Прага навряд чи приєднається до Будапешта та Братислави

Ексклюзив. 3–4 жовтня 2025 року Чехія пережила політичний землетрус. Опозиційний рух ANO екс-прем’єра Андрея Бабіша здобув переконливу перемогу, набравши близько 35 % голосів і приблизно 80 мандатів у 200-місній Посланецькій палаті.

Це був драматичний камбек мільярдера-популіста, якого чотири роки тому коаліція центристів і лібералів на чолі з Петром Фіалою витіснила з влади. Висока явка у 69 % свідчить: чехи не байдужі – вони були розчаровані особисто Фіалою.

Попередня п’ятипартійна коаліція (SPOLU, STAN і Пірати) зазнала поразки, хоча й виступила значно краще, ніж пророкували останні опитування. SPOLU отримала близько 50 мандатів, STAN – 22, Пірати – 18. Натомість до парламенту увірвалися дві нові протестні сили: антисистемні «Мотористи для себе» (14 мандатів) та ультраправа SPD Томіо Окамури (16 мандатів).

Комуністи та їхній альянс Stačilo! залишилися за бортом.Вже 3 листопада Чехія отримала не лише новий склад палати, а й нове (можливо) обличчя влади. Головою нижньої палати обрано лідера SPD Томіо Окамуру – символічний жест, що підкреслює зміщення політичного центру вправо.

Того ж дня Андрей Бабіш підписав коаліційну угоду з SPD і «Мотористами». Менш ніж за місяць після виборів сформовано більшість, яка обіцяє стати найєвроскептичнішою за всю історію членства Чехії в ЄС.

Ця коаліція – не просто арифметика 80 + 16 + 14. Це ідеологічний альянс трьох сил, об’єднаних критикою «брюссельської бюрократії», Green Deal, міграційної політики та, що особливо тривожно, підтримки України. Бабіш уже заявив про намір припинити бюджетну допомогу Києву й скасувати чеську ініціативу з постачання артилерійських снарядів.

SPD відкрито критикує НАТО, а «Мотористи» вимагають повернення до «нормального життя» без кліматичних обмежень і заборон на двигуни внутрішнього згоряння.

Для Чехії, яка після 2022 року була одним із найактивніших донорів і адвокатів України в Європі, це різкий розворот. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не приховував радості, називаючи перемогу Бабіша «доброю новиною для Європи».

Та чи ризикує Прага приєднатися до осі Будапешт–Братислава, де підтримка України давно стала розмінною монетою внутрішньої політики?

Всередині країни Бабіш обіцяє те, що чехи хочуть почути після років інфляції та бюджетної економії: підвищення пенсій і зарплат, зниження податків, боротьбу з дорожнечею. Він звинувачує уряд Фіали в «брехливому» бюджеті на 2026 рік і обіцяє «нормальний життя без брюссельських наказів».

Опозиція – SPOLU, STAN і Пірати – готові до жорсткої боротьби з лав парламентської меншості.

Та можливо, цього і не знадобиться.

Далеко не всі бачать у перемозі ANO катастрофу. Деякі аналітики, як-от з Carnegie Endowment, підкреслюють, що Бабіш – не ідеологічний євроскептик, а транзакційний політик на кшталт Трампа: він критикує ЄС, але не прагне виходу з нього чи НАТО.

Бабіш неодноразово заявляв, що членство в цих організаціях «непохитне», і його попередній уряд навіть висилав російських дипломатів після інцидентів 2014 року.

Критики, як-от з Euronews, зазначають, що Бабіш не має «крайньо правого мислення» і може бути прагматичнішим за Орбана чи Фіцо.

Коли стало відомо, що нову коаліцію переможець виборів буде формувати з ультраправою партією “Свобода і пряма демократія” (СПД) Томіо Окамури, а також з партією “Автомобілісти за себе”, які вперше пройшли до парламенту, найбільш проблемним здавалося погодження портфелів з ультраправими.

Втім, як і прогнозувалося раніше, вийшло геть навпаки.

“Автомобілісти” вимагають призначення на міністерські посади своїх двох керівників: голову партії Петра Мачінку та вже згаданого почесного голову Філіпа Турека.

Філіп Турек

Але ці плани викликали як критику президента, так і потужний суспільний опір.

Початкові коаліційні розклади передбачали, що Петр Мачінка отримає Міністерство екології, а Філіп Турек – Міністерство закордонних справ.

Такі плани відразу викликали протести. Тож на зустріч із президентом 26 листопада Бабіш пішов із компромісною пропозицією – посаду голови МЗС має отримати Мачінка, а Міністерство екології очолить Турек.

“Ми хотіли зробити дружній жест, щоб не блокувати формування уряду”, – прокоментував цю рокіровку Петр Мачінка. Однак дав зрозуміти, що подальші поступки для його партії є неприйнятними.

Однак ця поступка явно не вирішила всі проблеми, що посилює рішучість президента заблокувати його призначення на будь-яку міністерську посаду.

При цьому фокусування уваги саме на Туреку посилює ймовірність призначення в уряд менш скандального Петра Мачінки. І саме на посаду глави МЗС.

Лідер “Автомобілістів” Петр Мачінка до початку партійної кар’єри працював заступником голови пресслужби у канцелярії президента Вацлава Клауса. А після завершення його каденції – очолював пресслужбу фонду Клауса.

Пьотр Мачінка

Останнє має принципове значення, оскільки на президентській посаді Вацлав Клаус запам’ятався більше як євроскептик, проте після відставки почав транслювати відверто проросійські тези.

Щоправда, сам Мачінка переконує, що позиція нового уряду щодо України не буде сильно відрізнятися від курсу нинішнього уряду. “Я б краще використав для цього (опису зовнішнього курсу нового уряду) слово ‘безперервність’”, – стверджує він.

Водночас він стверджує, що є прихильником будь-якого дипломатичного завершення війни, зокрема – високо оцінює зусилля Дональда Трампа.

Відповідно – а особливо через тривання каденції Петра Павела – до «проросійського» табору в Європі Прага в найближчий час не приєднається.

Михайло Коваль, для Newssky