Реформа чи катастрофа: Кулеба шокував аналізом закону про втрату незалежності НАБУ і САП

Чи стане Україна заручником політичних реваншів? Читайте матеріал від newssky.com.ua: екс-міністр закордонних справ Дмитро Кулеба гостро і відверто оцінив закон, який ліквідує незалежність трьох принципових органів – НАБУ, САП та ВАКС. Це рішення загрожує не лише іміджу країни, а й десяткам мільярдів допомоги та природному шансу на історичну інтеграцію з ЄС і НАТО. У статті: закулісся голосування, офіційна і подзакулісна аналітика, реакції дипломатів, громадян та найавторитетніших міжнародних ЗМІ, думки юристів та лідерів громадської думки.

Політичний землетрус: як Верховна Рада проголосувала за закон про знищення незалежності НАБУ і САП

22 липня парламент проголосував за зміну до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якою незалежність НАБУ та САП фактично припиняється. 263 депутати, серед яких переважно представники «Слуги народу», «Батьківщини», «Довіри», «Платформи за життя і мир», затвердили «новацію», що передає ключові функції органів у руки Генерального прокурора. Формально закон під приводом розслідувань зниклих безвісти військових змінив правила підпорядкування, однак реальний ефект — відкат до моделі 2010-х, коли всі розслідування великих корупційних справ контролював Кабмін[1][2].

Блискавичне прийняття змін відбулось із очевидним порушенням регламенту. Частина народних депутатів та громадських лідерів назвали це кулуарною змовою та ударом по довірі суспільства, наголошуючи, що жодна реформа після такого «перезапуску» не буде справжньою[1][2][3].

Слова Кулеби: голос дипломатичного сумління чи знак нової політичної війни?

Екс-міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, відомий як найавторитетніший зовнішньополітичний гравець останніх років, миттєво відреагував на подію. Він підкреслив: знищення незалежності антикорупційної тріади (НАБУ–САП–ВАКС) є не просто внутрішньою проблемою, а прямим сигналом для міжнародних партнерів, які завжди умовлювали підтримку України саме збереженням професіоналізму та незалежності цих органів[1].

Кулеба назвав ухвалений закон «глибоко хибним і небезпечним кроком», який підриває юридичний фундамент українських інституцій та знищує залишки довіри до державного курсу. «Якщо ми втрачаємо незалежність НАБУ, САП і ВАКС, ми відмовляємося від історичного шансу. І це наша спільна ганьба», — заявив політик[1]. Він додав, що жодні європейські чи американські лідери не зрозуміють такого самогубного вибору країни у вирішальний момент війни[1][2].

Чому саме зараз? Закулісний сенс політичного рішення літом 2025 року

Юридичні аналітики пояснюють: руйнація незалежності стала логічним результатом місяців кулуарних дискусій у владній верхівці, скандалів навколо великих держзакупівель оборонної продукції, «відпливу» частини реформаторів і тиску локальних груп впливу, що налаштовані проти прозорого контролю над власними схемами. Система чекала моменту слабкості парламенту й частини кабміну для подібної атаки[3].

Відомо, що підставою для змін стали підготовлені матеріали ОГП й групи «старих» прокурорів, що роками саботували незалежні справи. Попри гучні попередження дипломатів ЄС, США, МВФ, Світового банку і послів країн G7, документ був внесений до зали ввечері, а опозицію позбавили можливості ретельно проаналізувати зміни[3][4].

Як реагують у світі: жорсткі заяви Європи, Вашингтона та донорів

Представники Європейської комісії, США та Великої Британії за добу після голосування вже тричі виносили на прес-конференції питання реформ. У Брюсселі занепокоєння позначили коротко: «Кожен крок назад у незалежності НАБУ/САП позбавляє Україну права на нову фінансову допомогу, статус кандидата, негайне траншування макрофіну та інтеграцію у західні союзи»[2][3].

Французький Le Monde та бельгійський De Standaard надрукували розлогі матеріали про українську реформу, використовуючи вирази «реванш старих еліт» і «падіння антикорупційної стіни перед вступом України до ЄС»[5].

Американський Bloomberg, The Guardian, Politico Europe цитують пасажі Кулеби у блоках матеріалів про ризик втрати Україною довіри і легітимності у реформах. Посли G7 заявили, що переглянуть своє лобіювання на користь макрофіну[3].

Внутрішня політика: як реагує громадянське суспільство і політики

Найбільші громадські організації — Transparency International Ukraine, Центр протидії корупції, Реанімаційний пакет реформ, десятки експертів зі Світового банку та правозахисних структур — розкритикували процес схвалення закону як «маніпуляцію» з печаткою парламенту[1][4]. Соціальні мережі заполонили пости з вимогою до президента накласти вето, столичні аналітики прогнозують різке падіння довіри до уряду та розгортання нової хвилі громадських протестів у разі підписання закону без змін.

Економічний та безпековий фронт: що втратить Україна у мільярдах і людях?

Фахівці економічного і військового модулю національного плану відновлення підрахували: за сценарію втрати незалежності антикорупційних органів майже 18 млрд євро європейської макрофінансової підтримки, додаткові кредити США та допомога під гарантії чесних аудитів можуть бути заблоковані. Це призведе до збільшення дефіциту бюджету оборони на 9–12% вже у найближчі квартали[3].

Крім фінансів, Україна ризикує втратити пріоритет у перемовинах з НАТО й стикнутися з гальмуванням військово-технічної взаємодії із Заходом. Досвід балканських країн показує: будь-який відкат реформ перетворює питання членства у ЄС на бюрократичну гру без кінця[6].

Правозахисний вимір і перспектива ЄС: будуємо майбутнє чи консервуємо минуле?

Правозахисники у Варшаві, Будапешті, Брюсселі та Берліні вважають: Україна вкотре повторює помилки пострадянських країн, закриваючи незалежний аудит і дозволяючи ручне керування антикорупційними структурами зі сторони політичних лідерів. Європейський суд з прав людини вже отримав перші позови на предмет політичних рішень Києва щодо НАБУ і САП.

Очікується, що до осені 2025 року Єврокомісія та Euronest знову переглянуть план дорожньої карти для України в частині реформи правосуддя — і жодних послаблень не дадуть. Досвід Молдови, Чорногорії та країн Західних Балкан свідчить — навіть мінімальні відхилення у бік «ручного режиму» спричиняють багаторічну стагнацію кандидатського статусу[2][5].

Виступи з уряду та парламенту: хто захищає і хто відмежовується?

Деякі члени уряду, зокрема в.о. міністра юстиції, встигли дистанціюватися від скандального рішення, заявивши в ефірах, що їхнє міністерство не розробляло тексту й не має до нього жодного відношення. Секретар РНБО анонсував спеціальну нараду для аналізу законності ухвалених змін[3][4].

Голосування в Раді не було одностайним: частина нардепів відкрито голосували «проти», а інша частина утрималась, заявивши про тиск з боку керівників фракцій.

Прогноз національного курсу: можливий сценарій втрати статусу кандидата вже у 2025 році

На тлі загострення війни й спроб Кремля подати Україну як невдалий кейс для ЄС/НАТО, політика залишається головним фронтом. За найпесимістичнішим сценарієм, у разі підписання закону в поточній редакції, Єврокомісія може офіційно заморозити переговорний процес і переглянути виділення допомоги. Президенту Зеленському залишились лічені дні для прийняття рішення — ветувати чи підписати закон і взяти на себе всю відповідальність[2][3].

Юридичний аналіз показує: шанс на скасування закону через Конституційний суд мінімальний через строки розгляду. Альтернатива — ініціювання повторного розгляду та внесення правок із відновленням незалежності ключових органів під міжнародним наглядом[1].

Голос громадянського суспільства і фінансових партнерів: без прозорості не буде модернізації

Опитування ЦПК, «Демініціатив», Київського міжнародного інституту соціології та Національного агентства із запобігання корупції свідчать: понад 80% громадян вважають незалежні органи ключем до чесної відбудови та фінансового підйому. 70% учасників ринку оцінюють ризики втрати допомоги з ЄС як критичні для оборонної та соціальної інфраструктури.

Досвід Польщі й Словаччини показує — реальна модернізація без підтримки суспільства та контролю донорів неможлива. Лише прозорість і незалежність розслідувань дозволяють залучити великі приватні інвестиції, новітні західні технології, подолати корупцію у державному секторі[5][6].

Кулеба звертається до союзників: «Не кидайте Україну на політичній розтяжці!»

У фінальних меседжах для міжнародних партнерів екс-міністр закликає ЄС і США «не зупиняти діалог», але й не згортати свої вимоги. «Україна сьогодні критично потребує симетричного чесного діалогу… Але жодні компроміси з відкатом назад не врятують ні Європу, ні нашу державу», — звертається Кулеба на своїх сторінках у соцмережах і на зустрічі з представниками антикорупційних організацій.[1]

Дослівно: «Без незалежного НАБУ, САП, ВАКС ми не зможемо виграти цю війну й не зможемо повернути собі країну. Це не питання політики чи влади — це питання морального вибору і нашого майбутнього»[1].

Висновок: історичний вибір України під світлом світових прожекторів

Доля закону про НАБУ і САП стане переломним тестом для держави у найближчі дні. Від рішучості суспільства і глави держави залежить не лише поточний статус кандидата чи мільярди фінансової допомоги — а й справедливість, довіра та моральне право визначати власне майбутнє. І хоча битва за інституційну незалежність поки не завершена, саме активність суспільства і сила голосу лідерів можуть схилити шальки терезів на бік європейського майбуття.

Джерела:

1. https://censor.net/ru/news/3564751/eks_glava_mid_kuleba_prokommentiroval_zakon_o_likvidatsii_nezavisimosti_nabu_i_sap
2. https://www.dw.com/uk/obmezenna-povnovazen-nabu-i-sap-zaklikali-zelenskogo-vetuvati-zakon/a-73370857
3. https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20250722-serjoznyj-krok-nazad-yevrokomisar-pro-rishennya-rady-shhodo-nabu-ta-sap/amp/
4. https://detector.media/infospace/article/242832/2025-07-22-verkhovna-rada-ukhvalyla-zakonoproiekt-pro-pidporyadkuvannya-nabu-ta-sap-genprokuroru/
5. https://www.lemonde.fr/international/article/2025/07/22/ukraine-le-parlement-adopte-une-loi-limitant-l-independance-des-organes-anticorruption_6192048_3210.html
6. https://www.balkaninsight.com/2025/07/22/ukrainian-anti-corruption-backslide-eu-membership-threatened/