Польща перебирає на себе провідну роль у ЄС

Ексклюзив. Польща реагує рішуче. Польща заохочує Європу зміцнювати оборону, інвестувати в цю справу, країна запроваджує програму навчання пересічних громадян цивільній обороні за швейцарським зразком. Польща акцентує Європі, що всі країни мають інвестувати більше у власну безпеку, оскільки Сполучені Штати за Трампа воліють більше не оплачувати значну частину європейських рахунків. Польща наголошує на посиленні підтримки України.

Дональд Туск і Рафал Ташковскі

18 травня визначить долю уряду Туска

Нагадаю, що президентські вибори в Польщі призначені на 18 травня. Вони стануть вирішальним моментом для прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска.

Чинний президент Анджей Дуда, союзник ультраправої партії «Право і справедливість» (PiS), завершить свій другий термін цього року 6 серпня і за Конституцією більше зможе балотуватися на головний державний пост.

Хоча роль президента не надто важлива, він може накладати вето на законопроєкти, ухвалені парламентом, — перевага, яку Дуда використовував для ефективного блокування ключових законів.

Опитування показують, що результат виборів буде відомий у другому турі голосування між мером Варшави Рафалом Тшасковським, кандидатом від «Громадянської платформи» Туска, та істориком Каролем Навроцьким, якого висунули кандидатом від ПіС, попри те, що він не є членом партії.

Згідно з березневим опитуванням Інституту ринкових та соціальних досліджень, Навроцький відстає з 26,2 відсотка, тоді як Тшасковський, за прогнозами, отримає 35,7 відсотка.

На останніх президентських виборах 2015 року Дуда пройшов шлях від незначної постаті на задніх лавах Європейського парламенту до перемоги над президентом Броніславом Коморовським, який балотувався як незалежний кандидат за підтримки «Громадянської платформи».

Варто нагадати, що Тшасковський випередив іншого кандидата від ГП міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського з результатом 74,75% проти 25,25% на праймеріз.

Очікується, що Навроцький у разі перемоги продовжить у стилі Дуди блокувати порядок денний Туска.

«Я готовий представляти всіх у Польщі», – сказав Навроцький на з’їзді партії «ПіС» у Кракові, давній історичній столиці Польщі, акцентуючи своє походження з робітничого класу. «Я вів нормальний та скромний спосіб життя», – додав Навроцький, критикуючи Тшасковського, якого «ПіС» завжди показують «мажором».

«Мільйони людей вірили, що Польща може стати країною для людей, але з ними несправедливо вчинили», – сказав Навроцький про вибори 2023 року, на яких до влади прийшов Туск. «Як президент, я ініціюю нове законодавство для розв’язання [таких питань, як] енергетична безпека чи економічна свобода».

41-річний Навроцький не належить до жодної політичної партії. Як історик, він зосередився на новітній історії Польщі; з 2017 по 2021 рік обіймав посаду директора Польського музею Другої світової війни в Гданську, де, як кажуть критики, спрямував роботу музею в бік націоналізму після отримання музеєм міжнародної відзнаки через висвітлення подій та тяжкого становища мирного населення.

У 2021 році Навроцькиій очолив Інститут національної пам’яті, державний орган, який досліджує досвід Польщі у Другій світовій війні та її комуністичну епоху до 1989 року.

Туск і Мерц назвали спільною відповідальність за безпеку Європи

Очільник польського уряду провів зустріч у Варшаві з новим канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Візит до Польщі — один з найперших закордонних візитів Мерца на посаді канцлера. Перед цим Мерц відвідав Париж.

Дональд Туск під час спільної з Фрідріхом Мерцем пресконференції виголосив, що сподівається отримати від Німеччини підтримку захисту східного кордону та розширення інфраструктури НАТО в Польщі, співпраці в галузі швидкісних залізниць та зміцнення Веймарського трикутника.

Туск і Мерц

«Ми маємо розділити відповідальність за Європу. У нас буде ще багато нагод, щоб обговорити подробиці, але вже зараз щиро дякую. Можливо, це найважливіша подія в історії останніх кільканадцяти років польсько-німецьких відносин», — сказав Туск.

Прем’єр-міністр Дональд Туск акцентував, що звернувся до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з проханням щодо подовження розміщення німецького Patriot у Ряшеві до кінця року. Саме туди партнери доставляють військову допомогу для України.

«Єдине, що має сенс, — це захист усієї європейської території», — сказав він.

«Присутність солдатів, інфраструктури та протиповітряної оборони відповідає інтересам України та всієї Європи, а не лише Польщі й Німеччини», — сказав очільник польського уряду.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц акцентував, що Росія є найбільшою загрозою безпеці та трансатлантичним відносинам.

«Польща як безпосередній сусід Росії та Білорусі перша наражається на небезпеку, тому ми цілком розуміємо складність ситуації», — сказав Мерц.

За словами польського прем’єра, Польща практично перекрила шлях нелегальної міграції, який запровадили Білорусь та Росія спільно з міжнародними контрабандистами. І саме Польща взяла на себе «найбільший тягар щодо біженців з України та про інвестування в оборону зовнішнього кордону Європейського Союзу».

Польща не виряджатиме своїх солдатів до України

Попри дезінформацію, яка шириться щодо цього і безумовно задає шкоди Польщі, Варшава не має наміру скеровувати своє військо воювати в Україну. Саме так віцепрем’єр-міністр і міністр національної оборони Владіслав Косиняк–Каміш відповів на запит депутата від «Конфедерації» Романа Фріца в Сеймі.

Владіслав Косіняк-Камиш

Депутат Роман Фріц стверджував, що має документ, що підтверджує таку інформацію.

Владіслав Косіняк-Каміш сказав, що депутат поширює брехню та не має жодного уявлення про істину: «Чи вам відомо про інститут аташе, який також присутній у Києві? Там також служать польські солдати. Чи варто говорити про справи, які речі, пов’язані із безпекою Польської держави у такий спосіб? Ви сієте смуту. Через це ми відстежуватимемо певні речі».

В Оперативному командуванні Збройних сил Польщі наголосили, що це схоже на російську дезінформацію.

Сподіваюся, вам не складно буде перекласти, публікую в оригіналі: « Kolejne kłamstwa na temat obecności polskich wojsk na 🇺🇦 – tym razem z sejmowej mównicy. DOŚĆ manipulacji posłów z partii Grzegorz Braun! Takie słowa nie tylko wprowadzają w błąd, ale zagrażają bezpieczeństwu państwa polskiego. Trzeba powiedzieć jasno: KONIEC z tym!

📣 Skończcie z tymi ordynarnymi KŁAMSTWAMI. Opowiadacie GŁUPOTY! Odpowiadałem wam na to w internecie. Powtórzę to teraz tutaj. Słyszeliście o czymś takim jak ataszat? Wiecie, że służą tam polscy żołnierze? Jeżdżą tam przedstawiciele Sztabu Generalnego WP i są ochraniani? Chcecie o tym rozmawiać publicznie i narażać ich na niebezpieczeństwo? DOŚĆ!

Wyciągają dokumenty, który nie dotyczą żadnej operacji na Ukrainie. Takiej NIE MA. Do tego potrzebne są postanowienia prezydenta. Oni mówią, że na podstawie decyzji ministra? Kompletnie się na tym nie znają».

Кароль Навроцький втрапив у скандал

Кандидат у президенти Польщі від PiS напередодні виборів виявився не лише істориком. Насамперед він сказав неправду про власність. Насправді він володіє трьома квартирами, одну з яких придбав у нечесний спосіб. Він використав літнього бідного чоловіка, яким опікувалися соціальні служби, й придбав квартиру-студіо з 90 відсотковою знижкою. Це стало надбанням громадськості. Навроцький відповів, що його купівля квартири-студії «була здійснена у повній відповідності до закону». Він сказав, що питання допомоги, яку він надавав Єжи Ж. і купівля квартири — це окремі справи і стосовно квартири, яку займає Єжи Ж. йому немає в чому себе дорікати.

Поляки ж мають іншу думку. Опитування засвідчило, що 42,8 відсотка поляків негативно оцінюють поведінку Кароля Навроцького щодо пенсіонера Єжи Ж., у якого кандидат у президенти від ПіС фактично забрав квартиру. Лише 15 відсотків назвали факт позитивним, а 20,5 відсотка респондентів не знають про це нічого згідно з опитуванням SW Research.

Кароль Навроцбкий

Минулого тижня Onet сповістив, що Навроцький, всупереч своїй заяві під час президентських дебатів на «Super Express», є власником не однієї, а двох квартир. Окрім приміщення в Гданську, де він мешкає з родиною, у нього також є квартира-студія. У понеділок вебсайт повідомив, що у 2017 році Єжи Ж. – тодішній власник квартири-студії – передав її Навроцькому та його дружині в обмін на догляд та утримання, тобто на підставі договору довічної рентної виплати, але чоловік опинився в будинку соціального забезпечення.

У вівторок в інтернеті було опубліковано фінансову декларацію Навроцького як президента Інституту національної пам’яті, подану у 2021 році, в якій він зазначив дві квартири як цілковиту власність, та третю – на 50 відсотків спільну власність з сестрою.

І все воно б могло минутися непомітно, але ж вибори на носі та щось приховати складно. І, певна річ, етичний момент є не надто моральним — колись Навроцький використав літню людину, забрав власність і пообіцяв утримувати до смерті. А потім втомився це робити й просто вирішив забути про це.

Нещодавно видання Onet опублікувало інтерв‘ю із соціальною працівницею Анною Каніговською , яка опікувалась Єжи Ж. з весни 2022 року до весни 2023 року. Соціальна працівниця розповіла про жахливі умови, в яких жила літня людина. «Це було страшно. Я пам’ятаю, як взимку пан Єжи сидів у квартирі в темряві, холоді в своїй куртці. У нього не було грошей, щоб оплатити електроенергію, а все в квартирі працювало від електрики, включно з опаленням. Щоб він не замерз взимку, я заплатила за електроенергію власним коштом. У мене на той час було ще четверо чи п’ятеро підопічних. Але жоден не був у такій драматичній ситуації, як пан Єжи. Скажу більше: я працюю вже 15 років і ніколи не бачила нічого подібного. Пан Єжи жив у бідності.

Дізнавшись про дивне захоплення квартири Навроцьким, Анна Каніговська спробувала зв’язатися з ним. Вона написала йому листа на адресу Музею Другої світової війни, яким він раніше керував. Вона не знала, що Навроцький вже почав працювати в Інституті національної пам’яті. Натомість жодної відповіді жінка не отримала.

Щодо уявної допомоги Навроцького вона сказала: «Моя кров закипіла, коли я це почула. Це нісенітниця та брехня. Які у нього є докази? Можливо, рахунки-фактури, які я отримала з аптеки? Можливо, рахунки за їжу, яку оплатило MOPR, а я принесла? Повторюся: протягом року моєї опіки за паном Єжи Навроцький йому нічого не дав. Якби не MOPR, якби не турбота держави, пан Єжи не зміг би впоратися. Держава піклувалася про нього, і держава за це платила. А квартиру забрав Навроцький, який не платив і не дбав про людину!»

Поляки залишаються досить чутливими до таких речей людьми. Вони відстоюють справжні людські цінності, тож не надто людський вчинок Кароля Навроцького може відіграти суттєву роль у цій президентській кампанії.

Чому з погляду Польщі Європа має посилити свій захист

Усі важливі речі вимагають насамперед чесної розмови, а потім правильних дій. Протягом десятиріч після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Польща стверджувалася як одна з найбільш прозахідних країн у Європі. Вона набула членства в НАТО в 1999 році та отримала величезну політичну та військову підтримку США. А тепер, лише за кілька запаморочливих місяців, Польща почала стикатися з новою ерою, з новими викликами. Президент Дональд Трамп погрожував відмовитися від давніх зобов’язань США щодо європейської безпеки та запроваджує тарифи, які наражають на загрози світову економіку. Путін хоче вивести війська НАТО з Польщі та погрожує подальшою агресією, що виходить за межі війни в Україні — східному сусіді Польщі.

Польща реагує рішуче. Вона перебирає на себе провідну роль у Європейському Союзі, збільшуючи свої й без того значні військові витрати та організовуючи програму навчання пересічних громадян цивільній обороні за швейцарським зразком. Польща акцентує Європі, що всі країни мають інвестувати більше у власну безпеку, оскільки Сполучені Штати за Трампа воліють більше не оплачувати значну частину європейських рахунків.

Безпека, мабуть, є тим питанням, яке об’єднує Польщу напередодні президентських виборів, що розпочнуться за десять днів. Географічне розташування Польщі на східному краю НАТО робить її вирішальним чинником стосовно російського вторгнення в Європу.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у березні, що з огляду на «глибокі зміни в американській геополітиці» Європа «була б безпечніше, якби мала власний ядерний арсенал». Ця заява шокувала багатьох, оскільки надсилала меседж, що Польща та Європа більше не можуть покладатися на американську ядерну парасольку для захисту.

«Ми бачимо, як архітектура глобальної безпеки та світової економіки тремтить, і ми є країною, яка отримала величезну користь як від глобалізації, так і від західної солідарності», – сказав в інтерв’ю Радослав Сікорський, міністр закордонних справ і колишній міністр оборони Польщі.

Найпотужнішою відповіддю на довгу історію війни Польщі з Росією є її членство в НАТО та військова підтримка США. Поляки загалом розглядають американські військові зобов’язання як забезпечення своїх свобод, сказав Марк Бжезінський, колишній посол США в Польщі.

Тепер такі країни, як Польща, яка особливо вразлива через свої довгі кордони з Україною та Білоруссю, «зіткнулися з новими викликами, які нас бентежать», – сказав Сікорський.

Центральним чинником занепокоєння поляків є Трамп, який сказав про скорочення присутності американських військ у Європі. У Польщі дислоковано майже 85 000 американських військовослужбовців.

Занепокоєння Польщі посилилося минулого місяця, коли армія США оголосила про передислокацію частини військ з бази на південному сході Польщі, поблизу України, як «частину ширшої стратегії оптимізації військових операцій США».

Європейські лідери розуміють, що американські війська можуть перерозташувати в інших місцях, водночас побоюються, що занадто значне скорочення стане сигналом слабкості для Москви. Кремль вимагав, щоб НАТО вивело свої війська з країн, які приєдналися до НАТО після 1997 року, включно з Польщею, але, попри погрози зробити це, Росія не наважилася атакувати навіть ті бази, які використовуються для підтримки України.

Виведення американських військ «посилатиме Росії сигнал, що для Вашингтона це сіра зона», – сказав Міхал Барановський, високопосадовець, який працює над оборонно-промисловою стратегією в Міністерстві економічного розвитку і технологій Польщі. «І ми, поляки, більше ніколи не житимемо в сірій зоні. І в Європейському Союзі також не повинно бути сірих зон».

Поляки називають відносини між США та Європою взаємовигідними та здивовані заявленою зневагою адміністрації Трампа до Європи, яку деякі можуть сприймати як зраду. Протягом десятиріч США допомагали захищати Європу від Росії, Європа покладалася на американське лідерство в питаннях безпеки та купувала зброю в американських виробників. «Це угода, яка працювала в обох напрямках», – сказав Сікорський.

За часів колишнього президента Джо Байдена Сполучені Штати встановили постійну військову присутність у Польщі у березні 2023 року. Передовий штаб V корпусу армії США міститься в так званому таборі Костюшко, названому на честь польського генерала, який боровся за незалежність Америки від Великої Британії.

Ще одна американська база в Польщі, об’єкт протиракетної оборони Aegis, що служить частиною власної оборони Америки від балістичних ракет, була передана минулого липня командуванню НАТО як частина протиракетного щита альянсу. Цей крок був ще однією спробою перекласти тягар оборони Європи зі Сполучених Штатів, ще до того, як Трамп вступив на посаду.

Кароліна Вігура, польська історикиня та філософиня, прямо сказала: «Поляки стурбовані насамперед після того, як Трамп похвалив Путіна та принизив Президента України Володимира Зеленського наприкінці лютого в Овальному кабінеті».

«Ви почуваєтеся невпевнено, ви почуваєтеся за крок від Ялти», – сказала вона, маючи на увазі сумнозвісну конференцію 1945 року, на якій американський президент Франклін Д. Рузвельт, що помирав, і британський прем’єр-міністр Вінстон Черчилль передали Східну Європу російському диктатору Йосипу Сталіну. «Знову виникає стара тривога, — сказала Вігура, — що Росія нападе на нас, а Захід нас зрадить».

Дональд Туск, колишній президент Європейської ради, був гучним прихильником збільшення військових витрат країн-членів ЄС, як колективно, так і індивідуально, для підтримки України та зміцнення власного військового потенціалу Європи.

Польща вже витрачає 4,5 відсотка свого валового внутрішнього продукту на оборону — найвищий показник серед основних європейських країн — і прагне до 5 відсотків, як того вимагає Трамп для країн НАТО. Сполучені Штати витрачають 3,4 відсотка.

Туск намагається сформувати коаліцію європейських країн, які усвідомлюють серйозність загрози європейській безпеці з боку путінської Росії та готові витрачати більше коштів на побудову європейського стримування, яке менше залежатиме від Вашингтона. Ймовірними кандидатами, за словами Барановського, є Польща, Франція, Велика Британія, Італія; країни Північної та Балтійської Європи, які також географічно близькі до Росії; і, що найважливіше, найбільша економіка Європи — Німеччина. Її новий консервативний канцлер Фрідріх Мерц вже відвідав Польщу серед найперших закордонних візитів, як і Францію.

Польща вже визначила військові проєкти вартістю до 40 мільярдів євро, або 46 мільярдів доларів, які можуть бути профінансовані в межах нової програми позик ЄС на оборону на 150 мільярдів євро, каже Барановський.

Туск виступає за посилення підготовки фахівців цивільної оборони. Він закликав до місячного військового вишколу з виплатою зарплати для будь-якого громадянина, який цього висловить бажання. Спираючись на бойовий досвід України, очікується, що до 2027 року програма охоплюватиме 100 000 добровольців на рік. Туск також запропонував ухвалити законодавство щодо оптимізації військових інвестицій та будівництва.

Напередодні виборів Польща залишається поляризованою між партією пана Туска «Громадянська платформа» та партією колишнього уряду, правою націоналістичною партією «Право і справедливість».

Але щодо військових витрат та оборони країна здебільшого єдина, кажуть експерти.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск поруч із президентом України Володимиром Зеленським на саміті з питань України в Лондоні в березні

Кількість поляків, які вірять, що США прийдуть їм на допомогу, зменшується, сказав Войцех Пшибильський, головний редактор Visegrad Insight. «Тож ми переживаємо вирішальний момент для нашої власної безпеки», – додав він.

На знак прагнення Польщі зміцнити зв’язки з Америкою уряд схвалив попередню угоду, укладену партією «Право і справедливість» з двома великими американськими компаніями Westinghouse та Bechtel, щодо будівництва першої польської атомної електростанції.

Вторгнення в Україну засвідчило, що Європа, яка в 10 разів багатша ніж Росія, має витрачати кошти на власну безпеку, щоб стримати Москву від ризику «подібної ірраціональної атаки» в інших частинах Європи, сказав Сікорський. «Європа не може побудувати того, що мають США, а саме здатність вражати будь-яку ціль у світі», – сказав він. «Але нам це не потрібно. Нам не потрібно бути такими ж добрими, як Сполучені Штати. Нам потрібно бути лише ліпше ніж Росія».

Дописувала Марина Ковальчук, заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада), керівниця проекту V5 Media