Подорож історією Польщі, з користю і не без «сили». Лодзь
04.08.2018Герб Лодзі
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків)
Подорож історією Польщі, з користю і не без «сили»
(Поема-цикл; друге журнальне видання)
5. ЛОДЗЬ. ПЛАВАННЯ
Чудово себе почували вони,
хоч разом пливти ДОВЕЛОСЬ,—
чотири несхожі культури в човні
зі світлою назвою «Лодзь».
Цей розпис стіни будинку на Пйотрковській — чи не найдовшій пішохідній вулиці Європи — зображує визначні пам’ятки Лодзі. Фото — Тетяна Чернецька (2014)
То польська буяла багато віків
і ледь не за всіх королів,
звучали тут польські легенди та спів,
як дух діда Пяста звелів.
А інші — ті значно пізніше прийшли.
Спочатку, посланці меча,
з’явилися масово враз москалі.
Гаразд, росіяни. Хоча…
За ними відбувся вже німців приплив,
став символом Лодзі текстиль.
У формі каплиці герр Шайблер втілив
культури німецької стиль.
А потім на «обітованій землі»
настав час єврейських звитяг:
поляки їм заздрили, і москалі,
і німці — такий це був шлях!..
Лодзь прикрашають багато колишніх особняків визначних підприємців, в одному з яких 1930 р. розмістився Художній музей, що володіє багатющою, справді унікальною колекцією сучасного мистецтва. Фото — Patryk Korzeniecki (2010).
Хай, Реймонта з Тувімом* (я ж їм рідня**)
художніх натхненнице праць,
насняться ошатна Пйотрковська твоя
й Познанського дивний палац —
А в колишньому палаці Ханцля, вельми ефектному, на тій самій Пйотрковській нині працюють Лодзинська мерія та інші офіси. Фото — Тетяна Чернецька (2014)
не раз і не два. І, допоки творю,
все згадуватиму (клянусь!),
о Лодзе, складну долю-душу твою,
привабливу вельми чомусь.
__________
* Наскільки мені відомо, «етнічного» поляка з «етнічним» євреєм.
** Суто духовна. Але ж це найголовніше!
2014
Далі буде.
Культурний центр «Мануфактура» в Лодзі створено на території колишньої фабрики, з використанням її будинків. Фото — Тетяна Чернецька (2014)
Зроблену Тетяною ЧЕРНЕЦЬКОЮ фотографію згаданого палацу Ізраеля Познанського вміщено після вірша «Лодзь. Плавання», цвинтарної каплиці Кароля Шайблера — між віршами «Катовіце. Повернення» та «Вроцлав. Відродження» в першій журнальній публікації поеми-циклу.
