ППО України збила 90% дронів за ніч, але керовані ракети лишаються критичною загрозою: погляд з епіцентру нічної атаки

Хроніки нової нічної битви: на що здатна українська ППО, коли ворог запускає сотні безпілотників і десятки ракет за одну ніч

Ніч над Україною вкотре стала ареною жорстокої технологічної дуелі. Тоді як міста й села знемагали під звуками сирен, підрозділи Протиповітряної оборони демонстрували безпрецедентну витривалість і майстерність. За офіційною інформацією, ППО знищила переважну більшість із 150 дронів-камікадзе, які атакували критичну інфраструктуру держави. Втім, нова хвиля керованих ракет, особливо типу «Калібр» і «Іскандер», виявилась складнішою — частина з них прорвалась крізь захист, завдавши цілеспрямованих ударів по житлових будинках та об’єктах енергетики.

Масштаб атаки: безпрецедентна кількість дронів і ракет

Ворог випустив понад 150 безпілотників різних модифікацій, від Shahed-136 і “Герань”, до менших тактичних дронів, оснащених вибухівкою та засобами радіоелектронної боротьби. Паралельно — від 22 до 28 керованих ракет різного класу були спрямовані на об’єкти оборони, енергетики та цивільної інфраструктури Києва, Дніпра, Харкова та південних регіонів.

За даними Повітряних сил України, більшість дронів вдалося збити системами NASAMS, IRIS-T, Gepard, а також мобільними групами з ПЗРК. Але кожна керована ракета має власні тактичні траєкторії, високу швидкість і складніше піддається збиттю через маневрування, короткі “підскоки” над місцевістю та комбінування із РЕБ.

Як ППО розкладає загрозу: методи, що працюють проти дронів

Останні кампанії підтвердили, що мобільна доктрина ППО — найуспішніший відповідь на масові атаки дронів. Залучення розосереджених груп, використання вантажівок із кулеметами, зеніток, навіть цивільних дронів-приманок дозволило оперативно реагувати на зміну напрямку польоту ворожих БПЛА. Оператори NASAMS, IRIS-T, Patriot та Gepard працювали фактично без сну: координувались із мобільними групами, отримували цілі з новітніх радарів, а рішення щодо збиття ухвалювались за лічені секунди. Саме ця “хаотична гнучкість” стала ключем до збиття абсолютної більшості дронів у радіусі сотень кілометрів.

Чому сучасні керовані ракети виявились небезпечнішими?

Головна труднощі — ракети нового покоління, зокрема “Іскандер-М”, “Калібр”, Х-59 і Х-101. Вони здатні летіти на низьких висотах, маневрувати і використовувати хибні цілі. Деякі модифікації використовують системи зменшення ефективної площі відбиття радаром, а також радіолокаційні пастки. Це ускладнює роботу для зенітно-ракетних батарей і знижує ймовірність успішного перехоплення.

Особливо показовим став випадок у Дніпрі, коли ракета “Калібр” раптово знизила висоту і “проскочила” поверхневі ешелони захисту. Частина таких ракет, за словами експертів, є фактично новим поколінням озброєння: вони комбінують супутникове і радіо-керування, а також програмовані алгоритми зміни траєкторії під час польоту.

Реальні втрати: як змішується статистика і біль

Незважаючи на блискучу роботу ППО, в декількох містах зруйновано будинки, частково виведена з ладу енергетика. Статистика підтверджує — ураження цілей керованими ракетами відбувається гостро точково: лінії електропередач, газогони, осередки водопостачання. Постраждало двоє дітей, інформація про загиблих уточнюється. Кожен удар — конкретна історія, і за сухою цифрою “збитих” завжди стоять чийсь дім і життя.

Світовий контекст: тренди боротьби з дронами та ракетами

Країни НАТО поступово впроваджують багаторівневі ППО з акцентом на інтегровані радари, штучний інтелект і децентралізовані системи управління. У світі для протидії невидимим і високошвидкісним ракетам використовують лазерні системи, стелс-радари нового покоління, мобільні платформи із супутниковим зв’язком. Успіх України стане потужним поштовхом для впровадження цих технологій у всьому світі, а наведений досвід активно аналізується фахівцями з США, Ізраїлю та Японії.

Що далі: поради та головні виклики майбутнього

Головний урок — необхідність ще більшої автоматизації та модернізації ППО. Уряд особливо акцентує на розвитку нових радарів, закупівлі додаткових NASAMS, IRIS-T, сучасних систем перехоплення малопомітних цілей. Окреме завдання — локалізація керованих ракет: це питання спільної роботи з міжнародними партнерами для впровадження алгоритмів і аналітики.

Вартість таких систем — щонайменше десятки мільйонів доларів, однак для України вони означають не лише захист, а й шанс на мирне майбутнє. Окремо аналізується перспектива масового виробництва «дронів-винищувачів» і штучного інтелекту для швидшої ідентифікації ракет та алгоритмів ураження.

Дух оборони: люди за екраном радари

За кожним збитим дроном — конкретна команда операторів, аналітиків, мобільних груп, які цілодобово координують і вчаться діяти ще ефективніше. Український досвід — приклад для інших країн, де кожен день наближення до столу переговорів здобувається не лише на полі бою, а й у тихому приміщенні ППО під свист ракет і пострілів.

7 висновків нічної битви: урок для країни

1. Мобільна атака — ключ до протидії масовим дронам.
2. Інтеграція даних з різних джерел дозволяє прогнозувати сценарії ворога.
3. Керовані ракети майбутнього потребують нових підходів до ідентифікації й збиття.
4. Цивільна оборона та швидке оповіщення зберігають життя.
5. Модернізація ППО має бути постійною і системною.
6. Підтримка міжнародних партнерів — вирішальний фактор у здобутті технологічних переваг.
7. Кожен громадянин — частина оборонної кругової поруки.

Джерела