Польща та Україна: слід обговорити, перепросити, знайти консенсус і жити далі

Ексклюзив. Історія не завжди справедлива. У кожних стосунках є недоліки і рани. Польща попри певні невизначеності в минулому, залишається в лідерах підтримки України в боротьбі з кремлівським агресором. Обіймаємо вас, друзі!

Відкриття пам’ятника «жертвам Волинської різанини» в Домостові. 14 липня 2024 року

Польща залишається переконаним другом України, попри дорікання щодо минулого.

Антикремлівський союз Польщі та України дещо затьмарюється кривавим минулим. Як відомо, тисячі людей загинули під час Другої світової війни, поміж яких і поляки. Як свідчить історія, Українська Повстанська Армія (УПА) намагалася етнічно очистити землі, що до війни були частиною Польщі, а тепер належать Західній Україні.

Варшава хоче, щоб Київ визнав відповідальність і дозволив ексгумацію та перепоховання жертв.

Під час обміну повідомленнями в Києві міністр закордонних справ Радослав Сікорський також виклав вимоги Варшави щодо ексгумації жертв різанини етнічних поляків часів Другої світової війни з землі, яка зараз належить Україні — і, за словами учасників, пов’язав це з переговорами про членство в ЄС.

Натомість Польща та Україна є близькими союзниками, коли йдеться про перемогу над спільним ворогом Росією, але закривавлена історія зараз напружує відносини між Києвом і Варшавою.

Правда, Польща продовжує закликати до посилення військової підтримки України, посилення санкцій проти Росії та прийняла майже 2 мільйони біженців з початку війни.

Тисячі українців загинули під час нападів у відповідь; деякі українські історики згадали про вбивства упродовж тривалих довготривалих польських репресій українських національних прагнень.

Відповідальність за вбивства, відомі в Польщі як Волинська різанина, залишається болісною темою між Варшавою та Києвом, і останніми тижнями потрапила в топ політичного порядку денного в обох столицях.

Польща навіть погрожує заблокувати майбутнє членство України в Європейському Союзі, доки Київ не візьме на себе відповідальність за вбивства та не дозволить ексгумацію та перепоховання тисяч жертв.

«Україна не приєднається до Європейського Союзу… якщо це питання не буде розв’язане, ексгумація не буде проведена і не відбудеться належне вшанування пам’яті», – заявив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Владіслав Косіняк-Камиш

Він повторив попередні висловлювання польського прем’єр-міністра Дональда Туска, який попередив у серпні: «Україна так чи інакше повинна буде виправдати польські очікування… Україна не стане членом Європейського Союзу без згоди Польщі. Україна має відповідати стандартам, а їх багато. Це не лише питання торгових, прикордонних, правових та економічних стандартів. Це також питання культурних і політичних стандартів».

Цю небезпеку посилює те, що Польща наступного року головуватиме в Раді ЄС.

«Коли ми маємо висунути ці вимоги?» також сказав Косіняк-Камиш. Антиукраїнські настрої в Польщі лише посиляться, якщо ми не виправимо це зараз».

Україні доведеться вгамувати польський гнів

Україна «готова говорити» про важку спадщину польсько-українського конфлікту часів війни, написав міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соціальних мережах у ніч свого візиту до Варшави.

«Ми обговорювали конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті розв’язати питання ексгумації, яке тривалий час отруювало наш політичний діалог. Жодних політичних перешкод бути не повинно», – написав Сибіга, додавши, що минуле «не може загрожувати … майбутньому в євроатлантичній сім’ї».

Різанина під час війни була подразником у відносинах між двома країнами протягом десятиліть — і це питання часто повертається, попри однозначну підтримку Польщею Києва після вторгнення Росії.

Президент Польщі Анджей Дуда та його український колега Володимир Зеленський минулого року разом вшанували пам’ять вбивств у західноукраїнському Луцьку — обидва вшанували пам’ять «невинних жертв».

Україна каже, що обидві сторони мають пробачити та перепросити через те, що Київ називає «трагедією», а не різаниною — характеристику, яку Польща відкидає.

Минулого тижня під тиском Польщі Україна пом’якшила свою позицію. Інститут національної пам’яті України висловив думку, що у відповідь на «запити громадян Польщі» додасть пошук останків жертв різанини до свого плану роботи в 2025 році.

Однак ані Сибіга, глава дипломатії, ані інститут не дали однозначних уточнень щодо таких деталей, як те, чи означає «розв’язання питання ексгумації» повне задоволення вимог Польщі.

Насправді Антон Дробович, керівник інституту, сказав, що Польща вирішила чинити «тиск, не розуміючи» позицію України з цього питання.

«Польща «не зацікавлена» в пошуку фактичного розв’язання спору та нехтує тим фактом, що Україна справді виконала польову роботу, пов’язану з Волинською різаниною, і вшановувала пам’ять жертв, наприклад, у Тернопільській області торік», – написав Дробович у колонці на «Європейській правді».

Антон Дробович

Для Польщі події на Волині є надзвичайно болісною раною, яку носять в серцях покоління поляків, що пережили масові вбивства та передали спогади своїм дітям і онукам.

«Для мене важливо, щоб мої тітки, які вижили, чиї сім’ї, що були вбиті, нарешті мали належне місце для оплакування», – сказала POLITICO Кароліна Романовська, онука поляка, який уцілів. Романовська належить до групи громадян Польщі, які вимагали ексгумації та поховання.

Її дід, якому тоді було 13 років, пережив трагедію у травні 1943 року на село Угли, приблизно за 65 кілометрів від сьогоднішнього польсько-українського кордону. Унаслідок нападу загинуло ще 18 членів родини Романовської, а загальна кількість загиблих перевищила 100.

Хоча існує потреба в історичній справедливості, обидві сторони мають бути обережними, сказала Романовська.

«Є ризик, що польсько-українську суперечку щодо Волині можуть використати деякі європейські країни, які не хочуть України в ЄС. Вони можуть спробувати звинуватити Польщу в потенційному зриві переговорів про членство. Польські політики мають це усвідомлювати», – сказала вона.

Зараз Романовська очолює Товариство примирення Польща-Україна, яке прагне подолати суперечливі історичні спогади.

Для Польщі події на Волині були жорстокою етнічною чисткою; у 2016 році парламент Польщі проголосував за визнання масових вбивств поляків «геноцидом польського народу, вчиненим українськими націоналістами в 1943-1945 роках».

Для України пам’ять про боротьбу часів війни за створення незалежної держави є героїзмом і надихає сучасне покоління, яке бореться з російськими загарбниками.

Степана Бандеру, ультраправого націоналістичного українського лідера, чиє бачення етнічно чистої України надихнуло УПА, у Києві вшановують як національного героя, тоді як багато поляків вважають його військовим злочинцем.

Проте Польща ходить по тонкій кризі, пов’язуючи свої інакше розтлумачені історичні вимоги з питанням переговорів про членство України в ЄС, попередив Пйотр Бурас, голова офісу Європейської ради з міжнародних відносин у Варшаві.

«Ми можемо вічно говорити про польську та українську історію та про те, звідки беруться всі образи», – сказав Бурас. «Але інша справа – це пов’язувати з розширенням Європейського Союзу. Вступ України до ЄС є стратегічним інтересом Польщі. Говорити про те, що питання Волині важливіше за інтеграцію України в ЄС, це перевертає справу з ніг на голову».

Нещодавно Дуда повторив думку Бураса. «Якщо хтось каже, що заблокує доступ України до Європейського Союзу, це відповідає політиці Володимира Путіна», — сказав Дуда журналістам телекомпанії Polsat News.

Анджей Дуда

Критика Дудою уряду Туска щодо Волині, також є показником того, як це питання юзають у внутрішній політиці.

У Польщі табір Туска жорстко грає напередодні президентських виборів наступного року, сподіваючись не відштовхнути правих виборців у протистоянні з кандидатом від «Права і справедливості» (PiS), основної опозиційної партії, яку підтримує Дуда.

«Складається враження, що коаліція [на чолі з Туском] хоче отримати бодай трохи голосів так званих патріотів, які вимагають беззастережного визнання України провиною за Волинь», – сказав Ян Пєкло, посол Польщі в Києві з 2016 року до 2019 рік.

В Україні, додав Пєкло, Зеленський має бути обережним, щоб не засуджувати минуле країни, коли він бореться за її виживання.

Сподіваюся, що знайдуться притомні люди з обох боків, обговорять історію і розв’яжуть усі виклики. Це як у стосунках між людьми. Для цілковитого порозуміння варто проговорити все, що турбує і болить, знайти консенсус і жити далі.

Нелегальна міграція завдає шкоди Польщі. Туск вживатиме заходів

Дональд Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав Європейський Союз докласти більше зусиль для боротьби з нелегальною міграцією, оскільки країна продовжує мати справу з незаконним перетином кордону на східному кордоні з Білоруссю.

Під час спільного виступу з прем’єр-міністром Чехії Петром Фіалою в Празі минулого тижня Туск сказав, що репрезентує довгострокову стратегію боротьби з міграцією, і це може стати пропозицією для ЄС загалом.

«Польща наразі в особливій ситуації», – сказав Туск на пресконференції. «Тому наша позиція всередині ЄС буде особливо жорстка». Обидва лідери хочуть обговорити цю тему на наступному саміті лідерів блоку наступного тижня.

Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща планує тимчасово зупинити надання права на притулок у межах нової політики, спрямованої на скорочення нелегальної міграції.

Заява виникла за кілька тижнів після того, як Німеччина подовжила контроль на кордоні зі своїми сусідами та після багатьох років міграційної кризи, яка, за словами Польщі, створена зокрема через Росію та Білорусь.

«Одним з елементів стратегії буде тимчасове територіальне зупинення права на притулок, і я закликатиму до схвалення такого рішення в Європі», — сказав Туск у Варшаві.

За словами Туска, система надання притулку використовується білоруським президентом Олександром Лукашенком і російським президентом Володимиром Путіним, а також «контрабандистами, торговцями людьми — як право на притулок всупереч суті права на притулок».

Тимчасове зупинення стосуватиметься лише незаконних спроб перетину кордону з боку Білорусі, заявив глава канцелярії прем’єр-міністра Ян Грабець.

Тож це не вплине на українців, які тікають до Польщі через війну; мільйони здолали цю подорож з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році.

Туск акцентував, що він посилить кордони Польщі для в’їзду без документів, наперекір потенційному несхваленню з боку Європейського Союзу. Детальніша стосовно його планів очікується наступного тижня.

«Ми не зважатимемо та не реалізовуватимемо будь-які ідеї ЄС, якщо переконані, що вони шкодять нашій безпеці», — сказав Туск, маючи на увазі міграційний пакт ЄС, який має набути чинності в 2026 році.

Заява Туска була розкритикована Amnesty Polska, філією Amnesty International. «Безпідставне зупинення цього права, навіть тимчасове, є неприйнятним і суперечить, серед іншого, Женевській конвенції та Загальній декларації прав людини», – заявила група на X.

Польща. Офіцери польської прикордонної служби на контрольно-пропускному пункті в Звардоні

А все-таки застереження Польщі щодо міграційної політики ЄС доповнюють дорікання, висловлені іншими членами блоку. У вересні Угорщина та Нідерланди попросили звільнити їх від угоди про надання притулку, тоді як Данія закликала до посилення міграційних правил ЄС.

Пакт, схвалений на початку цього року після майже десяти років бурхливих переговорів, був розроблений для стандартизації системи, яка використовується для розгляду заяв про надання притулку і прискорення процедур.

Він також запровадив «механізм солідарності», який уперше вимагав від держав-членів схвалити щорічну квоту мігрантів, сплатити за кожного шукача притулку, якому вони відмовляють, або збільшити підтримку загальноєвропейських операцій з адаптації тих, хто прибув.

Туск акцентував саме на проблемах через незаконний перетин на східному кордоні з Білоруссю.

Польща вживала різних заходів, щоб зменшити кількість в’їздів через свій східний кордон, зокрема побудувала стіну, яку охороняли солдати, і пообіцяла витратити мільярди на додаткові укріплення. Через це значно скоротилася кількість нелегальних в’їздів до Польщі.

Польща планує скоротити фінансовий дефіцит до 3% у 2028 році

Польща планує скоротити дефіцит свого бюджету до ліміту Європейського Союзу в 3% валового внутрішнього продукту в 2028 році, оскільки прагне вийти з процедури блоку щодо надмірного дефіциту без більших скорочень витрат.

Уряд, на який очікують президентські вибори наступного року, має намір покладатися на потужне економічне зростання, щоб зменшити бюджетний дефіцит, який був роздутий попередніми роками через додаткові соціальні витрати та військові витрати через війну в Україні.

Фіскальна стратегія, опублікована Міністерством фінансів, також передбачає збільшення надходжень шляхом підвищення акцизів на тютюнові вироби, а також змін у податку на прибуток підприємств. Згідно з ним, до 2030 року державний борг впаде нижче цільового показника ЄС у 60% ВВП.

План демонструє погіршення фіскального сценарію країни проти квітневих прогнозів уряду, що базується на виконанні бюджету на поточний момент у 2024 році. У серпні уряд збільшив бюджетний дефіцит цього року до 5,7% ВВП з 5,1%, встановивши при цьому дефіцит наступного року на рівні 5,5%.

Документ, який ще має оцінити Європейська комісія, не зважає на передвиборчі обіцянки уряду з минулого року, які він відклав, включно зі збільшенням неоподатковуваної надбавки та субсидії на іпотеку.

«Нашою головною метою було мати такий фіскальний шлях, який не завдасть шкоди економіці», — сказав журналістам у Варшаві міністр фінансів Анджей Доманський. За його словами, кабінет міністрів не відмовився від жодної зі своїх обіцянок, які можуть бути додані до фіскального плану, коли ситуація з бюджетом поліпшиться.

Міністр фінансів Польщі Анджей Доманскі

Nordic Carrier SAS та польський LOT скасовують авіарейси до Китаю

Авіакомпанії посилаються на неринкові умови для роботи з Китаєм. Європейські перевізники стикаються з високими витратами через обмеження російського повітряного простору.

Шведські SAS AB і LOT Polish Airlines відмовляються від співробітництва з Китаєм, долучаючись до висхідного списку європейських перевізників, які виходять з другого за величиною авіаринку в світі.

SAS, власник Scandinavian Airlines, зупиняє рейси між Копенгагеном і Шанхаєм «через поточні ринкові умови», йдеться в заяві компанії. Останній доступний рейс на маршруті 7 листопада згідно з вебсайтом SAS.

LOT вирішив скасувати рейси до Пекіна взимку, посилаючись на «незадовільні результати бронювання та значно слабку конкурентну позицію проти перевізників, які використовують коротші маршрути». У заяві авіакомпанії йдеться, що вона зв’яжеться з клієнтами, щоб запропонувати альтернативні варіанти.

Маршрути з Європи до Китаю стали менш привабливими для європейських перевізників, які змушені облітати російський повітряний простір після вторгнення в Україну на початку 2022 року. Відтоді повітряний простір України також закрито. Це дало китайським суперникам, які зберегли прямі маршрути польотів над Росією, перевагу з погляду вартості та часу у повітрі.

Вихід SAS залишає фінську Finnair Oyj єдиною скандинавською країною з прямими рейсами до Китаю. Тепер, перебуваючи у спільній власності Air France-KLM і приватної інвестиційної компанії Castlelake LP, SAS приєднується до Virgin Atlantic Airways Ltd. щодо цілковитого виходу з Китаю, водночас British Airways і Deutsche Lufthansa AG скорочують рейси до Пекіна.

Вихід з Китаю не обмежується Європою. У Південно-Східній Азії три найбільші авіакомпанії Філіппін скоротили або повністю скасували рейси до Китаю. Польоти між США та Китаєм також обмежені приблизно на чверть рівня ще з часів пандемії.

Дописувала заступниця головного редактора Newssky (Центральна Європа і Канада), керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук