Публічній соціології в Україні виповнилося десять років: ретроспектива

“Держава, провідні політики Німеччини, по суті, проспали Інтернет”.

Політик більше не може обмежити аудиторію, де він виступає, загнати її в чотири стіни. Еліта має навчитися спілкуванню з тією громадськістю, яка нині формується. Сьогодні народжується „п’ята влада“ — влада користувачів Інтернету, тобто громадянського суспільства» — Так власник порталу Netzpolitik.org Маркус Бекедаль поставив ДІАГНОЗ політикуму минулого століття.

Зрозуміло, що аналогічний діагноз мали отримати й наші політики — лише за кілька років: коли зросте рівень інформатизації (ІТ-зації) України. Цей орієнтир взяли до відома ті українські візіонери, які стали ініціаторами Спільного Проекту.

2010. ІНСАЙТ

«Українською мрією може стати Нова держава з доброзичливим інтерфейсом. Технологічні дверцята до Ukrainian dream щойно відкрилися, але за ґвалтом політичних суперечок і всеукраїнського дерибану мало хто помітив коридор принципово нових можливостей» — так починалася публікація «Ukrainian dream: коридор принципово нових можливостей» — перша із серії, що відкрила шлях до вивчення української ентелехії.

2010 року, після перемоги донецького клану, бізнесмени, політики, політологи і більшість соціологів переважно переймалися ПОТОЧНИМ моментом: як знайти своє місце у владі чи поблизу влади. Телешоу на ТБ-каналах тоді (як і зараз) крутяться навколо сьогодення, і мало хто згадує, що це «все вже було».

Дбати про більш віддалене майбутнє, про стратегію розвитку країни хоча би на 10-20 років державним і партійним структурам не потрібно (було тоді і залишається зараз), бо погляд в майбутнє ставить питання про заміну Системи. За стратегування взялися громадські візіонери, що й привело одну з груп до висновку про «коридор принципово нових можливостей». А за тиждень УП виставила другу половину концепту, яка пропонувала напрям і порядок діяльності громадських активістів: навчитися управлінню і згуртуватися в цьому процесі. «Усі три завдання „креативники“ можуть вирішити, якщо пошукачі керівних посад у Новій державі запровадять контроль поточної роботи влади: спочатку на місцях, а потім і в центрі».

Так в один рік українці відкрили ТРИ взаємопов’язані історичні процеси:

1. Вибух соціальних мереж у західних сусідів, який розчахнув ворота Нової ери розвитку світового суспільства.

2. Стрибкове прискорення роботи візіонерів, яке викликав прихід до влади проросійської Партії регіонів на чолі з Януковичем.

3. Початок публічної соціології в пошуках Української ентелехії — серія публікацій в Українській правді: чільному тоді громадсько-політичному майданчику.

Пригадаймо, що публічна соціологія передбачає, зокрема, дві специфічні умови: взаємне навчання соціологів та активістів громадських спільнот і — безпосередню участь соціологів в громадських процесах. Застосування цих засобів дозволило Спільному Проекту створити Позитивний сценарій.

Десятиліття стало приводом нагадати хронологію (і ЛОГІКУ) розгортання публічної соціології в Україні.

На розвиток і конкретизацію Ідеї використання коридору принципово нових можливостей після двох зазначених виставили серію публікацій, ключовими з яких варто визначити «Камо грядеши? До мережаної демократії, звичайно ж!» та «Гарантія повернення політичного кредиту». Чимало учасників підтримали ідею, але реєстрові громадські активісти інтересу практично не виявили. Мовчали і професійні філософи та соціологи, бо дискусія велася поза академічними межами.

Тоді сим патики концепту вирішили просувати його суто волонтерськими засобами: без грантів і спонсорів. Троє раніше незнайомих людей наприкінці 2010 року створили простенький сайт Демократична українська мережа (ДУМ).

2011. МАЙДАНЧИК ДУМ

«Закликаємо українських інтернет-користувачів створювати громадсько-політичні районні, міські, національні мережі, продукувати пропозиції і проекти на всіх рівнях, у всіх галузях. Тільки наявність конкретних проектів може стати кроком до конструктивних і перспективних змін» — таким закликом сайт відкрився 1 січня 2011 року.

Цей факт став чи не першим виявленням публічної соціології в Україні: на суспільну вимогу до «теоретиків» взяти безпосередню участь в громадських процесах. Такий шлях має давню історію і передісторію, різноманітні форми і функції. Для українців головним став процес взаємного навчання. На цьому наголошував головний «промоутер» публічної соціології британський професор Майкл Буравой, який саме якраз напередодні, 2010 року став президентом Міжнародної соціологічної асоціації.

Перспективність концепції про коридор принципово нових можливостей для України виявили бурхливі суспільно-політичні у світі: навесні Арабська весна, влітку масові виступи в багатьох європейських містах під гаслом REAL DEMOCRATIE YA!, і восени рух Occupy Wall Street у США.

Взаємне навчання професіоналі і активістів дало помітні результати: вже за півроку переважно віртуальна спільнота передбачила наближення наступного Майдану, і закликала політиків та активістів готуватися до нього конструктивно: «Коли Майдан-2 відбудеться, народу треба надати не обіцянки, не чергового месію чи „сильну руку“ — а реальний проект демократичного оновлення держави».

2012. ДОСЛІДНИЦЬКА ГРУПА

Восени 2012 року прихильники концепту сформувалися в групу, яка взяла назву Спільний Проект, що стала перефразою відомого визначення Ортега-і-Гассети про спільний проект майбутнього як єдино ефективний засіб єднання сучасної нації.

До участі були запрошені публічні філософи і соціологи, що поєднало професійний і громадський «полюси» дослідників своєрідним містком — відповідно до ідеї взаємонавчання. «Знизу» група стала доносити громадські напрацювання і вимоги до представників «офіційної» науки, зверху — сприяння філософів та соціологів. Почалася продуктивна дискусія за участі широкого кола громадських активістів в специфічній міждисциплінарній сфері: соціальної філософії, соціології, правознавства, економіки, макросоціальної психології, політології, ІТ-технологій…

2013. ПЕРША РЕДАКЦІЯ СЦЕНАРІЮ

На першій зустрічі ініціатори Спільного Проекту заклали методологічні підвалини — погодилися, що майбутній Документ має відповідати наступним вимогам:

— Створюватися на грунті передбачення (прогнозування) вірогідної різноманітності соціальних процесів і явищ.

— З досліджених сценаріїв експерти мають обрати той, що найбільше відповідає прагненням суспільства.

— Серед обставин, що формують цей варіант, експерти мають знайти реперні точки, на які треба справити конкретний ЦІЛЕСПРЯМОВАНИЙ вплив, аби підвищити вірогідність потрібного сценарію.

— Експерти мають визначити суб’єкт оновлення і прокласти Дорожню карту: надати відповіді на питання хто, що і яким чином має робити, аби реалізувати Візію.

— Візія України має бути вписана в контекст світового розвитку: з урахуванням екологічної кризи, глобалізації, кризи капіталізму і кризи традиційної моделі представницької демократії.

Продуктивність дискусій засвідчила стаття «Україна майбутнього: сценарій позитивного перебігу подій», яка була надрукована в науково-публіцистичному журналі Інституту стратегічних досліджень НАН України Pro Futuro вже навесні 13 року.

Восени, напередодні Майдану, комплексний концепт групи «Концепція мережаної демократії як позитивний форсайт-сценарій» був презентований ІІ Конгресу Соціологічної асоціації України в Харкові. Доповідь стала першою редакцією Позитивного сценарію.

2014. ДРУГА РЕДАКЦІЯ

Сценарій викликав цікавість як професійних соціологів, так і активістів Майдану. Вони ініціювали київську презентацію документу на факультеті соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За два місяці група надала доповідь ПЕРСОНАЛЬНИЙ МАНДАТ на всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми сучасного суспільства в фокусі соціології. Ще за три місяці в Національній академії державного управління презентували СТРАТЕГІЮ ВИХОДУ УКРАЇНИ ІЗ СИСТЕМНОЇ КРИЗИ.

З початком війни на Донбасі підготували другу редакцію Сценарію, яка отримала назву Український шлях: від форпосту до центру: «Україна оголосила шлях до Європи, що покладало на неї місію „мосту цивілізацій“: між Старим Світом і майбутньою демократичною Росією. РФ спалила український міст: Каїновим нападом на вчорашнього брата. І тут, вдруге після перемоги Майдану, українці знову здивували світ: вони відтворили обороноздатність беззахисної країни за лічені місяці, що заблокувало переможний російський марш на захід. Так, Україна стала східним форпостом Європи. В політичному курсі Європа шукає й досі не знаходить нову стратегію для Сходу, тоді як Україна готує третю несподіванку для сусідів: розпочинає шлях від форпосту до цивілізаційного центру Нової Європи: бо іншого, гідного майбутнього немає» — Таким став висновок аналізу нової геополітичної ситуації 2012-14 роки у ФБ-групі Спільний Проект згуртували близько чотирьохсот осіб. Склад групи свідчить, що більшість її учасників можна було побачити на Майдані.

2015 ДОВІРА: ЯК ОТРИМАТИ?

Протягом року концепт був поглиблений і розширений: з дискусіями, як в мережах, так і на конференціях науковців. Презентовані доповіді «Довіра як фундамент Майбутнього», «Євролідерство як історична місія України», «Консолідація відповідального класу як умова українського євролідерства».

2016. ІНТЕНЦІЙНА СИСТЕМА

За ініціативи філософа Миколая Романова група завершила оформлення Сценарію до сучасної інтенційної системи: герменевтичне коло методології було замкнено. «Таке замикання у коло головних фукціоналів проекту дозволяє моделювати його у вигляді сучасної інтенціональної системи, яка містить у собі циркуляцію телеологічної, когнітивної та іллокутивної інформації. Бо «щоби здійснити прогнозування подій та обставин задля вибудови Візії в її гештальт-перспективі, треба адекватно розуміти сутність Мети, але ж і її неможливо сформулювати поза баченням історичного обрію, з одного боку, а, з іншого — Мета стане досяжною, якщо спиратиметься не лише на прогнозні висновки, але й на той технологічний базис, котрий вже існує чи потребує розробки. Щоб зрозуміти цілісність Візії, треба з’ясувати значення її складових частин, але й частини окремо у своєму розумінні та призначенні стають відкритими лише за умови зрозумілості гештальтних особливостей Візії, її холізму».

2017. УКРАЇНСЬКА ЕНТЕЛЕХІЯ

Поглиблення і поширення Сценарію привело до потреби упорядкувати фактаж в мережаному форматі: як низку тематичних, відносно автономних файлів, які й склали Третю редакцію. Цей текст став предметом аналізу і завершальної рецензії Агенції досліджень системних технологій. Документ, зокрема, відзначив, «найбільш суттєві аспекти висвітлених проблем створення об’єднавчої платформи»:

1. Встановлені консервативно-регресивні чинники збереження в Україні олігархічної Системи влади, яка гальмує просування країни на шляху реформ, звідкіля виникає потреба її докорінної заміни на ліберально-демократичний устрій з новою Конституцією.

2. Зосереджена увага на концепції Єдиної Візії (спільного бачення) майбутнього України і запропонована методологія створення Стратегії та Програми Спільного Проекту здійснення реформ.

3. Окреслене коло критичних питань, що пов’язані із здійсненням європейського вибору на засадах випереджаючого розвитку і наступного лідерства країни.

4. Обґрунтована ідея персонального мандату, яка започатковує дієвий механізм відповідальності депутатів перед виборцями.

5. Розкриті транспарентні можливості виборчої системи на платформі Є-демократії, яка передбачає високий рівень інформатизації країни та усвідомлення суспільством необхідності урізноманітнення форм громадської самоорганізації.

6. Запропоновані конструктивні кроки до зближення громадських рухів і спільнот з метою їх консолідації у протистоянні олігархічній Системі і прискорення здійснення реформ.

В цілому проект «Позитивний сценарій» заслуговує суспільного визнання, і може бути рекомендований як проект програми об’єднавчої платформи.

Таким чином, Позитивний сценарій, як результат роботи дослідницької групи Спільний Проект, отримав кондиційне завершення і визнання незалежної профільної установи. Сценарій наразі залишається єдиним візійним проектом, який отримав змістовну професійну рецензію.

2018. ПУБЛІЧНА ОФЕРТА

Надалі Сценарій отримав доопрацювання, уточнення та новаторські диспозиції. Зокрема, була надрукована четверта редакція (журнальний варіант) у науково-популярному виданні Суспільно-політичні процеси під заголовком УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ДО ПРИЙДЕШНЬОЇ ПЕРЕМОГИ. Цього року також відбулася презентація концепції Персональний мандат як мережа національної консолідації за участі і підтримки відомого правознавця-конституціоналіста професора Віктора Мусіяки. На презентації була оголошена громадська оферта групи Спільний Проект — активістам: використати концепт Персонального мандату як об’єднавчу ідею для широкої консолідації громадянського суспільства на оновлення країни. Тактичним стрижнем процесу могла би стати організаційна діяльність об’єднавчої Платформи на впровадження правової новації.

2019. ЦЕНТР КРИСТАЛІЗАЦІЇ

Нові перспективи Позитивного сценарію виявила масштабна громадянська маніфестація, яку у відповідь на рішення нової влади відмовитися від проведення традиційного Параду організував Рух ветеранів разом з іншими патріотичними спільнотами. Масовий Марш захисників України об’єднав ветеранів і волонтерів, які складають осердя відповідального класу.

Фактично ця подія публічно засвідчила переломний момент формування відповідального класу. Наявні ветеранські спільноти та волонтерські мережі могли би утворити координоване об‘єднання, але наразі це неможливо внаслідок їх традиційної закритості.

За таких умов прихильникам завершення Революції Гідності доводиться обирати: чекати природного дозрівання спільнот, чи ПОСПРИЯТИ самоусвідомленню представників відповідального класу. Якщо сприяти, варто створити реально відкритий і прозорий модуль — центр КРИСТАЛІЗАЦІЇ масового руху. Оскільки ЗА широку консолідацію виступають практично всі опитані, ця робота стане виконанням соціального замовлення. Робоча група має адаптувати для потреб майбутнього об‘єднання ІТ-платформу за принципом LFB (поточний зворотний зв‘язок), залучити стартове коло прихильників і навчити їх СПІЛЬНО працювати на засадах Майбутнього: ВІДКРИТО і ПРОЗОРО.

В процесі ОРГАНІЗАЦІЙНОГО навчання мале коло ініціаторів погодить проект ПРОГРАМИ-мінімум на ближчі рік-два-три. Тактичною Метою може стати впровадження персонального мандату. Оскільки суспільство явно потребує подібного, ВІДКРИТОГО і ПРОЗОРОГО об’єднання , яке обійдеться без фінансової підтримки олігархів, рух може отримати масовий масштаб.

2020. Newssky

Навесні 2020 року ресурс Newssky відкрив постійну рубрику «Публічна соціологія» публікацією «Публічна соціологія як засіб онтологічної геолокації». Більшість колонок рубрики в сукупності з часом можуть стати п’ятою редакцією Позитивного сценарію…

Олександр ТЕРТИЧНИЙ,

консультант з питань публічної соціології,

координатор групи незалежних дослідників Спільний Проект