване застосування дронів-камікадзе у поєднанні з ракетними ударами — не випадковий жест, а відпрацьована тактика, спрямована на виснаження української ППО й пошук вразливих секторів оборони⁴ . Безпілотники, що летять на різних висотах і за різними маршрутами, змушують українські сили витрачати значну кількість боєприпасів і ресурсів, тоді як балістичні ракети намагаються вразити важливі об’єкти там, де оборона найменш щільна або перевантажена іншими цілями^{1 2} . Для Кремля такі удари — ще й інформаційний інструмент для внутрішньої аудиторії, покликаний створити ілюзію «наступальної ініціативи».

Водночас військові аналітики зауважують: дедалі більша частина дронів і ракет не досягає своїх цілей, а репутаційний ефект для Росії все частіше працює проти неї — кожен масований удар по містах України лише посилює аргументи на користь розширення західної допомоги Києву, зокрема в частині систем ППО та ракет дальньої дії⁴ . Кожна така ніч стає додатковим доказом того, що йдеться не про «військову операцію», а про свідомий терор проти мирного населення.

Ціна нічних атак для енергетики та економіки

Повторювані ракетно-дронові атаки по енергетичній інфраструктурі мають накопичувальний ефект⁴ . Частина об’єктів, відновлених після попередніх ударів, знову опиняється під вогнем, змушуючи енергетиків працювати на межі можливостей і планувати ремонти в умовах постійної загрози нових обстрілів² . Для бізнесу й домогосподарств це означає ризики аварійних вимкнень, коливань напруги, перебоїв у роботі транспорту, водопостачання та зв’язку.

Економісти наголошують, що подібні атаки — це не лише про руйнування конкретних трансформаторів чи підстанцій, а й про загальне відчуття невизначеності, в якому бізнесу важче планувати інвестиції, а людям — довгострокові рішення, від купівлі житла до вибору місця роботи⁴ . Водночас Україна демонструє здатність адаптуватися: від розгортання резервних джерел живлення й локальних систем генерації до розвитку програм підтримки критичної інфраструктури та підприємств, що працюють в умовах війни⁴ .

Психологічний вимір: життя між сиренами

Для мільйонів українців нічні атаки стали частиною повсякденного досвіду: люди лягають спати з думкою про можливу тривогу й прокидаються від сигналів з додатків повітряної тривоги³ . Особливо тяжко це переживають діти та підлітки, для яких ночівля в коридорі або в укритті разом із батьками перетворюється на регулярну «ритуальну» дію, що підточує відчуття безпеки³ . Психологи фіксують зростання проявів тривожних станів, хронічної втоми й емоційного виснаження як серед цивільних, так і серед військових та рятувальників.

Разом із тим у суспільстві формується й інший феномен — звичка до взаємної підтримки. Сусіди відкривають підвали й паркінги для тих, хто не має власних укриттів, локальні волонтерські ініціативи допомагають людям із вибитими вікнами чи пошкодженим житлом, а соціальні мережі перетворюються на канал оперативної солідарності й допомоги³ . Ця горизонтальна мережа підтримки стала одним із ключових факторів стійкості України в умовах затяжної війни.

Що далі: ППО, союзники й відповідь на ракетно-дроновий терор

Нічна атака 165 дронами й 9 ракетами ще раз показала: для України питання посилення протиповітряної та протиракетної оборони — не технічна деталь, а умова виживання міст, промисловості й енергетики^{1 4} . Потреба в додаткових системах середньої й малої дальності, боєприпасах, засобах радіоелектронної боротьби й сучасних радарах залишається критичною, особливо з огляду на здатність Росії періодично нарощувати інтенсивність атак² .

Для партнерів України ці нічні обстріли — ще один аргумент на користь прискорення постачання систем ППО та ракет, здатних перехоплювати як дрони, так і балістичні ракети⁴ . Паралельно зростає кількість дискусій про необхідність посилення можливостей України діяти по російських військових об’єктах у глибині території РФ, з яких запускаються дрони й ракети — від авіабаз до складів і заводів, що виробляють компоненти для ударних безпілотників⁴ . У цьому сенсі нічні атаки стають не лише трагедією, а й каталізатором перегляду підходів до оборони на стратегічному рівні.

Джерела

1. Укрінформ: «Ukraine’s air defense forces down 137 out of 165 Russian drones» — зведення Повітряних сил ЗСУ про атаку 9 ракетами й 165 дронами, результати роботи ППО та кількість влучань
2. UNN / RBC-Ukraine (англомовні та україномовні версії): деталі масованої атаки РФ у ніч на 5 січня, напрямки запуску дронів і ракет, уточнення щодо типів безпілотників
3. Hromadske / Українська правда: оперативні дані про наслідки ударів по Києву та інших містах, інформація про загиблих і поранених, руйнування цивільної інфраструктури
4. The Odessa Journal, NV, міжнародні англомовні медіа: аналітика щодо цілей російських масованих ударів по Україні, впливу на енергетичну систему та необхідності посилення ППО