РФ судиться за $230 млрд із Euroclear: заморожені активи, санкції та гроші для України

Чому Москва раптом рахує збитки в десятках трильйонів рублів

Росія оголосила про позов до одного з ключових фінансових вузлів Європи — бельгійського депозитарію Euroclear — вимагаючи компенсацію майже на $230 млрд за заморожені активи свого центробанку^{1 2} . Цей крок збігся у часі з рішенням ЄС зробити заморожування російських резервів фактично безстроковим і використати прибуток від них для підтримки України, що перетворює юридичну суперечку на ще один фронт війни^{3 9} . Спроба Москви переламати ситуацію через суд не лише демонструє масштаби заблокованих коштів, а й підштовхує міжнародну дискусію про межі санкцій, суверенний імунітет та можливість використання чужих активів для відшкодування завданих війною збитків^{1 4} .

Що саме вимагає Росія і чому сума така велика

За даними московського арбітражного суду, Центральний банк РФ подав позов проти бельгійського центрального депозитарію Euroclear з вимогою відшкодувати 18,2 трильйона рублів — приблизно $229–230 млрд — за неможливість розпоряджатися власними коштами та цінними паперами, заблокованими в ЄС після початку повномасштабного вторгнення в Україну^{1 8} . Euroclear, один із найбільших у світі розрахунково-клірингових центрів, зберігає левову частку російських суверенних активів, заморожених на території Євросоюзу під санкціями, і саме на нього Росія тепер намагається покласти відповідальність за «збитки»^{1 4} .

Оцінка вимог базується не лише на номінальній вартості активів, а й на недоотриманому доході, який Москва вважає своїм правом⁸ . Водночас, за підрахунками Єврокомісії та профільних видань, в Європі загалом заблоковано приблизно €210 млрд активів Центрального банку РФ, з яких близько €185–200 млрд припадає на Euroclear у Брюсселі, ще частина — на інфраструктуру в інших державах ЄС^{4 6 11} . Позов у московському суді розглядається як політичний і юридичний сигнал: Кремль демонструє готовність використати будь-які правові механізми, аби зірвати плани ЄС щодо спрямування цих коштів (принаймні їхнього прибутку) на підтримку України^{3 9} .

Рішення ЄС: безстрокове заморожування й «репараційна позика» для України

Напередодні подання позову країни ЄС погодилися фактично безстроково іммобілізувати активи російського центробанку в межах блоку, відійшовши від практики шестимісячного поновлення санкцій, яке щоразу потребувало одностайності^{3 9} . Нова конструкція передбачає, що рішення про подальше блокування ухвалюватиметься кваліфікованою більшістю, а це суттєво зменшує ризик, що одна-дві країни зможуть заблокувати продовження дії обмежень, як цього раніше намагалися досягти окремі уряди, зокрема в Центральній Європі^{3 11} .

У центрі дискусії — так звана «репараційна позика»: ЄС планує використати заморожені активи як заставу для великого кредиту на користь України, обсяг якого може сягнути десятків і навіть понад ста мільярдів євро^{7 11} . При цьому самі активи формально не конфіскуються: на балансах вони залишаються власністю Росії, але прибуток від них — так звані надприбутки (windfall profits, тобто несподівані додаткові доходи від розміщених коштів) — уже спрямовується на потреби України, зокрема на обслуговування спільної ініціативи держав G7 ERA (Extraordinary Revenue Acceleration — механізм прискореного використання доходів від заморожених активів)^{6 11} . Для Москви це неприйнятний прецедент — саме тому юридична атака на Euroclear виглядає спробою зірвати або принаймні ускладнити реалізацію цієї схеми^{2 10} .

Чому саме Euroclear і яку роль він відіграє

Euroclear — ключовий фінансовий інфраструктурний вузол Європи, через який проходять розрахунки за державними та корпоративними цінними паперами, а також зберігаються великі обсяги резервів центральних банків третіх країн^{1 4} . Саме через цю систему Росія роками розміщувала частину своїх міжнародних резервів у євро та інших валютах, користуючись доступом до розвиненого європейського ринку капіталу⁴ . Після вторгнення в Україну ЄС запровадив санкції, які заблокували ці активи, зберігши їх формальний статус — вони не були вилучені з власності РФ, однак доступ до них виявився повністю обмеженим^{3 11} .

Сьогодні в Euroclear, за оцінками європейських інституцій і ЗМІ, залишається близько €185 млрд із загального обсягу російських резервів, заморожених у Євросоюзі, що робить бельгійський депозитарій головною мішенню як юридичних атак, так і можливих контрзаходів Кремля^{4 7 11} . Російський центробанк стверджує, що «незаконні дії» Euroclear начебто позбавили його можливості управляти коштами та отримувати прибуток, тоді як сам Euroclear утримується від публічних коментарів, посилаючись на конфіденційність і суворе дотримання санкційних норм ЄС^{1 8} .

Аргументи Москви: суверенний імунітет і «незаконні дії» ЄС

Росія наполягає, що активи її центробанку користуються суверенним імунітетом, а отже не можуть бути використані без згоди власника, навіть якщо йдеться про санкції у відповідь на грубе порушення міжнародного права^{5 8} . Центральний банк РФ у своїх заявах називає плани ЄС «незаконними» та такими, що порушують норми міжнародного права й принципи недоторканності державної власності, у тому числі за двосторонніми угодами про захист інвестицій^{5 13} . Кремль робить ставку на аргумент, що перетворення заморожених резервів на джерело фінансування іншої країни є «крадіжкою під соусом санкцій» і встановлює небезпечний прецедент для будь-якої держави, що тримає за кордоном свої резерви.

Окремо російські посадовці сигналізують про можливість дзеркальних дій — фактично шантаж, що під удар можуть потрапити іноземні активи, які ще залишаються в російській юрисдикції^{8 13} . За даними Euroclear, у Росії досі перебувають активи його клієнтів на суму близько €16 млрд, і ці кошти теоретично можуть стати об’єктом тиску чи примусових заходів у відповідь на європейські рішення⁸ . Таким чином, позов у Москві — не лише юридичний крок, а й елемент ширшої стратегії стримування ЄС від розширення використання заморожених резервів на користь України.

Позиція ЄС: «спекулятивно» і без перспектив поза Росією

Європейські інституції вже відреагували на російські позови, назвавши вимоги «спекулятивними» та юридично безпідставними за межами російської правової системи^{3 9} . У Брюсселі розуміють, що рішення московського арбітражу з високою ймовірністю буде винесене на користь центробанку РФ, однак, на думку європейських юристів, його буде вкрай складно або неможливо примусово виконати в юрисдикціях ЄС^{3 11} .

Щоби будь-яке російське рішення мало силу в Європі, потрібен механізм визнання рішень іноземних судів, а він або обмежений, або фактично заблокований через санкційну й політичну конфронтацію^{3 9} . Більше того, ідея використати прибуток від заморожених активів для підтримки України вже отримала політичну й нормативну підтримку в ЄС, включно зі змінами до регламентів і спеціальними правовими конструкціями, які мають мінімізувати ризик міжнародних позовів проти окремих держав-членів^{7 11 12} .

Як працює механізм «надприбутків» і чому його боїться Кремль

ЄС принципово уникає прямої конфіскації заблокованих російських активів — принаймні на цьому етапі. Натомість ідеться про використання надприбутків: відсотків, що нараховуються на грошові залишки, а також доходів від погашення паперів, які потім реінвестуються^{6 11 12} . За оцінками європейських експертів, ці суми можуть сягати €3–5 млрд на рік і вже частково використовуються для фінансування військової та макрофінансової підтримки України^{6 11} .

Механізм побудовано так, щоби формально не торкатися «тіла» активів, залишаючи його на балансі Росії, але перетворюючи ЄС на бенефіціара доходів від заморожених ресурсів^{11 12} . Для Кремля це подвійна поразка: по-перше, Москва втрачає контроль над стратегічною частиною резервів; по-друге, ці самі кошти, хай і в формі прибутку, працюють проти неї — фінансують оборону й відновлення України^{6 11} . Саме тому юридична й інформаційна атака на Euroclear стає спробою дискредитувати й зупинити розгортання моделі, яка може діяти десятиліттями^{2 10} .

Міжнародні ризики: чи постраждає довіра до євро та резервів у ЄС

Європейські регулятори визнають: якщо інші держави побачать у діях ЄС готовність обмежувати доступ до чужих резервів із політичних міркувань, це може підірвати довіру до євро як резервної валюти та до європейських юрисдикцій як безпечної гавані для активів^{3 11} . Саме тому Брюссель наполегливо розмежовує конфіскацію основної суми та використання прибутку від неї, підкреслюючи винятковий характер заходів і безпрецедентність агресії РФ проти України^{9 12} .

Деякі експерти порівнюють нинішню ситуацію з попередніми кейсами Ірану, Афганістану чи Лівії, де активи також заморожувалися, але не ставали настільки масштабним джерелом довгострокового фінансування третіх країн^{11 12} . Сьогоднішній кейс Росії потенційно формує нову практику: використання суверенних резервів держави-агресора для фінансування відновлення жертви, що в майбутньому може бути застосовано до інших конфліктів — і саме це лякає як авторитарні режими, так і держави з уразливою зовнішньою політикою^{7 11} .

Український вимір: чому цей позов безпосередньо стосується Києва

Для України суперечка між Росією та Euroclear — не абстрактний юридичний конфлікт, а питання того, чи отримає держава стабільне довгострокове джерело підтримки на роки вперед^{6 11} . Уже зараз надприбутки від заморожених активів спрямовуються на обслуговування інструментів підтримки України в рамках ініціативи ERA та інших програм, а нова «репараційна позика» може забезпечити додаткові десятки мільярдів євро для оборони й відбудови^{7 11 12} . Будь-яке послаблення цього механізму через тиск Кремля або судові рішення всередині ЄС безпосередньо вдарить по фінансовій стійкості України в середньо- й довгостроковій перспективах.

Київ послідовно наполягає, що заморожені російські активи мають стати основою майбутніх репарацій, а юридичні конструкції ЄС — лише першим кроком до повноцінної конфіскації^{6 7} . Українські дипломати та експерти беруть активну участь у європейських дискусіях, пояснюючи, що ці кошти — не «власність поза контекстом», а прямий ресурс держави-агресора, яка завдала Україні збитків на сотні мільярдів доларів^{7 11} . У цьому сенсі позов проти Euroclear виглядає спробою Росії якщо не повернути гроші, то бодай створити максимальну правову невизначеність, щоби ускладнити залучення коштів для України.

Чого прагне Кремль насправді: гроші, важелі впливу чи хаос

Навіть якщо Москва усвідомлює мізерні шанси фактичного стягнення $230 млрд із Euroclear за межами Росії, позов має кілька важливих для Кремля функцій^{2 5} . По-перше, це внутрішньополітичний сигнал: влада демонструє, що «бореться за гроші країни» і не залишає «несправедливість» без відповіді, що важливо для аудиторії, яка поступово відчуває наслідки санкцій⁵ . По-друге, це інструмент тиску на окремі країни ЄС, насамперед Бельгію, яка побоюється, що в разі одностороннього використання активів може стати мішенню зустрічних позовів і економічних заходів^{4 8} .

По-третє, це спроба посіяти сумніви в глобальній фінансовій системі: Росія прагне показати іншим державам, що їхні резерви в ЄС нібито перестають бути недоторканними, якщо політичний вітер змінюється^{11 12} . Такий наратив зручний для Москви, оскільки дозволяє представити себе не ізольованим агресором, а «жертвою прецеденту», який начебто загрожує будь-кому^{5 13} . Чим більше сумнівів у міжнародних партнерів ЄС, тим легше Кремлю шукати нові економічні й політичні союзи поза західною системою.

Що означає позов для майбутнього санкцій проти РФ

Судовий тиск на Euroclear лише підкреслює, що заморожені резерви стали одним із ключових стратегічних інструментів впливу на Росію^{1 3} . Втрата доступу до сотень мільярдів євро обмежує можливості Кремля фінансувати довгу війну, покривати дефіцит бюджету та підтримувати курс рубля, змушуючи Москву активніше використовувати резерви у золоті й юанях, а також збільшувати залежність від Китаю та так званих «дружніх» режимів^{4 9 11} . Чим довше активи залишатимуться заблокованими, тим важче буде російській економіці адаптуватися до санкційного тиску без глибоких структурних змін.

Для ЄС нинішня ситуація стає випробуванням на послідовність: чи готовий блок не лише продовжувати санкції, а й поглиблювати їх, використовуючи фінансові інструменти для реальної підтримки України, попри ризик судових тяганин і загроз Кремля^{3 9 12} . Якщо механізм надприбутків і «репараційної позики» приживеться та витримає юридичні виклики, це відкриє шлях до формування нової міжнародної норми: агресор платить не декларативно «колись потім», а вже під час війни, за рахунок своїх же резервів^{7 11} .

Можливі наступні кроки: від російського суду до міжнародних арбітражів

Найближчим часом московський арбітраж із високою ймовірністю винесе рішення на користь центробанку РФ, формально визнавши за ним право на вимоги до Euroclear на десятки трильйонів рублів^{1 8} . Далі Москва може спробувати домагатися визнання цього рішення в інших юрисдикціях або звернутися до міжнародних арбітражів, посилаючись на двосторонні угоди про захист інвестицій з Бельгією та іншими країнами ЄС^{4 13} . Проте юристи застерігають: з огляду на санкційний контекст і характер активів як частини суверенних резервів, шанси на успіх Росії виглядають вкрай примарними^{3 9} .

У відповідь ЄС, імовірно, і надалі вдосконалюватиме правову рамку для використання заморожених активів: уточнюючи механізми контролю за надприбутками, посилюючи колективні гарантії для держав, де розміщені резерви, та готуючи ґрунт для майбутніх повноцінних репарацій на користь України^{7 11 12} . Для Києва ключовим буде зберегти тему російських активів у пріоритеті міжнародного порядку денного, не дозволяючи перетворити її на суто технічну юридичну суперечку між Кремлем і європейськими інституціями^{6 7} .

Джерела

1. Reuters: Russia’s central bank seeks $230 billion in damages from Belgium’s Euroclear, Moscow court says
2. The Moscow Times: Russia’s Central Bank Seeks $230 Billion From Euroclear Over Frozen Assets
3. Euronews: EU dismisses Russia’s lawsuit against Euroclear as “speculative” and groundless
4. The New York Times: Russia Sues Holder of Frozen Assets Europe Wants for Ukraine
5. AP News: Russia’s Central Bank sues Belgian financial institution as EU mulls using Moscow’s frozen assets
6. Європейська правда: EU to allocate €1.5 billion in proceeds from frozen Russian assets to support Ukraine
7. Європейська правда: A €70 billion idea – what the EU’s new initiative on frozen Russian assets means
8. MarketScreener / Devdiscourse: Russia’s central bank seeks $230 billion in damages from Belgium’s central securities depository
9. BBC News: EU backs indefinite freeze on Russia’s frozen cash ahead of Ukraine loan scheme
10. Meduza / The Moscow Times: Russian Central Bank sues Euroclear as EU advances plan to tap frozen assets for Ukraine
11. BeHorizon: The European Union agreed to indefinitely freeze Russian assets
12. Al Jazeera: EU indefinitely freezes hundreds of billions in Russian funds
13. RT / офіційні заяви Банку Росії: Russia makes legal move against Belgium’s Euroclear