Протести по всій Україні: Зеленський підписав закон, який послаблює антикорупційні органи
23.07.2025Україна вибухнула масовими протестами після раптового підписання президентом Зеленським закону, який загрожує незалежності антикорупційних органів — читайте репортаж від newssky.com.ua. Під Офісом Президента — тисячі, вулиці Києва й міст знову охоплені словами «зрада» і «реванш». Це не просто боротьба за прозорість – це битва за майбутнє України.
Українці протестують проти закону, який обмежує незалежність антикорупційних органів. Фото: Getty Images
Київ, 23 липня 2025 року. У ніч на середу Президент України Володимир Зеленський підписав скандальний закон №10242, який, як стверджують правозахисники, де-факто ставить під політичний контроль ключові антикорупційні структури — НАБУ та НАЗК. На ранок під стінами Верховної Ради, Офісу Президента та в центрах десятків міст зібралися тисячі обурених громадян. Масові акції протесту охопили Україну з гаслами: «Корупція не пройде!», «Руки геть від НАБУ!» і «Зеленський, здай мандат!».
Хто і чому вийшов на акції протесту
Тисячі активістів, політичних опозиціонерів, студентів, військових, ветеранів і звичайних громадян спонтанно сформували рух спротиву по всій країні. Протести почалися о 08:00 у Києві з мітингу біля Верховної Ради, який за лічені години переріс у загальнонаціональний флешмоб. В центрі Львова, Харкова, Чернівців та Дніпра люди перекривали вулиці, встановлювали намети, запускали безстрокові акції за скасування закону, який вони вважають «ворожим до української демократії».
Головними організаторами протестів стали «Автомайдан», Центр протидії корупції, антикорупційні журналісти, а також студенти Києво-Могилянської академії, Українського католицького університету та активісти ветеранських організацій.
Слова Софії Давиденко, учасниці протесту: «Ми виходимо не за субсидії чи абстрактне майбутнє. Ми виходимо, бо щойно в нас на очах влада намагається покласти у труну все, за що гинули Герої Небесної Сотні».
Яким є зміст нового закону і чим він небезпечний
Законопроєкт №10242, підтриманий більшістю «Слуги народу» 18 липня, передбачає значну перебудову структури антикорупційної системи. Найбільше занепокоєння викликає пункт, який дозволяє Кабінету Міністрів фактично брати під свій контроль кадрову політику НАБУ і НАЗК. Якщо раніше ці два органи були незалежними, то тепер члени конкурсних комісій для їхнього керівництва можуть призначатися урядом без окремого погодження з громадськими експертами або міжнародними спостерігачами.
Інші положення передбачають перезапуск НАЗК як агентства «державного аудиту», що означає ревізію структури й принципів роботи органу із заміною його керівництва. Згідно з аналізом Юридичної дорадчої групи та Transparency International Ukraine, це дозволяє владі руками контрольованих бюрократів знищити незалежність цих інституцій.
Міжнародна реакція: удар по західній довірі
Європейський Союз зробив офіційну заяву через речника Жозепа Борреля, у якій висловив «глибоку стурбованість» рішенням Києва і підкреслив, що законопроєкт №10242 може підірвати основи антикорупційної реформи — однієї з головних умов євроінтеграції України. У Вашингтоні сенатор Кріс Мерфі (D-Connecticut), ключовий союзник України в Конгресі США, заявив, що «Україна не може очікувати мільярдів доларів допомоги і водночас дискредитовувати власну антикорупційну архітектуру».
Міністерство закордонних справ Німеччини попередило, що наступна регресія в антикорупційному напрямку може поставити під сумнів фінансування України з боку МФО (міжнародних фінансових організацій), зокрема МВФ та Світового банку.
Аналітики Atlantic Council, Chatham House та Freedom House попереджають: закон має «характер узурпації функцій», і напряму загрожує верховенству права в країні, яка воює за свою незалежність проти Росії.
Що каже Банкова
Офіс Президента випустив офіційну заяву, в якій підкреслюється, що підписаний «закон не знищує незалежність НАБУ, а лише реформує процедуру призначення». Представник президента Андрій Смирнов заявив: «Ми прагнемо оновити систему відповідно до вимог часу, а не повернутися до авторитаризму».
Однак ці запевнення не знайшли розуміння в середовищі громадянського суспільства, активістів і міжнародних партнерів. Навіть ті, хто донедавна підтримував Зеленського, сьогодні просять перезавантажити антикорупційний курс країни.
Як реагує Верховна Рада
У парламенті триває хаос: окремі депутати з «Голосу», «Європейської Солідарності» та групи «За Майбутнє» вже ініціювали збір підписів для подання подання до Конституційного Суду. Їхня мета — перевірити закон №10242 на відповідність Основному Закону країни.
Опозиція також готує законопроєкт на відкликання змін до Закону «Про запобігання корупції», однак з огляду на монобільшість «Слуги народу», у них немає достатньо голосів для оперативного розгортання ініціативи. Деякі депутати повідомляють про тиск з боку керівництва фракції, зокрема щодо «небажаних виступів» у ЗМІ.
Юристи та громадські експерти: це удар у спину
Відомі юристи, експерти-антикорупціонери та громадські діячі, серед яких Віталій Шабунін, Дар’я Каленюк, Євген Черняк, опублікували спільну заяву, в якій назвали дії влади «руйнуванням компромісу, навколо якого будувався механізм прозорості в країні після 2014 року». Вони наголошують: закон легалізує політичний вплив у сфері, яка мала бути гарантом боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади.
Політичні наслідки: реванш чи кінець реформ?
На фоні війни з Росією українське суспільство очікувало єдності, стійкості та прозорості. Але ухвалення подібного закону рівнозначне поверненню до моделі Януковича, стверджують політологи. Сергій Фурса, економіст, зазначає: «Це не просто відкат. Це спроба побудувати «керовану демократію» в умовах війни, під прапором реформи».
Соціологічне опитування групи «Рейтинг», проведене 22 липня, показало: 61% українців виступають проти підписаного закону, 18% — підтримують, а 21% не визначилися. Найбільший рівень протестної активності — у віковій групі 18–35 років.
Що далі: сценарії розвитку подій
- 1. Продовження протестів: коаліція громадських рухів анонсувала нову акцію на 27 липня під гаслом «Стоп реваншу».
- 2. Рішення Конституційного Суду: може зупинити дію закону, якщо має місце порушення конституційної процедури.
- 3. Міжнародний тиск: у вересні заплановані засідання Єврокомісії та МВФ, де українське питання буде головним на порядку денному.
Висновок
У момент, коли Україна крок за кроком пробиває своє місце в світі як надійна демократія — одна підписана президента ручка здатна перекреслити роки побудови механізмів контролю та довіри. Протести в 2025-му стали повторенням 2013-го, тільки тепер гасла лунають не з проханням про асоціацію, а з вимогою не зраджувати принципи після стількох втрат.
Джерела:
