Реінтеграція Донбасу і молодіжна політика України

24.03.2020 0 Редакция NS.Writer

Одним із проблемних питань щодо окупованого Донбасу є його майбутнє відновлення. Звичайно, мова йде про ресурси. Але дуже мало в Україні наразі говориться про найважливіший із ресурсів, а саме — людський. Відомо, що найкращі та найперспективніші інвестиції — це інвестиції саме в людину. У цьому контексті особливої ваги набуває молодь, ризики для якої в умовах демографічної кризи зростають. Особливо це стосується молоді на окупованих територіях Донбасу та в Криму. У такій ситуації актуалізується і проблема молодіжної політики України в умовах реінтеграції.

| Newssky.com.ua

Окреслення проблеми

Лояльність. Будь-який політичний режим зацікавлений у лояльності до себе. Тому Україна неминуче постане перед потребою забезпечення лояльності, без якої не є можливим будь-яке управління. Власне, сепаратизм є одним із виявів кризи лояльності населення. До подолання цієї кризи ще досить далеко. При цьому, лояльність донбаської молоді визначається її політичною позицією. Найменш лояльними будуть молоді люди, що є активом окупованого Донбасу та кадровим резервом «республіканської» влади. А саме: учасники «легальних» молодіжних громадських об’єднань, молодіжних організацій місцевих «політичних партій», Молодіжних парламентів «Л/ДНР». Із проблеми лояльності випливають і політичні ризики для України, адже становлення молоді відбувається в умовах жорсткої проросійської політики.

Внутрішньо переміщена молодь. Міграція за межі «Л/ДНР» значно підірвала людські ресурси регіону. Тому, їх відновлення стане найважливішим завданням української держави. У цьому контексті важливим джерелом відновлення могли б стати молоді вихідці з окремих районів Луганської та Донецької областей, що вимушено проживають в інших регіонах. Але для цього існують об’єктивні перешкоди. Зокрема, це — інтегрованість ВПО в приймаючих громадах і, як наслідок, відносно низький рівень вмотивованості повернутись. І хоча відомості щодо вікової структури ВПО в Україні досить фрагментарні та неповні, все ж згідно з деякими дослідженнями у віковій структурі домогосподарств переважає саме молодь. Кількість дітей у домогосподарствах ВПО не лише переважає кількість літніх людей, але й є більшою за відповідні значення в цілому по країні.

Реінтеграція освіти. Важливою проблемою є ізольована та маргіналізована система освіти і виховання «Л/ДНР». Зауважимо, що ми не обговорюємо проблему продукування цією системою нелояльного до української держави населення. Нас цікавить необхідність легалізації цієї системи, яка видає не визнані дипломи про освіту. Звичайно, виникає і питання загальної якості освіти в «Л/ДНР».

Контури молодіжної політики

Перевиховання чи визнання? Молодь окупованого Донбасу безперечно стане випробуванням для української демократії. Молодіжна політика України заснована на повазі до особистості, визнанні права молодих людей на власну політичну позицію, а також на принципах запобігання дискримінації молоді за мовними, політичними, релігійним чи іншими ознаками. Таким чином, «перевиховання» як інструмент авторитарних та тоталітарних режимів є неприйнятним для України. Єдиним виходом є забезпечення механізмів інтеграції в умовах різноманіття. Це вимагатиме від української держави гнучкості. Очевидно, що принцип «хто не з нами, той проти нас» загрожує стати дискримінаційним. Але означена проблема лояльності змушуватиме діяти з обережністю. Таким чином, виникає нагальна необхідність пошуку спільних цінностей та точок солідарності.

Мотивація повернення. Інтеграція ВПО у приймаючих громадах з одного боку є явищем безперечно позитивним. Але й вона може стати перешкодою для повернення ВПО до попередніх місць проживання, а отже і відновлення людських ресурсів Донбасу. Для молоді це перш за все проблема мотивації і можливостей самореалізації та, загалом, життєвих шансів в умовах депресивної економіки. У цьому контексті держава змушена буде шукати способи заохочення молоді залишатись та повертатись на Донбас. У свою чергу виникає необхідність мотивації для роботодавців у працевлаштуванні молодих людей, а також місцевої влади у сприянні вирішення житлових проблем молоді та підтримці молодих сімей.

Замість висновків варто наголосити на тому, що сьогодні не існує готових рецептів для молодіжної політики України в «Л/ДНР». Але надзвичайно важливим є активізація відповідних дискусій, досліджень цінностей молоді Донбасу та молодих ВПО, пошуку можливостей для мотивування молоді щодо відновлення регіону. Особливо важливим є налагодження конструктивної комунікації із молодими людьми, що з тих чи інших причин живуть на непідконтрольних територіях.

Ковтун Олександр Сергійович, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри психології та соціальної роботи, Хмельницький інститут соціальних технологій університету «Україна»

Публікація здійснюється в рамках інформаційної програми IDS Kronos