Польща нарощує ініціативу щодо посилення НАТО, зокрема й через Україну

Ексклюзив. Попри внутрішні суперечності, політичну боротьбу й решту викликів сьогодення, Польща залишається стовідсотковим адвокатом України насамперед у євроатлантичній спільноті. А на цей переоцінити важливість цього складно. Дякуємо, браття!

Варшава нагадала світові про українських бранців Кремля

У польській столиці зібралися люди, здебільшого українці, аби вкотре нагадати про українських військовополонених, заґратованих Кремлем. Підготувати захід українським активістам допоміг поляк Ярослав Вісьнєвський, власник друкарні. Друкарня безоплатно виготовила банери, а Вісьнєвський запевнив, що стоятиме з Україною до перемоги. Учасники акцентували, що українські захисники й захисниці у путінському полоні вже понад два роки. Захід відбувся у день других роковин масового вбивства українських військових полонених в с. Оленівка, що на Донбасі.

Акцію підтримало Посольство України у Республіці Польща, перший секретар дипломатичної установи Микола Грановський відвідав захід вшанував пам’ять усіх українських героїв, які віддали життя за свободу і незалежність України, зокрема захисників «Азовсталі».

Акція у Варшаві

У коментарі для Польського радіо для України Анастасія Красноплахтич, одна з учасниць події, висловила думку, що слід щодня нагадувати про тих, що стали бранцями Кремля.

«Ми живемо тут у безпеці, ми маємо можливість спати вночі, не лякаючись повітряних тривог чи сирен. Однак багато людей досі перебувають в полоні, і коли кожен раз ти згадуєш про це, то в міру своїх сил, часу і можливостей намагаєшся допомагати і донатами, і участю в таких акціях, і волонтерством, а також багатьма іншими важливими речами», — сказала дівчина.

Українці, серед яких були родичі та близькі полонених, вийшли на вулиці Варшави, тримаючи в руках світлини своїх близьких і плакати, на яких виднілися написи: «Полон вбиває», «Поверніть захисників Азовсталі додому», «Неволя — це повільне вбивство».

Українці висловили подяку громадянам Польщі й Польській державі за безпрецедентну допомогу українцям і Україні від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Сійярто захищає гідність Угорщини перед Польщею

Петер Сійярто

»Нинішній польський уряд критикує та звинувачує нас в імпорті нафти з Росії, яка необхідна для функціонування нашої країни, хоча Польщу, безумовно, можна знайти й у списку клієнтів однієї з найбільших російських нафтових компаній», — висловився міністр закордонних справ Угорщини. Петер Сійярто відповів на закид МЗС Польщі щодо слів Віктора Орбана про нібито приховування Польщею імпорту сировини з Росії. «Правда очі ріже», — заявив міністр закордонних справ Угорщини.

Річ у тім, що трубопровідний газ із Росії продовжує надходити до Євросоюзу. Хоча газопроводи «Північного потоку» більше не працюють, а Ямал більше не постачає газ із Росії до Європи, російський газ, як і раніше, надходить до австрійського газового вузла Баумгартен газопроводами, що перетинають Україну. Австрійська державна енергетична компанія OMV має контракт із російським «Газпромом» до 2040 року.

У лютому Австрія підтвердила, що 98 відсотків її імпорту газу у грудні 2023 року надійшло з Росії. Відень запевняє, що хоче якнайшвидше розірвати контракт із «Газпромом», але щоб це сталося юридично, необхідні санкції ЄС щодо російського газу.

Експорт російського газу збільщився після початку вторгнення

Як і Австрія, Угорщина також продовжує імпортувати російський газ у більших обсягах. Нещодавно вони також уклали газову угоду з Туреччиною, але експерти стверджують, що газ, який постачається газопроводом «Турецький потік», також надходить із Росії.

Бенджамін Хільгеншток із Київської школи економіки каже, що деякі країни продовжують купувати російський газ, бо вони отримують зиск від дешевих та привабливих контрактів. — Тож поки не буде ембарго на російський природний газ, те, що вони робитимуть, справді залежатиме від цих країн, — переконаний він.

Для таких країн, як Австрія та Угорщина, імпорт трубопровідного газу з Росії, зрештою, може бути оскаржений Україною. Київ наполягає на тому, що не продовжуватиме чинних угод з «Газпромом», які дають газу змогу проходити через його територію. Термін дії цієї угоди спливає наприкінці 2024 року.

Заступник міністра закордонних справ Владіслав Теофіл Бартошевскі відповів також на слова Віктора Орбана про «лицемірство Польщі», яка, за словами глави угорського уряду, «веде справи з Росією через посередників». Заступник голови польської дипломатії не приховував свого обурення та різко розкритикував Орбана та політику Будапешта.

Владіслав Теофіл Бартошевскі

Виступаючи з трибуни Вільного літнього університету в румунській Трансільванії (Transylvania), Орбан як годиться похвалив Дональда Трампа і захистив Росію.

Він висловив звинувачення в бік Польщі через зміну балансу сил у Європі шляхом послаблення осі Берлін-Париж на користь нової конфігурації: Лондон, Варшава, Київ, країни Балтії та Скандинавія. У такий спосіб нібито послаблена Вишеградська група, яка, в інтерпретації Орбана, мала базуватися на визнанні сильної Німеччини та Росії та створити третю важливу силу. За словами прем’єр-міністра Угорщини, це мала бути реалізація «старого плану Польщі».

Ми не ведемо справи з Росією, на відміну від прем’єр-міністра Орбана, який потрапив на маргінес міжнародної спільноти – як в Європейському Союзі, так і в НАТО, – наголосив 28 липня заступник міністра закордонних справ Владіслав Теофіл Бартошевскі. Польський дипломат також зазначив, що виступ Орбана дуже негативно прокоментував посол США в Будапешті.

Польща має шанс посилити своє становище у світовій політиці

Німеччина хоче очолити об’єднану Європу, але вона політично слабка. Канцлер Олаф Шольц стає все роздратованіше у Брюсселі. Настав якийсь переломний момент, але відсутність рішучості Берліна та глухий кут після виборів у Франції стають проблемою для всієї євроспільноти. У вакуумі лідерства Польща неочікувано постає як країна з найчіткішим і найперспективнішим баченням.

На думку «The Economist», Олаф Шольц не володіє силою, характером і здібностями Ангели Меркель, і проблема полягає в тому, що канцлер Німеччини мусить зіткнутися з тим, що було, ймовірно, найбільшою катастрофічною помилкою його попередниці. Коли Росія анексувала Крим у 2014 році, країни Східної Європи з надією дивилися на Берлін, очікуючи, що Німеччина займе жорстку та рішучу позицію. Цього не сталося. Європа під керівництвом Меркель залишилася відданою політиці «домовлятися з Москвою». Наслідки цієї згубної політики ми бачимо тепер.

Наприкінці лютого 2022 року Шольц виступив у Бундестагу. Російське вторгнення в Україну загрожує всьому нашому післявоєнному порядку, сказав канцлер, а термін «Zeitenwende», що перекладається як «переломний момент», обрали в Німеччині словом року.

Шольц переміг на плебісциті, але його палка (і розсудлива) промова не супроводжувалася достатньою конкретикою. На континенті йому повірили, коли, вступивши на посаду у 2021 році, він заявив, що «Німеччина несе особливу відповідальність за Європу». Сьогодні, – пише «The Economist», – ці слова набувають особливого значення перед обличчям політичної кризи у Франції, яка ще довго зализуватиме рани після парламентських виборів. Тим часом реальність пригнічує канцлера Німеччини, який «представляє німецьку позицію на самітах лідерів ЄС і дуже дивується, коли інші не пристосовуються до неї», додає британський тижневик, який прямо пише про «німецьку некомпетентність», помічену в Брюсселі.

То може, й справді, настав час Польщі?

Ще у травні 2023 року американський аналітичний центр Atlantic Council, аналізуючи викриття тодішнього міністра закордонних справ Польщі Збіґнєва Рау, позитивно оцінив представлене Варшавою стратегічне бачення. Рау скептично поставився до тези про лідерство Німеччини в Європі та окреслив міцні основи польської зовнішньої політики в умовах кризи: міцний союз зі США, опір російській агресії, підтримка України в її перемозі. «Польща має найкращий шанс за багато століть набути впливової, навіть лідерської ролі», — прокоментували тоді в Atlantic Council.

Тепер всі помічають зростання позицій Варшави. Зовнішня політика Польщі щодо НАТО, Росії та України не змінилася, а навіть посилилася жорсткою риторикою, представленою, наприклад, Радославом Сікорським, який часто повторює, що не Європа повинна боятися Росії, а навпаки.

«Сікорський також презентував інноваційні політичні пропозиції, такі як створення повністю добровольчого Європейського легіону з 5000 солдатів. Ці сили будуть мати дозвіл для місій на основі консенсусу в Європейській раді та під оперативним контролем європейського командувача. Вони будуть мобілізовані за межами національних військових каналів і фінансуватимуться з бюджету ЄС. «Найважливіше те, що вони можуть бути розгорнуті в місіях високого ризику», — пише Foreign Policy, стверджуючи, що такі сили зможуть протистояти, наприклад, російській Групі Вагнера в Африці, яка посилить інтереси Союзу в цьому регіоні.

На відміну від Франції, Польща – зазначає Foreign Policy – підтверджує свої декларації діями, витрачаючи вже 4 відсотки ВВП на озброєння, розміщуючи величезні замовлення на озброєння в США та Південній Кореї та створивши своєрідну зв’язку для східної частини Європи, що вітається партнерами з країн Балтії, а також визнанням у Вашингтоні.

Польща відродила формат Веймарського трикутника, долучилася до Північнобалтійського формату, МЗС Польщі веде дипломатичний наступ на всіх напрямах – від Брюсселя до Китаю. Foreign Policy зазначає, що не випадково останні два президенти США (Дональд Трамп і Джо Байден) обрали Варшаву місцем проведення своїх головних виступів щодо Європи.

Американське медіа висловлює переконання, що в умовах нерішучості Парижа, Берліна та Брюсселя саме Варшава гарантує чітке та стабільне бачення Європи, яка стримуватиме Росію. «Це лідерство через потребу», – підсумовує FP, наголошуючи, що польське лідерство – це, звісно, не є негативом.

Хто стане новим американським президентом — для польського президента це не має значення.

Анджей дуда і Доналд Туск в США, березень, 2024

«Ми повинні бути чесні та сказати собі, що ситуація холодної війни повернулася, і це не через дії Сполучених Штатів», — сказав Анджей Дуда.

Лідер Польщі у липні відвідав Вашингтон з таким повідомленням. Холодна війна не залежатиме від того, хто в Білому домі.

Анджей Дуда, який обідав у Нью-Йорку з колишнім президентом Дональдом Трампом цієї весни, сказав, що буде радий працювати з тим, кого американські виборці оберуть своїм наступним президентом — якщо ця людина поділяє його цілі — захистити Європу від Росії.

«Ми повинні бути чесні та сказати собі, що холодна війна повернулася не через дії Сполучених Штатів, а через відродження російських імперських амбіцій», — сказав польський президент під час щорічного саміту НАТО.

США приймали саміт цього року на тлі не лише війни в Україні, а й перспективи переобрання Трампа — який зневажливо ставився до альянсу, виступав проти надсилання військової допомоги Києву та виступав за тісніші стосунки з Володимиром Путіним.

Польща залучена до цієї війни, адже прийняла тисячі українських біженців та стала яскравим нагадуванням про загрозу з боку Путіна. Тож Польща не може дозволити собі ставати на чийсь бік у політиці США.

«Американський народ вирішує, ким буде його президент, і як президент Польщі я можу відповісти лише — ми приймемо і привітаємо будь-який вибір, який зробить американський народ.

Дуда колись вихваляв колишнього президента Барака Обаму, який скерував більше американських військ до Польщі, як і Трампа, і Байдена, яких він також похвалив за збільшення військової присутності США в Польщі та Східній Європі.

Дуда на саміті НАТО

Роками польський президент знаходив способи підлеститися до Трампа. У 2018 році він закликав США розгорнути більше військ і обладнання в його країні та зайшов настільки далеко, що запропонував у Польщі побудувати «Форт Трамп» для розміщення там американських і польських військ.

«Я глибоко переконаний, що [робота] польського президента полягає в тому, щоб будувати якнайліпші відносини з найбільшим союзником в НАТО, а це Сполучені Штати Америки», — сказав він.

Ось частина загального послання президента Польщі до союзників на саміті — хоча Америка має бути лідером, Європа не може здаватися, коли справа доходить до демонстрації сили проти Москви.

Уряд Дуди був в авангарді переозброєння в Європі, витрачаючи майже 4 відсотки свого ВВП на оборону — подвоївши мету НАТО у 2 відсотки — і надсилаючи до Києва все — від винищувачів і танків до систем протиповітряної оборони.

Ці кроки забезпечили Польщі місце як найновішої військової потужності Альянсу, що робить Варшаву гравцем в Альянсі та в Європі, як це не було в попередні роки.

«Ми бачимо, що в Європі існує величезний дефіцит безпеки», — сказав він, додавши, що під час щорічного саміту Альянсу дуже важливо, щоб НАТО надіслала світові «повідомлення про єдність НАТО — це перше, і друге — що НАТО потужний і бачить загрозу, що виходить від Росії».

Польща, як і багато інших країн Центральної та Східної Європи, давно попереджала про загрозу, яку становить для Європи Росія Володимира Путіна, і хоча вони не втішалися через війну в Україні, лідери регіону набули оптимізму, що Захід нарешті визнав застереження.

Після того, як Росія вдерлася в Грузію в 2008 році та захопила Крим в 2014 році, «Захід не відповів у належний спосіб», сказав Дуда, акцентуючи, що санкцій і жорстких заяв недостатньо, щоб стримати Путіна.

На сьогодні «Росія зміцнює та нарощує свою військову присутність у Калінінграді», російському ексклаві між Польщею та Литвою, «і наразі це наймілітаризованіша ділянка землі у світі. Росія [також] відкрито говорить про розміщення ядерної зброї в Білорусі», рухи, які становлять нову «загрозу для НАТО, тому відповідь НАТО має бути адекватна рівню цієї загрози».

Саміт НАТО, Вашингтон, липень 2024

На саміт НАТО Дуда приїхав насамперед з метою отримати додаткові запевнення щодо європейських систем протиповітряної оборони для захисту Альянсу від російських ракет, а також нових зобов’язань щодо підтримки України та збільшення витрат на національну оборону в Альянсі.

«Ми очікуємо дуже послідовної та жорсткої політики НАТО в цілому на чолі зі Сполученими Штатами Америки [для] посилення нашої оборонної політики» в альянсі, сказав він. «Ми маємо відновити нашу оборонну промисловість, і ми маємо поповнити наші запаси зброї, боєприпасів, ми маємо робити це разом, і ми також маємо підтримувати Україну без жодної паузи».

«Мій заклик полягає в тому, щоб ми збільшили витрати на оборону до рівня 3 відсотків, як це було під час холодної війни», — сказав Дуда, окреслюючи мету, до досягнення якої, ймовірно, ще багато років. У той час як 23 із 32 членів альянсу цього року досягнуть цільового показника в 2 відсотки, пропозиція закріпити цільовий показник у 2,5 відсотка на цьому саміті була відхилена ще до церемонії відкриття.

Одна з цілей польського уряду — приєднати Україну до альянсу НАТО — наближається, оскільки в комюніке було акцентовано, що шлях України до членства «незворотний».

Дописувала заступниця головного редактора,(Центральна Європа і Канада), 

керівниця проєкту V5 Media Марина Ковальчук