Подорож історією Польщі, з користю і не без «сили». Краків
25.07.2018
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків)
Подорож історією Польщі, з користю і не без «сили»
(Поема-цикл; друге журнальне видання)
2. КРАКІВ. РОЗКВІТ
Про тебе коротку повість,
любовне освідчення виголошуючи відкрито,
складаю, що б там знавецький бомонд не патякав,
зовсім не «мегаполіс»,
одне з найвеличніших міст світу —
Кракове.
По-доброму заздрю ляхам,
що мешкають тут: Королівським шляхом
можуть легко пройтися посеред див старовинних,
і на землі не було ще
такого, хто б уникнув чарів прекрасної площі
Ринок.
Навіть серця з криці
пом’якшують ратуша та Сукенниці,
наповнює почуттям незбагненно-хорошим
і примиряє зі світом
олтар незрівнянний, створений Вітом
Ствошем.
Коли не збагнули ви ще,
шановний читачу, сюди приїздити навіщо,
вирішальний удар нанесе королівства Культури законодавець правил,
невелике узвишшя,
польського духу вершина найвища —
Вавель.
У Кракові благати уклінно
природно, бо зникає кудись душевна напруга;
тож благаю: нехай невпинно прапори твої вітер звитяг полоще,
майже рідна країно,
історично Батьківщина «друга» (чи друга?) —
Польще!
2014
Далі буде.
Зроблену Тетяною ЧЕРНЕЦЬКОЮ фотографію знаменитого краківського Мар’яцького костьолу вміщено після вірша-передмови «Високошановному Польському народові», а фотографію вишуканого королівського замку на Вавелі — після вірша «Краків. Розквіт» у першій журнальній публікації поеми-циклу.