Путін визначає нову ціль: РФ готує наступ на велике місто – що це означає для фронту та України

Запоріжжя під загрозою: Москва змінює стратегію і готує наймасштабнішу атаку останніх місяців

Росія вкотре перегортає карту війни – і цього разу нова мішень стає зрозумілою навіть для тих, хто стежить за фронтом здалеку. Під час зустрічі з керівництвом Міноборони РФ Володимир Путін і начальник Генерального штабу Валерій Герасимов відкрито назвали пріоритет: новий стратегічний наступ у напрямку великого міста, зокрема Запоріжжя¹ . Воєнно-політична риторика Кремля свідчить, що війна з кожним місяцем змінює свою географію, амбіції й фронтову логіку¹ .

Глобальна риторика і реалії на лінії фронту

Путін заявив, що 2025-го року його армія захопила 4900 квадратних кілометрів території України, хоча незалежні аналітики з ISW вказують на 3561 км²² . Герасимов стверджує: російське угруповання «Дніпро» наступає саме до Запоріжжя, а бої точаться за Приморське і Степногірськ¹ . Це – критичні точки, які відкривають оперативний простір до великого міста.

Вибір цілі: чому саме Запоріжжя?

Запоріжжя – не випадкова ціль. Місто є важливим логістичним та промисловим центром країни, вузлом залізничного сполучення і територією, де переплітаються інтереси ЗСУ та окупаційних військ¹ . Контроль над містом – це не лише символічна перемога, а й серйозний удар по українській економіці, енергетиці та моральному стану суспільства.

Як Кремль змінює цілі: динаміка останніх років

За три роки великої війни Кремль неодноразово змінював публічно озвучувані цілі: від «захисту Донбасу» та «денацифікації» до «збереження Росії» та «недопущення загроз на історичних територіях»⁵ . З кожною поразкою риторика Кремля варіюється – від реального захоплення міст до апелювання до безпеки самої РФ⁵ . Політичні й військові аналітики наголошують: зміна цілі – це ознака нестабільної стратегії, розгубленості й пошуку нового виправдання окупації.

Маніфест російського наступу: сили, ресурси, мотивація

За інформацією української розвідки та західних джерел, Москва розгорнула додаткові сили й техніку на Запорізькому напрямку. Планується поповнення контрактної армії – до кінця 2025 року Кремль прагне залучити 343 тисячі нових військовослужбовців³ . Росіяни використовують всі можливі засоби – від бронетехніки до баггі, квадроциклів та мотоциклів, щоб компенсувати втрати і нарощувати ударні можливості.

Оперативна обстановка: де точиться головна боротьба

Російські підрозділи концентруються не лише поблизу Запоріжжя, а й на Донеччині, Дніпропетровщині, Сіверському й Покровському напрямках⁴ . Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зазначає: ворог готує одночасні атаки на кількох напрямках. Зусилля окупантів спрямовані на створення плацдармів та «прорив нашої оборони»⁴ .

Аналітика ISW і The Economist: що планує Кремль?

Інститут вивчення війни (ISW) традиційно оцінює плани Путіна через призму виснаження: Москва готується до довготривалої війни, розраховуючи на те, що Захід втомиться підтримувати Україну² . The Economist згоден: нова фаза наступу – це прагнення Росії “вичавити максимум”, навіть якщо реальні успіхи мізерні. Цю тактику росіяни відпрацьовували ще з літа 2025-го, коли атакували Покровськ, Костянтинівку, Сіверськ — а тепер акцент перейшов на Запоріжжя⁶ .

Що означає наступ для цивільного населення?

Активізація боїв автоматично означає збільшення евакуацій, перебої з постачанням води, електроенергії, медикаментів. У Запорізькій області вже діють комунальні кризові штаби, організовані мобільні пункти екстреної допомоги, посилена робота волонтерів та лікарів. Українська влада закликає мешканців регіону готуватись до можливого масштабного наступу, бути готовими до тимчасового переміщення¹ .

Оборона міста: стійкість і тактики спротиву

ЗСУ зосереджують сили у Запорізькому та прилеглих регіонах, укріплюють оборонні споруди, модернізують позиції ППО та мінують ключові підходи до міста⁷ . Українські військові активно застосовують дрони, розвідувальні комплекси, високоточну артилерію та системи радіоелектронної боротьби. Місцева територіальна оборона готує резервні підрозділи та розбудовує логістичні маршрути.

План Кремля: довготривала війна чи бліцкриг?

Останні заяви Путіна і Герасимова свідчать, що Москва не розраховує на швидкі перемоги² . Кремль готується до виснаження, прагне зберегти темп боїв до кінця року і навіть продовжити “активну фазу” у 2026-му. Військові експерти попереджають: новий наступ – це не лише спроба здобути територію, а і політичний тиск на західних партнерів Києва. Росія перевіряє готовність союзників до тривалої підтримки України під час нових атак.

Міжнародний вимір: геополітика нового етапу війни

Зміщення фокусу на велике місто – це сигнал для міжнародної спільноти. НАТО посилено моніторить ситуацію й готує плани невідкладної допомоги Україні у вигляді озброєнь, розвідданих та гуманітарних ресурсів⁸ . ООН і Єврокомісія оголошують про додаткові пакети допомоги для населення Запорізької області. Західні медіа порівнюють обстановку із жорстким «сценарієм Маріуполя».

Макроаналіз: чому Путін змінює цілі саме зараз?

Аналітики підкреслюють, що зміна стратегії – ознака кризи у російській військово-політичній системі⁵ . Москва намагається «продати» свої тактичні досягнення як значний успіх. В реальності фронт залишається найбільш нестабільним з весни 2022-го. Військові розрахунки, мобілізація, адаптація технологій – усе це визначає нову логіку цієї війни.

Запоріжжя: історія, стратегія, перспективи

Місто – робочий мегаполіс з багатою історією. Окупувати Запоріжжя означає змінити баланс сил на Південному напрямку, перейти до нової масштабної фази війни і запустити ланцюгову реакцію в українській економіці. Втрата міста поставила б під удар чверть виробництва електроенергії, критичну інфраструктуру й моральний дух суспільства⁹ .

Висновки: як Україна готується і що чекає попереду

Головний меседж – готовність і стійкість. ЗСУ оновлює тактику, будує нові плани оборони, зміцнює позиції на ключових напрямках⁷ . Запоріжжя – це не просто місто, це обличчя наступної битви та символ нової епохи спротиву. Як довго триватиме цей етап, залежить від рішучості військових, роботи тилу та підтримки міжнародних партнерів.

Джерела