РФ атакує Україну ракетами та дронами: вибухи в кількох містах і новий тиск на ППО та енергетику

Коли повітряна тривога лунає одночасно над центром і сходом країни, а вибухи майже синхронно чути в різних містах, стає відчутно: Росія знову намагається не просто вдарити по окремих об’єктах, а зламати відчуття безпеки всередині України. Ця атака показала, що ворог продовжує випробовувати ППО й енергосистему, комбінуючи ракети та дрони з різних напрямків.

7 ключових SEO-запитів за темою

SEO-ключі: російська ракетна атака по кількох містах України, вибухи в українських містах сьогодні ракетний обстріл, масований ракетно-дроновий удар РФ по Україні лютий 2026, робота української ППО під час нічної ракетної атаки, удари Росії по енергетиці та інфраструктурі України, ракети Кинджал і Shahed у комбінованій атаці РФ, наслідки ракетних обстрілів для міст Київ Харків Дніпро Одеса

Як розгорталася атака: хвилі ракет і дронів

За даними українських та міжнародних медіа, в ніч і ранок 3–4 лютого Росія провела одну з найпотужніших комбінованих атак останніх тижнів, застосувавши одразу кілька типів озброєнь — крилаті й балістичні ракети, а також ударні безпілотники Shahed та їхні модифікації^{6 8 9} . Повітряні сили попереджали про пуски ракет з різних напрямків, включно з півночі, сходу й Чорного моря, що змусило оголосити тривогу практично по всій території України^{8 9} . Одночасно в небі фіксували десятки дронів-камікадзе, які ворог намагався провести до цілей «хвилями», щоб перевантажити українську ППО⁹ .

Зі зведень Повітряних сил випливає, що основними цілями атаки стали Київ, центральні області, а також низка регіонів ближче до фронту, де розташована критична енергетична й промислова інфраструктура^{6 8} . Частина ракет і дронів заходила вглиб території країни, у напрямку Кропивницького, Вінниччини, Черкащини, де до цього масштабні удари були рідкістю^{1 2} . Така географія відображає логіку Кремля: тримати під загрозою не лише прифронтові міста, а й відносно «глибокий» тил, щоб підірвати відчуття безпеки для мільйонів людей.

Кропивницький та центр країни: нова мішень масованих ударів

Однією з головних точок удару став Кропивницький. За даними місцевої влади та українських медіа, місто зазнало масованої атаки з використанням різних типів ракет і дронів, включно з балістичними ракетами типу «Кинджал», крилатими ракетами та Shahed^{1 2} . Під час тривалих повітряних тривог у місті пролунало кілька серій вибухів: частина з них — це робота ППО, частина — влучання в об’єкти інфраструктури й промислові зони¹ . Повітряні сили офіційно попереджали про пуск «Кинджала» в напрямку центральних областей, що посилило загрозу для регіону¹ .

Унаслідок атаки в Кропивницькому та околицях було зафіксовано пожежі на промислових майданчиках, пошкодження ліній електропередач і окремих об’єктів енергетики^{1 6} . Офіційні дані про постраждалих уточнюються, але місцева влада повідомляла про поранених серед цивільних і працівників підприємств¹ . Сам факт такого прицільного удару по місту, яке раніше не було в топі мішеней, свідчить: Росія прагне розширити карту вразливих регіонів і вимотати українську систему ППО, змушуючи закривати дедалі більшу площу.

Київ і прифронтові області: удари по енергетиці та житлу

На тлі атаки по центру країни продовжувалися удари по Києву та низці прифронтових областей. У столиці в перші години ночі активізувалися сили ППО, збиваючи дрони й ракети, що заходили з північного та східного напрямків; вибухи було чутно в кількох районах міста, а уламки збитих цілей пошкодили житлові будинки й об’єкти цивільної інфраструктури^{8 9} . Керівництво міста інформувало про поранених мирних мешканців та локальні пожежі, які оперативно гасили підрозділи ДСНС⁸ .

За даними Київської міської військової адміністрації, удари були скоординовані з атаками на енергетичні об’єкти в інших регіонах, що може свідчити про продовження російської стратегії «зброї холоду» — цілеспрямованого удару по життєво важливій інфраструктурі взимку^{6 8} . У прифронтових областях — Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській — місцева влада повідомляла про ракетні удари й влучання дронів по промислових підприємствах, складських приміщеннях і об’єктах критичної інфраструктури^{6 9} . У деяких містах пошкоджено житловий фонд, є поранені серед цивільних.

Масштаб і склад удару: ракети плюс до сотні дронів

Останні дні Росія комбінує ракетні удари з масованими атаками ударних БпЛА. У ніч на 4 лютого, за даними Повітряних сил, по Україні було випущено 105 ударних дронів типів Shahed, «Герань», «Італмас» та інших модифікацій, які запускалися з Брянської, Орловської областей РФ, Приморсько-Ахтарська, а також із тимчасово окупованих територій Донеччини й Криму⁹ . Більшість цих цілей вдалося збити, але 17 ударних дронів досягли цілей у 14 локаціях, а уламки збитих апаратів впали ще в п’яти місцях⁹ .

Ці атаки часто накладаються на ракетні удари, як це сталося й цього разу: коли над країною одночасно працюють десятки дронів і кілька типів ракет, оперативні центри ППО мусять розставляти пріоритети, в першу чергу перехоплюючи найшвидші й найнебезпечніші цілі^{6 8} . Саме на цю «втомлюваність» системи й розраховує Кремль, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні, особливо в центральних і західних областях, де щільність систем ППО нижча, ніж у столиці.

Наслідки для енергетики та цивільної інфраструктури

Міністр енергетики Денис Шмигаль раніше повідомляв, що внаслідок серії ударів на початку лютого Росія атакувала щонайменше вісім регіонів України, націлюючись як на енергетичні об’єкти, так і на житловий сектор⁸ . У низці областей, зокрема в Київській, Харківській, Дніпропетровській, фіксувалися тимчасові відключення електроенергії, збої в роботі теплопостачання та водопостачання^{6 8} . Ремонтні бригади працюють у посиленому режимі, іноді — під повторними повітряними тривогами, адже ворог нерідко завдає повторних ударів по вже пошкоджених об’єктах.

Крім енергетики, удари зачепили житлові квартали, школи, дитячі садки й промислові підприємства. У деяких містах зафіксовано руйнування багатоповерхових будинків, загоряння складів, пошкодження транспортної інфраструктури, включно з автодорогами й залізничними об’єктами^{6 9} . Це вписується в загальну стратегію РФ: бити по «м’яким цілям», які не мають військового значення, але максимально впливають на повсякденне життя та психологічний стан цивільних.

Робота ППО: високий відсоток збитих цілей, але не нуль

Попри масштаб атаки, Повітряні сили продовжують демонструвати високий відсоток перехоплення. У попередні ночі українська ППО збивала більшість ракет Х‑101/Х‑555, частину балістичних ракет і левову частку ударних дронів, що дозволило уникнути ще більших руйнувань і жертв^{6 8} . Однак навіть кілька проривів на фоні сотень збитих цілей означають реальні руйнування й загиблих — саме це підкреслюють військові, закликаючи не ігнорувати повітряні тривоги й дотримуватися правил безпеки.

Окремим ризиком залишається падіння уламків збитих ракет і дронів. У Києві, Дніпрі, Харкові й Одещині вже неодноразово фіксували випадки, коли уламки падали на житлові будинки, подвір’я шкіл, автомобілі, спричиняючи пожежі й травми^{8 9} . Тому у зведеннях постійно наголошується: навіть успішна робота ППО не гарантує повної безпеки, поки в небі триває повітряний бій.

Міжнародна реакція і питання посилення ППО

Комбіновані ракетно-дронові удари по кількох містах України вкотре активізували дискусію серед західних партнерів про необхідність посилення української ППО й ПРО. Після найбільшого за зиму удару по енергетиці на початку лютого низка європейських урядів заявила про готовність прискорити передачу додаткових систем Patriot, SAMP/T, IRIS-T і NASAMS, а також боєприпасів до вже розгорнутих комплексів^{6 8} . Паралельно тривають переговори про розширення виробництва ракет-перехоплювачів у Європі, щоб закрити «снарядний розрив» у середньостроковій перспективі.

Міжнародні медіа, зокрема BBC, CNN, Kyiv Independent, наголошують: кожен новий масований удар Росії по українських містах є не лише елементом війни проти України, а й тестом для колективної безпеки Європи^{6 8} . Якщо Кремль бачить, що навіть у таких умовах Захід зволікає з посиленням ППО, це лише підштовхує його до подальшої ескалації — не лише в Україні, а й у гібридних атаках проти інфраструктури країн ЄС.

Джерела

1. Censor.net: оперативні повідомлення про масований удар по Кропивницькому, використання ракети «Кинджал», Shahed та інших типів озброєння.
2. NV.ua/іноземні медіа: матеріали про координований ракетно-дроновий удар по центральній Україні, включно з Кропивницьким.
3. ZN.UA: новина про вибухи в кількох містах України та ракетну атаку РФ, загальний фокус на масштабі удару.
4. CNN, BBC: огляди серії масованих ударів Росії по українських містах на початку лютого, акцент на Києві й енергетиці.
5. Odesa Journal, інші регіональні медіа: інформація про удари по інфраструктурі в різних областях, кількість поранених і характер руйнувань.
6. UNN: дані про нічні комбіновані атаки по Києву й енергетичним об’єктам у кількох регіонах, коментарі урядовців.
7. CNN, Kyiv Independent: аналітика щодо завершення «енергетичної паузи» й переходу Росії до нової хвилі ракетних ударів.
8. Kyiv Independent, Militarnyi: деталі про масовані атаки по восьми регіонах, цілі в енергетиці та житловому секторі.
9. RBC-Ukraine: зведення Повітряних сил про атаку 105 дронів у ніч на 4 лютого, кількість збитих цілей і влучань.