Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ
Геніальній Ліні Василівні Костенко:
Ви ж — голос наш, і пісня, і душа!
Ночами згадую його безсонними,
це місто — символ і краси, і слави.
Полтава й Україна — це синоніми,
глибинна УКРАЇНСЬКІСТЬ — суть Полтави.
За археологічними даними, з ІХ століття в історичному центрі сучасної Полтави, на Івановій горі, існувало поселення роменської культури — літописних сіверян; воно складалося з городища і великого селища. А на ілюстрації бачимо споруджені в цьому місці Успенський собор (1748—1770; відтворено 2000—2004) і його дзвіницю (1774—1801), якими обома сьогодні знову можна та треба помилуватися. Тепер Соборний майдан прикрашає і пам’ятник Іванові Мазепі (2016; скульптор Микола Білик, архітектор Віктор Шевченко). Фото — Yurii-mr (Юрій Репало; 2016).
Дочка розумна й файна Переяслава,*
засвоївши важкий урок скресання,
не вірила вона нікому на слово.
На «Слово о полку», на жаль, так само…
__________
* Не Переяславської ради, а ще первинного Переяслава — літописного Переяславля Руського. Утім, для шановних читачів мого «полтавського» циклу це не новина.
Титульна сторінка першого повного видання Іпатіївського літопису (1871), у якому під 1174 роком зустрічається перша письмова згадка про давньоруську Лтаву.
Прапор легендарного Полтавського козацького полку України-Гетьманщини.
Вона була опорою ХМЕЛЬНИЧЧИНИ,
зусиль БОГДАНА каменем наріжним,
не бавлячись ділами одиничними —
державності нової ставши стрижнем.
Сергій Васильківський (1901?). «Обрання полковником Мартина Пушкаря» (який першим у 1648 році очолив Полтавський полк). Панно з Полтавського земства.
Знаменитий дзвін Кизикермен, відлитий із трофейних гармат, які було захоплено козаками Полтавського полку при штурмі турецької фортеці Казікермен у 1695 році (1695; майстер Афанасій Петрович). Фото — Przemysław Wierzbowski (2016).
І шведського агресора зухвалого
до битви закотилася вже тронна
зоря: адже зумовила невдалого
маневру крах Полтави оборона.*
__________
* Успіх якої визначила не лише вправність «іноземного фахівця» на російській військовій службі коменданта Келіна, а й підтримка з боку місцевих козаків і міщан.
Полтава. Спаська церква (1705—1706). Фото початку ХХ століття.
Полтава. Так виглядає з Іванової гори уславлений архітектурний ансамбль Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря; до речі, його в 1650 році на лісистій горі на північний схід від Полтавської фортеці заснував ігумен Мгарського Лубенського Спасо-Преображенського монастиря Калістрат. Фото — Тетяна Чернецька (2013).
Тут, у Полтаві, всяк духовне іго скинь,
бо віра, воля, гідність — наші «скрєпи»!
Їх символ — цей СОБОР Хрестовоздвиженський,
безцінний дар від гетьмана МАЗЕПИ.
Полтава. Будівництво Хрестовоздвиженського собору (фото 1900 року) було розпочато наприкінці XVII століття. Крім гетьманського, воно велося також і коштом декількох полтавських полковників, одного за одним. На початку 1709 року собор стояв ще без бань… Вже після Полтавської битви його завершено стараннями полтавського полковника Кочубея. Освячували храм тільки в 1756 році.
Гравюра Кузьми Чеського за малюнком Федора Алексєєва (1808). «Вигляд Олександрівської площі в місті Полтаві» (нині ця площа називається Круглою). Розпланування Полтави, яке в 1803 році здійснив губернський архітектор Михайло Амвросимов, фахівці вважають видатним явищем містобудування [Історія української архітектури / За ред. В.І.Тимофієнка (2003): с. 267].
Посестра у красі проспекту Невського —
тутешня Кругла площа. Ще вам мало?
Згадаймо: Україні — КОТЛЯРЕВСЬКОГО
Полтава-матінка подарувала.
Полтава. Садиба Івана Котляревського (реконструкція 1969). Фото — Тетяна Чернецька (2013).
Полтава. Будинок губернського земства (1903—1908; архітектор Василь Кричевський). Фото — uk:Користувач:Turzh (2008).
І земству чуйно-мудрому губернському
за рятівну красу Будинку-Мрії
та генію-творцю його КРИЧЕВСЬКОМУ
співаймо Славу, попри веремії!
Полтава. Вестибюль першого поверху, сходи та центральний хол Будинку губернського земства (1903—1908; архітектори Василь Кричевський, Олександр Ширшов, художник Микола Самокиш). Фото — Pavlo1 (2011).
Історії вся книга вітчизняної,
яку ми зовсім трохи погортали,
засвідчує: Полтава незрівнянна є,
обличчям України є ПОЛТАВА.
Полтава. Біла альтанка (1909; відновлена 1954). Фото — Тетяна Чернецька (2013).
Завершувати треба побажаннями.
Тож — хай живе, шанується і квітне,
не скуте ланцюгами зла іржавими,
це УКРАЇНИ місто заповітне!
05.06.17