Плоди зросійщення… Але не тільки
02.05.2021
Юрій ЧЕРНЕЦЬКИЙ (Житомир — Харків),
доктор соціологічних наук, автор книги «Україна. Історія, природа, мистецтво» (2009), продовжуваної поетичної збірки «Листування з Долею» (перше паперове видання — 2012) та низки інших книжок, нарисів і статей, зокрема з питань українознавства —
спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA
Плоди зросійщення… Але не тільки
86% росіян досі підтримують анексію Криму | Українська правда (pravda.com.ua)
Замість передмови
ЗНОВУ КАЖУ. САМОМУ СОБІ? ПЕВНОЮ МІРОЮ. І «НЕ ТІЛЬКИ»…
Цих — «братами та сестрами» справді вважав колись ти?!
Ох, запізно до тебе, жирафе, прозріння прийшло:
86 відсотків (!) із них — імперіалісти,
за яке б вони «внутрішньо» не виступали… хай мурло.
29.04.21
ДІМ ПОЕТА: ПЕРЕКЛАД УРИВКУ З ВІРША МАКСИМІЛІАНА ВОЛОШИНА (1926)
…Ось тут, у складках моря та землі,
Людських культур тут плісень не зникала —
Століттями життя тут вирувало,
Аж поки ми — Росія — не прийшли.
За півтораста років, з Катерини,
Ми витоптали мусульманський рай,
Звели ліси, спаскудили руїни,
Порозкрадали й розорили край.
І зяють саклі наслідком навали,
По схилах викорчувані сади.
Народ пішов. Джерела повсихали.
Моря — без риб. Фонтани — без води.
01.05.21
Також див.: Чернецький Ю. Трохи лірики березня—липня 2019 року [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2019. — 16 липня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/trohi-liriki-bereznja-lipnja-2019-roku-ju-cherneckij/.
ПЕРЕДВІЩЕННЯ: ПЕРЕКЛАД ВІРША МИХАЙЛА ЛЕРМОНТОВА (1830)
Настане рік, Росії чорний рік,
Коли корону втратить цар-старик;
До нього позабудеться любов,
Поживою для черні стане кров;
Коли дітей з жінками в чорну мить
Зруйнований закон не захистить;
Коли чума від тисяч мертвих тіл
Помíж сумних почне блукати сіл,
Бо знищено порядок — хай не рай,
І голод мордуватиме цей край;
І зáграва забарвить хвилі рік:
Страшна людина з’явиться в той рік,
І ти її впізнаєш — і збагнеш,
Навіщо ніж вона тримає, теж:
І — горе всім беззахисним-слабким! —
Наш плач катюзі видастся смішним;
І буде все жахливо, хмурно в нім,
Як блиск очей і слів убивчий грім.
29.04.21
Також див.: Чернецький Ю. Вельми короткий путівник — 2016. ЄВГЕН ГРЕБІНКА, ТАРАС ШЕВЧЕНКО, МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ ТА ІН.: ІV. Петербурзькі салони… й УКРАЇНА — понад усе! [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2016. — 20 травня. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/korotkiy-putivnik-2016-ukrayina-ponad-use/.
ПЕРЕКЛАД ПОЕЗІЇ ПЕТРА В’ЯЗЕМСЬКОГО (1875—1877 РОКІВ!)
Життя у старості — це зношений халат:
І соромно вдягти, і шкόда викидати;
Ми з ним давно зжились, давно, як з братом брат;
Обох нас наново не можна полатати.
Як ми тепер старі, так став і він старий;
Обоє дрáнтя, для чорнильних тло малюнків
Ми є, але такий увесь у плямах стрій
Дорожче від нових нарядів-візерунків;
Це плями від пера, якому ми у дні
Чи світлих радощів, чи хмар сумних навали
Усі свої думки, секрети всі свої,
Всю сповідь і весь біль свої передавали.
Є на житті такόж минулого сліди:
Записані на нім жалí наші і втрати,
Лягла й на нього тінь скорботи та біди,
Але ж і чарів тінь цей містить фон строкатий.
У нім легенди є, згадки про ідеал,
Про тих, кого колись кохали до нестями,
І ранку свіжий сон, і півдня спеку-шал
Пригадуємо знов на заході життя ми.
Життя своє старе ще інколи люблю
З жалями-втратами, його перебіг, пробі,
І, як вояк — мундир, прострілений в бою,
Халат ношу на знак любові та шаноби.
27—28.04.21
Також див.: Чернецький Ю. Російська класика проти власного «ох, орла…» (Вибрані міні- й «міді»-переспіви — вільні! — «їхніх» афоризмів, із повномасштабними замість-передмовою та замість-післямовою) [Електронний ресурс] // NEWSSKY.COM.UA: [Інтернет-журнал]. — 2019. — 23 лютого. — Режим доступу: https://newssky.com.ua/rosijska-klasika-proti-vlasnogo-oh-orla/.
Замість Великодньої післямови
ЗЕМЛІ ЦІЙ… (МОВОЗНАВЧА ОЧЕВИДНІСТЬ)
Землі цій інша мова не пасує,
її тут запроваджувати всує;
захоче хтось, приміром, ґелґотати —
невтішні зовсім будуть результати…
Землі цій мову Небо дарувало —
і мовоненависників навала
спроможна лиш на ґвалт, нехай сердитий,
але не здатна мову замінити.
Землі цій жити — у стихії мовній
своїй, а не привнесеній іззовні,
природній, непідробній, іманентній,
ріднесенькій у кожнім елементі.
І безумовно матиме по пиці
вождюк, чужий культурою землí цій!
26.04.21