Путін вимагає зростання економіки й підвищує податки: як Кремль перекладає рахунок за війну на росіян

Коли «економічне зростання» починається з податкового тиску.

Кремль знову удає, що керує «звичайною» економікою, хоча головний двигун російського бюджету сьогодні — війна проти України^{1 2} . На тлі сповільнення зростання та роздутих військових видатків Володимир путін публічно вимагає від уряду «відновити економічне зростання» й одночасно наказує «значно підвищити» податкові надходження, перекладаючи основний тягар на бізнес і споживачів^{1 4} . За красивими формулюваннями про «інвестиційну активність» ховається простий меседж: російське суспільство має заплатити за війну не лише життями, а й грошима^{1 4} .

Що саме наказав путін уряду й центробанку

Після засідання Ради зі стратегічного розвитку й національних проєктів у грудні путін доручив уряду та центробанку забезпечити «відновлення економічного зростання» й активізацію інвестицій уже в найближчі роки² . Формально ці вказівки оформлено як завдання: пришвидшити зростання ВВП, розв’язати структурні проблеми в ключових галузях і водночас утримати інфляцію в межах 4–5% до кінця 2026 року (після приблизно 9,5% у 2024-му)^{1 11} . Однак реальний інструмент, на який спирається Кремль, — не реформи, а посилення податкового тиску^{1 5} .

Паралельно путін вимагає «значного збільшення» збирання податків і зміцнення дисципліни їх сплати, тобто агресивнішої роботи фіскальних органів та згортання пільгових режимів для малого й середнього бізнесу^{1 10} . Іншими словами, у ситуації, коли війна вичавлює ресурс із бюджету, влада намагається латати діри не скороченням військових витрат, а перерозподілом тягаря на внутрішній ринок^{3 6} .

Підвищення ПДВ: удар по споживачах і банках

Ключовий елемент нової податкової політики — підвищення базової ставки податку на додану вартість (ПДВ) із 20% до 22% із 1 січня 2026 року, закладене в бюджет на 2026 рік^{1 5} . За оцінками, це має принести додатково близько 1 трлн рублів доходів на рік, тобто приблизно 12–13 млрд доларів, що піде на фінансування зростаючих військових і силових видатків^{1 7} . Аналітики попереджають, що підвищення ПДВ саме по собі розкручуватиме інфляцію, адже бізнеси перекладатимуть нове податкове навантаження на кінцевих споживачів⁵ .

Міжнародні фінансові аналітики оцінюють, що збільшення ПДВ скоротить прибутки російських банків приблизно на 3–3,5 млрд доларів у 2026 році, оскільки банківський сектор теж потрапляє під нові фіскальні вимоги⁹ . Для путіна це прийнятна ціна: головне — забезпечити потік грошей до бюджету, навіть якщо це означатиме гальмування кредитування й додатковий тиск на внутрішній попит^{1 9} .

Нові податки на електроніку та споживання

Підвищення ПДВ не є єдиним кроком. Кремль готує додаткові податки на електроніку й низку інших категорій товарів, аби розширити базу споживчого оподаткування^{1 3} . Ідеться про так звані «цільові збори», які формально можуть позиціонувати як інструменти «цифрової трансформації» чи «імпортозаміщення», але по суті вони виконують ту саму функцію: наповнюють бюджет за рахунок кінцевого споживача^{3 10} .

Для росіян це означає подорожчання електроніки, цифрових пристроїв та низки інших товарів, на які чиновники дивляться як на сегмент, що «витримає» додатковий податок^{1 5} . У сукупності з підвищенням ПДВ і акцизів це формує ефект повзучого податкового навантаження, яке не завжди очевидне в одній платіжці, але відчутне в загальній вартості життя^{3 10} .

Малий бізнес під прицілом: зниження порогу для ПДВ

Окремий елемент податкового наступу — різке зниження порогу річного доходу, з якого бізнес зобов’язаний сплачувати ПДВ. Якщо раніше цей поріг становив 60 млн рублів на рік, то тепер його планують знизити до 10 млн, фактично загнавши під загальний режим сотні тисяч дрібних підприємців і самозайнятих^{5 10} . Аналітики оцінюють, що новий поріг може зачепити до 450 тис. невеликих компаній і підприємців, які раніше користувалися спрощеним оподаткуванням⁵ .

Економісти прогнозують: це прискорить консолідацію ринку — малий бізнес або закриватиметься, або буде змушений об’єднуватися з більшими гравцями, які краще пристосовані до фіскального та бюрократичного тиску^{5 10} . Державі простіше збирати податки з кількох великих корпорацій, ніж із сотень тисяч дрібних гравців, але це означає втрату конкуренції, гнучкості й інноваційності, яку забезпечує саме малий бізнес^{5 10} .

Військовий бюджет проти соціальних видатків

Фіскальний прес не виникає у вакуумі — він прив’язаний до параметрів російського бюджету на 2026–2028 роки, де військові витрати залишаються безумовним пріоритетом^{6 7} . За оцінками незалежних аналітичних центрів, у 2025 році Росія планує витратити на оборону й безпеку близько 17 трлн рублів — до 41% усіх бюджетних видатків, найвищий рівень із часів холодної війни^{6 7} . У 2026 році йдеться про збереження або навіть зростання цього рівня, попри офіційні заяви про «можливість скорочень»⁶ .

Паралельно чиновники вже говорять про необхідність урізання цивільних видатків: освіти, охорони здоров’я, соціальних програм^{6 8} . Готовність щороку скорочувати інші статті на приблизно 2 трлн рублів до 2028 року пояснюють саме «потребами фронту»⁶ . Податкові новації путіна в цьому контексті — лише один із інструментів перекладання воєнних витрат на населення й бізнес^{6 8} .

Економіка, що гальмує: реальне зростання проти політичних заяв

Офіційна російська статистика продовжує демонструвати відносно пристойні цифри — зростання ВВП у межах 3–4% за рахунок військових замовлень і пов’язаних галузей, як-от металургія, машинобудування, логістика^{1 6} . Але незалежні дослідження попереджають: потенціал такого «воєнного зростання» вичерпується, а економіка входить у фазу стагнації, де військові витрати витісняють інвестиції в цивільний сектор^{6 7} . Мінекономрозвитку РФ прогнозує на 2026 рік зростання лише близько 1–1,3% — фактично на рівні статистичної похибки^{6 11} .

Проблему посилюють санкції, обмежений доступ до технологій, відтік кваліфікованих кадрів і падіння доходів від нафти й газу через цінові обмеження та переорієнтацію поставок на ринки з гіршими умовами^{1 6} . На цьому тлі вимоги путіна «відновити зростання» звучать радше як політичне заклинання, ніж як реалістичний економічний план: без зміни воєнного курсу ставка на податки й репресивну дисципліну навряд чи здатна забезпечити стійкий розвиток^{6 10} .

Як податковий тиск б’є по російському суспільству

Підвищення ПДВ, нові акцизи й розширення бази оподаткування вдарять не лише по бізнесу, а й по домогосподарствах, для яких інфляція вже стала звичним фоном із 2022 року^{6 9} . Економісти прогнозують, що компанії перекладатимуть додаткові податки у вартість товарів і послуг, що призведе до подальшого падіння реальних доходів населення, особливо в регіонах, де зарплати давно не встигають за інфляцією^{9 11} . Це створює довгостроковий ризик соціального невдоволення, який Кремль намагається гасити точковими виплатами, мобілізаційними надбавками й пропагандою^{6 8} .

Водночас посилення податкового навантаження на малий бізнес означає скорочення робочих місць, перехід частини економічної активності в тінь і подальшу монополізацію ринку великими компаніями, наближеними до держави^{5 10} . Це класична картина воєнної економіки, де контроль над ресурсами стає важливішим за інновації й конкуренцію, а податкові інструменти перетворюються на засіб політичного управління суспільством^{6 10} .

Вплив на війну проти України та позицію Заходу

Для України фіскальна політика Кремля — не абстрактна історія про чужі бюджети, а індикатор довгострокової спроможності РФ фінансувати війну. Підвищення податків і скорочення цивільних видатків свідчать: війна стала настільки дорогою, що її фінансування вже неможливо «сховати» в нормальних параметрах бюджету^{6 7} . Це підтверджує оцінки української розвідки, яка говорить про сукупні втрати Росії від війни — прямі й непрямі — на рівні сотень мільярдів доларів, включно з втраченими доходами, технологіями й людським потенціалом¹² .

Для західних урядів сигнал зрозумілий: російська економіка входить у фазу структурного виснаження, де кожен додатковий місяць війни коштує Кремлю дедалі дорожче, а внутрішній баланс між військовими й соціальними видатками стає дедалі більш хитким^{6 8} . Це аргумент на користь збереження санкційного тиску й підтримки України, адже зміна російської політики з часом усе більше залежатиме не від риторики путіна, а від реальних ресурсних обмежень системи^{6 11} .

Чому обіцянки «знизити податки в майбутньому» не варто сприймати всерйоз

На тлі податкового наступу путін намагається заспокоїти росіян заявами про те, що підвищення ПДВ та інших зборів нібито «тимчасове» й у перспективі податкове навантаження можна буде зменшити^{6 10} . Однак аналіз бюджету на 2026–2028 роки й прогнозів доходів показує протилежне: влада розраховує на стабільно вищу частку податків у ВВП, аби фінансувати зростаючі витрати на армію та силовий блок, тоді як резерви фонду національного добробуту скорочуються^{6 7} . Фактично закріплюється логіка «більше війни — більше податків» щонайменше на кілька років уперед.

Незалежні російські й міжнародні дослідники підкреслюють: підвищення ПДВ, зниження порогу для оподаткування бізнесу, нові акцизи й скорочення соціальних витрат формують траєкторію стагнації, а не розвитку^{5 6 10} . У цій траєкторії путін може й далі вимагати «зростання», але щоразу спиратиметься не на модернізацію, а на адміністративний і податковий ресурс, який із кожним роком дає дедалі менший ефект^{6 7} .

Джерела

1. Business Insider: Putin demands more taxes as Russia’s wartime economic growth slows
2. Ukrainska Pravda (англомовна версія): Putin orders government and Central Bank to revive economic growth
3. Daily Sabah / Reuters: Russia plans tax hike to help fund Ukraine war
4. Freedom / CCD: Putin justifies growing fiscal pressure in Russia by the war
5. Riddle Russia: A war bill — аналіз підвищення ПДВ і податкової реформи 2026 року
6. OSW, Nest Centre: аналіз бюджету РФ на 2026–2028 роки, пріоритет військових витрат і фіскальних ризиків
7. The Moscow Times: More Taxes for More War: Unpacking Russia’s 2026 Budget
8. Daily Sabah: Russia set for more austerity, tax hikes amid war spending pressure
9. Yahoo Finance: Russia’s VAT hike will knock billions off banks’ profit in 2026
10. Re-Russia: Where Does The Road Paved with Tax Manoeuvres Lead — про зростання податкового навантаження в РФ
11. Міжнародні аналітичні центри та медіа: оцінки сповільнення зростання російського ВВП і впливу санкцій
12. ГУР МО України / відкриті дані: оцінки сукупних економічних втрат РФ від війни проти України