РФ атакувала Україну понад 90 дронами Shahed: що сталося вночі та чому цей наліт — новий рівень терору

Повітря, що перетворюється на мінне поле, й ночі без сну для мільйонів: осінь почалася з однієї з наймасштабніших дронових атак по Україні

6 вересня 2025-го українці прокидалися під виття тривог та глухий ритм ППО. Понад 90 дронів-камікадзе типу Shahed за ніч — це не просто цифра: це нерви, що натягнуті, як струна, і реальна битва за життя в кожному місті та селі під південним і північним небом. Росія вкотре обрала ніч, аби посіяти хаос, залякати та залишити після себе уламки і дірки у дахах, але не в стійкості українського суспільства ¹ .

Географія атаки: цілі були розкидані по Україні

Згідно попередніх зведень, атака розгорталася щонайменше з шести напрямків: російські окупаційні сили використали запускові майданчики у Курську, Брянську, Міллерово, Орлі, Приморсько-Ахтарську (РФ) та з тимчасово окупованого Гвардійського в Криму ² . Дрони летіли по складній траєкторії, маневруючи для обходу українських систем ППО та намагаючись ввести в оману радарні комплекси. Під ударом опинилися Сумщина, Харківщина, Вінниччина, Київщина, Кіровоградщина, Чернігівщина, Черкащина, частина центральних і південних регіонів.

Робота ППО: 68 збитих дронів і десятки урятованих життів

Сили ППО України цієї ночі працювали на межі фізичних можливостей. За офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, вдалося знищити 68 ударних БПЛА; на кількох напрямках активно діяли мобільні групи з переносними зенітними комплексами й засобами РЕБ ^{1 3} . Водночас, і цього разу вдалося не все: 18 “Shahed” влучили у цілі, ще на 4 ділянках уламки збитих дронів спричинили локальні пожежі ³ .

• Сили оборони нейтралізували більшість апаратів, які прямували на критичну інфраструктуру — електропідстанції, залізницю, паливні склади.
• Перехоплення виявилися особливо ефективними на Сумщині, де збито майже всі дрони, тоді як на Харківщині та Вінниччині зафіксовано кілька результативних ударів по логістичних вузлах і трансформаторних підстанціях.

Жертви та наслідки: кому дісталося найбільше

Попри успіхи ППО, цивільна інфраструктура вкотре постраждала. За останніми даними, серед потерпілих — жителі Сумської та Харківської областей, де уламки “Shahed” спричинили пожежі в житловому секторі й на складських територіях ^{3 4} .
Окрім економічних збитків, атака мала й побічні ефекти: перебої з постачанням електроенергії, перебиті залізничні магістралі, а також часткові відключення мобільного зв’язку у низці населених пунктів на північному сході.

Відлуння в Києві: столичний регіон відчув удар і психологічно

Київщина вкотре опинилася у списку цілей. Загроза для столиці була реальною: дрони з’явилися над Броварами, Яготином, Бориспільським районом ⁵ . О 22:07 розпочалася повітряна тривога, яка тривала понад три години, а сили ППО працювали до глибокої ночі. Оперативне попередження, злагоджена робота мобільних груп та сучасних радарних станцій дозволили не допустити великих уражень у житловому секторі.

Жителів Київської області також інструктували не вивішувати у мережу фото та відео роботи систем ППО, не повідомляти про точне місцезнаходження влучань. Схожі заклики до інформаційної тиші лунали по всій Україні: ці дрібниці справді рятують життя.

Залізниця та енергетика: під прицілом російських дронів

Одна з цілей атаки — залізничні вузли і підстанції. У ніч на 6 вересня було підтверджено ураження принаймні трьох електропідстанцій у Сумській та Харківській областях, а на Лозовій — перебої в роботі залізничної станції, що призвело до затримки поїздів на кілька годин ³ .
На місцях працювали енергетики, рятувальники та аварійні бригади. Завдяки оперативним діям вдалося уникнути масштабних відключень електрики, однак десятки населених пунктів залишалися без світла кілька годин.

Реакція світу: підтримка, санкції, дебати про F-16

Вранці на атаки реагували іноземні лідери. Президент Єврокомісії та Президентка Литви засудили удар як “новий акт терору”, закликали до подальшого постачання ППО та введення додаткових санкцій проти РФ ⁴ . У США вкотре закликали Конгрес підтримати прискорену передачу Україні нових систем ППО та пришвидшити підготовку пілотів для F-16. Міністр фінансів США Скотт Бессент нагадав — “усі варіанти відповіді залишаються на столі”, вкотре підкресливши готовність до нових обмежувальних заходів проти російських компаній та банків.

Головною політичною реакцією на 91 ворожий дрон стало посилення дискусій щодо закриття неба для ключових регіонів та пришвидчення виробництва західних ракет середньої дальності у країнах НАТО.

Оборона і цивільний спротив: репортаж з регіонів

Перемогли цієї ночі не лише військові, а й цивільні. Більшість людей усвідомлено провели час у укриттях, оперативно реагували на сигнали повітряної тривоги, інформували рідних та сусідів. У багатьох містах, де після збиття дронів падали уламки, мешканці самотужки допомагали ДСНС та енергетикам, організовували прихистки для постраждалих, підтримували один одного психологічно.

Паралельно в кількох регіонах працювали мобільні пункти медичної допомоги, а волонтерські організації забезпечували гаряче харчування для сил ППО.

Чим особлива ця хвиля атак: аналітика тенденцій

Масований запуск 91 дрона уночі — це новий технічний і тактичний рівень асиметричної війни. За задумом російських військових, такі нальоти виснажують українську ППО, змушують витрачати дорогі ракети, витісняють мобільні групи з гарячих напрямків і розосереджують увагу аналітиків.

Проте, щоразу більша частка дронів збивається, а технології захисту вдосконалюються буквально щотижня. Україна нарощує власне виробництво засобів РЕБ, кооперує з країнами Балтії для обміну досвідом, а також впроваджує елемент “розумної ППО” — аналіз польотних планів дронів за допомогою ШІ для підвищення точності та оперативності реагування.

Міжнародний бекграунд: чому “дрони-вбивці” стали новим символом російської агресії

Shahed-136 — іранського виробництва, але адаптовані для російських умов. За оцінками західних військових експертів, ці дрони є дешевою, але масовою зброєю виснаження, яка особливо небезпечна для міських агломерацій та транспортних артерій ⁴ .
Нині у багатьох країнах світу точаться дебати: як протистояти тактиці рою БПЛА, чи можливо технологічно “накрити” щільними шарами ППО міста в умовах обмежених ресурсів.

Країни Європи запускають нові дослідницькі програми із розробки протидронових лазерів, інтегрують системи контррадіоелектронної боротьби, а досвід України стає ключовим для партнерів по НАТО.

Висновок: нова реальність опору

Шість напрямків запуску, 91 дрон у повітрі, робота нашої ППО з подоланням втоми техніки й людей — це реальність сучасної української ночі ^{1 3} . Суспільство, яке живе в режимі постійної готовності, стає незламним: люди, які попри загрози зберігають віру, діють злагоджено і допомагають одне одному, — запорука того, що жоден масований удар не зламає націю.

Джерела