РФ погрожує Європі «війною за активи»: що стоїть за ультиматумом Кремля і як Захід готується відповісти

Відразу і жорстко: Москва кидає прямий дипломатичний виклик — «переслідуватимемо будь-яку державу, яка забере наші активи, до кінця часів». Новий етап фінансової війни між Росією та Заходом загострюється після рішучих заяв Медведєва, а також креативних планів Брюсселю та G7. Чи стане заморожений трильйон Путіна зброєю у руках Заходу — та які ризики накликає на себе світ, якщо Кремль перейде від погроз до дій?

Гроші замість ракет: що саме загрожує ЄС та США?

З 2022 року Заходом — ЄС, G7, США — було заморожено понад $300–350 млрд активів російського центробанку, державних компаній і олігархів, що стали простою мільярдною купою без господаря.^{1 2 3 4} Нині європейські уряди шукають формули використання цих коштів для компенсацій Україні чи озброєнь для її оборони.^{1 2 4 6} Звучать ідеї «репараційного кредиту» — використання прибутків від російських облігацій або депонування прибутків у спеціальні фонди ЄС.^{4 7}

Однак Росія публічно оголосила: будь-яка спроба конфіскувати ці кошти буде розцінена як крадіжка та підстава для юридичних, економічних і неофіційних (гібридних) заходів проти країни-виконавця.^{1 2 3}

Медведєв і риторика помсти: що обіцяє Кремль

Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв пригрозив ЄС нескінченним судовим і позасудовим переслідуванням: від позовів у національних і міжнародних судах до прямих негласних дій. «Ми будемо переслідувати європейських державників та інституції, перейдемо до дій формальних і неформальних» — написав Медведєв у Telegram.^{1 3 4} Не обійшлося і без погроз буквально «всім західним країнам» і окремо «євродегенератам із Брюсселя».^{1 3}

Окрім юридичних кроків Кремль може розпочати репресії проти західних компаній, захоплювати їхнє майно в Росії та сателітах, тиснути на дипломатів, намагатися атакувати західні активи фізично або через кібервтручання.^{1 2 3 4 6}

Що вже на столі в Брюсселі: юридичні конструкції, ризики та аргументи

ЄС та великі країни Заходу ведуть багатьма юридичними каналами: йдеться або про пряме вилучення (конфіскацію), або про користування лише прибутками від обслуговування заморожених цінних паперів РФ. У 2024–2025 році особливу увагу зосереджено на «безстрокових позиках під репарації» для України, які будуть віддаватися із відсотків держоблігацій, що належать РФ.^{4 6 7}

Однак банкіри та експерти застерігають: навіть використання лише банківських доходів може стати прецедентом, бо закон про суверенні імунітети захищає гроші центробанків від арешту.^{5 7 8} Це може зменшити довіру до західних бірж, викликати зменшення інвестицій та вимагати компенсацій за вже втрачену довіру.^{5 7}

Розглядають і варіанти залучення грошей третіх країн (наприклад, через гарантії G7), організації спільних фондів, щоб уникнути позовів одна одній усередині ЄС.^{6 7 9}

Російські контрзаходи: що чекає бізнес і інвесторів?

Росія вже неодноразово погрожувала захоплювати західні активи на своїй території — ще навесні 2025 року консорціум російських держбанків готував плани щодо замороження майна європейських та американських компаній.^{6 10} Аналогічно РФ може видати «дзеркальні закони», через які «відповість» захопленням майна у відповідь на кожен вилучений актив.^{6 10}

За оцінками RIA, у Росії та на окупованих територіях залишилось понад 285 млрд доларів західних інвестицій, які Кремль може використати для бартерних вимог або «примусового обміну» із ЄС.^{1 2 3 4} Потенційна загроза — зупинка підприємств, націоналізація нерухомості, судові позови до європейських урядів від своїх бізнесменів і загальні фінансові санкції.^{6 10}

Фінансові ринки: геополітична довіра на межі

Фахівці Chatham House, Brookings та Reuters констатують: якщо навіть частково конфіскувати російські державні активи — вартість позик для Заходу виросте, а світова фінансова система стане ще більш поляризованою.^{5 7 8} Питання стосується не лише РФ: країни Глобального Півдня вже висловлюють стурбованість тим, що Захід може встановлювати «подвійні стандарти» у світових фінансах.⁸ Створений прецедент підважить надійність долара, євро і навіть японської єни.^{5 8}

Аналітики не виключають: внутрішній борг ЄС і США може подорожчати на 5–10 млрд доларів щороку лише на преміях ризику. Значна частина інвесторів може перевести свої портфелі у валюту Китаю, Індії чи навіть шукати альтернативи SWIFT.^{5 8 9}

Мистецтво компромісу: чи зважиться Захід на радикальний крок?

G7 у серпні 2025 вирішила: для фінансування України використовуватимуть не безпосередньо суми заморожених активів, а лише „надприбуток” із їх обслуговування (до 3 млрд євро щороку).^{7 8 9} Повна конфіскація розглядається, але викликає палкі суперечки у Берліні, Парижі, Римі.^{4 5 6}

Більшість фінансових аналітиків впевнені: рішення буде компромісним — частину прибутків спрямують Україні, але головні суми залишать у резервах до завершення війни і підписання міжнародної угоди.^{5 6 7 8}

У ЄС вже затвердили механізм review clause, що дозволяє контролювати використання коштів і змінювати правила у разі політичного рішення G7.⁹

Україна: очікування і розчарування

Офіційний Київ не приховує: хотіли б радикальнішого сценарію, вважають російські активи закономірною репарацією за зруйновані міста і тисячі жертв.^{4 7} Але українські дипломати самі визнають ризики й складність питання, анонсуючи «міжнародний фронт» підтримки серед союзників та арбітражних судів.^{5 7}

Наразі прямої передачі грошей ЗСУ чи бюджету немає, але навіть фінансування у 2–3 млрд євро у рік від прибутків уже критично допомагає покривати частину витрат для оборони та відбудови.^{4 7}

Майбутнє та сценарії: що буде далі

Ризик, що Росія перейде до гібридних атак — від кібератак до втручання у суди та спроб влаштувати «хвилю» банкрутств західних фірм у СНД чи Африці, стає дедалі реальнішим. Відповідно до сучасних сценаріїв, світ рухається до епохи подвійної недовіри — фінансова війна выходит за межі баталій на полі бою.¹⁰

Усе частіше світові ЗМІ та політики порівнюють новий етап із “економічною Кубанською кризою”, адже саме від фінансової стійкості Заходу залежить, чи матиме Україна не тільки бюлетень про зброю, а й реальний шанс на перемогу.

Джерела