План Трампа-Кушнера для України: ультиматум «за кілька днів» і відповідь Києва

Спершу Трамп через посередників малює Україні «мир до Різдва» — з відмовою від Донбасу й фактичною легалізацією російських захоплень. Потім ті самі посередники прилітають із Маямі до телефонної розмови із Зеленським, намагаючись вибити «так» за дві години розмови. І нарешті Київ спокійно, але доволі жорстко надсилає до Вашингтона письмову відповідь із правками, які м’яко перекладають весь цей «мир» із мови геополітичних фантазій на мову Конституції, міжнародного права і реальної безпеки.

За даними Axios, 10 грудня українська команда передала адміністрації США свою поетапну відповідь на останній варіант американського «мирного плану», розробленого в оточенні Дональда Трампа й активно лобійованого його зятем Джаредом Кушнером та спеціальним посланцем Стівом Віткоффом.^{1 2} Голова української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров надіслав документ безпосередньо Кушнеру, який, за інформацією ЗМІ, виконує роль головного переговорника з боку США, — відповідь містить пункт за пунктом зауваження й зміни, покликані зробити угоду «хоч якось життєздатною» з точки зору Києва.^{2 7}

Як народжувався план: 28 пунктів, «так» Кремлю і дедлайн до Різдва

Перші контури американського «мирного плану» з’явилися ще наприкінці листопада, коли західні медіа оприлюднили деталі 28‑пунктового документа, підготовленого за участю американських і російських чиновників.^{6 8} The Telegraph, а пізніше українські джерела писали, що план передбачав визнання США де-факто російського контролю над Кримом та окупованими частинами Донецької й Луганської областей — фактично легітимізацію вже захоплених територій під соусом «миру» замість «замороженого конфлікту».^{6 8}

За інформацією Financial Times, яку цитують українські ЗМІ, сам Дональд Трамп поставив амбітну мету: домогтися підписання угоди між Україною та Росією «до Різдва», тобто за лічені тижні, і стати автором «великого миру», який, однак, чомусь підозріло збігався з ключовими вимогами Кремля.^{1 6} Після раунду переговорів у Женеві між Україною, США та європейськими партнерами план скоротили з 28 до 19 пунктів, знявши частину найбільш одіозних формулювань, але зберігши головну проблему — територіальні поступки на користь РФ залишилися в серці документа.^{6 8}

Марафон дзвінків і візитів: Маямі, Москва, Вашингтон

За даними Axios та українських медіа, переговорний марафон розгортався у три акти. Спочатку спецпосланець США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели п’ятигодинну зустріч із Володимиром Путіним у Кремлі, де, за даними The Telegraph, пропонували Москві угоду з визнанням американською стороною її контролю над окупованими територіями в обмін на формалізований «мир».^{3 6} Потім у Маямі відбулися триденні консультації з радниками Зеленського щодо деталей плану, територіальних питань і майбутніх «гарантій безпеки».^{3 5}

Кульмінацією став двогодинний телефонний дзвінок 6 грудня між Зеленським і тандему Віткофф–Кушнер, під час якого, за словами українських джерел, американські переговірники фактично намагалися отримати від президента України однозначне «так» на варіант з повною передачею Донбасу Росії.^{4 5 9} Сам Трамп паралельно в інтерв’ю Politico хвалився, що росіяни «загалом задоволені» планом, тоді як його радники нібито чують «багато схвальних слів» від української команди, — при тому, що ключові територіальні питання залишалися без узгодження.^{5 9}

Тиск на Зеленського: «кілька днів, щоб погодитися»

Financial Times і українські ЗМІ повідомляють, що у ході телефонної розмови 6 грудня Віткофф і Кушнер поставили Зеленському своєрідний ультиматум: у нього є лише кілька днів, аби вирішити, чи погоджується Україна на запропонований американський варіант угоди.^{6 8} Мета – вкластися в дедлайн до Різдва, щоб Трамп міг продемонструвати «історичне досягнення» на зовнішньополітичному фронті, навіть якщо для цього доведеться покласти на вівтар українські території, Конституцію й залишки віри у західні гарантії.^{5 6}

Один із українських посадовців, на якого посилається Axios, описав враження від розмови так: «Здавалося, що США намагаються в різний спосіб продати нам російське бажання забрати весь Донбас — і дуже хотіли, щоб Зеленський погодився з цим прямо під час дзвінка».^{4 5 9} Сам Зеленський, за даними тих самих джерел, сказав, що отримав оновлену версію плану лише за годину до розмови й фізично не міг її детально вивчити, чим помітно здивував американських чиновників, які наполягали, що документ надіслали ще напередодні.^{4 9}

Чого хоче Вашингтон: Донбас і «гарантії безпеки»

За інформацією Axios, BBC та інших медіа, серцевиною американського плану залишаються два блоки: територіальні поступки й так звані «гарантії безпеки» для України.^{4 8 10} Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від контролю над усім Донбасом, включно з районами, які нині перебувають під владою Києва, а також закріпила за Москвою фактичний контроль над уже окупованими територіями — за деякими версіями, із де-факто визнанням захоплених частин Запорізької й Херсонської областей.^{4 6 8}

Українська сторона натомість вимагає реальних, а не паперових гарантій безпеки: формату, який не повторить провалу Будапештського меморандуму й передбачатиме чіткі зобов’язання США та ключових європейських союзників щодо допомоги у разі нової агресії РФ.^{4 8 10} Один із європейських посадовців, якого цитує Axios, прямо визнає: поки що незрозуміло, яку саме роль США готові взяти на себе в системі гарантій і чого очікують від європейців — а без цього будь-які «обіцянки миру» виглядають як красивий фасад без несучих конструкцій.^{4 10}

Українська червона лінія: «територію не віддаємо»

Українські посадовці й сам Зеленський публічно неодноразово заявляли, що Україна не має ні юридичного, ні морального права відмовлятися від власних територій — про це президент говорив у численних інтерв’ю та коментарях, реагуючи як на пропозиції окремих західних політиків, так і на «мирні ініціативи» з Вашингтона.^{4 8 11} Конституція України прямо забороняє відчуження території, а відтак будь-яка офіційна згода на передачу Донбасу чи інших регіонів Росії означала б не просто політичну капітуляцію, а й руйнування правового фундаменту держави.^{8 11}

Цю позицію, за даними BBC та українських медіа, Київ доніс і в письмовій відповіді на американський план: Україна готова обговорювати графік припинення вогню, етапи виведення російських військ, формати міжнародної місії з контролю над кордоном і модель гарантій безпеки, але не готова закріплювати за РФ право на українські території, де продовжують жити українські громадяни.^{8 10 11} Іншими словами: так — компромісам у тактиці, ні — відмові від принципу територіальної цілісності.

Кому відправили відповідь і що в ній

За даними Axios і низки європейських медіа, 10 грудня українська сторона передала до США детальний документ — відповідь на останній варіант «мирного плану», розписану «пункт у пункт», із коментарями та пропозиціями змін.^{1 2 7} Формально адресатом виступила адміністрація США, але фактичним отримувачем став Джаред Кушнер, який де-факто координує неофіційну переговорну групу Трампа щодо України, в парі зі Стівом Віткоффом.^{2 7}

Український посадовець, якого цитує Axios, зазначив, що відповідь містить виправлення, покликані «зробити угоду здійсненною» — дипломатичний евфемізм для спроби прибрати з документа найнебезпечніші для України пункти й повернути розмову в рамки хоча б базової відповідності міжнародному праву.^{1 2} Перед відправленням Київ консультувався з європейськими союзниками — насамперед «великою трійкою» ЄС (Франція, Німеччина, Велика Британія), які відкрито попереджають про ризик нав’язати Україні угоду, що фактично винагороджує агресора.^{7 8}

Позиція Європи: підтримка Києва без «миру за будь-яку ціну»

Європейські лідери, за даними Axios і європейської преси, у приватних розмовах запевняють Зеленського, що не підтримають угоду, яка прямо змусить Україну відмовитися від Донбасу чи інших територій в обмін на паперові гарантії «стабільності».^{4 10 11} FT і BBC наголошують: для Парижа, Берліна та Лондона визнання російських завоювань не лише руйнує принципи міжнародного права, а й створює небезпечний прецедент для всієї Європи — завтра таким самим чином можна «узаконювати» будь-які інші агресії.^{8 10}

Водночас європейські столиці не приховують занепокоєння тим, що затягування переговорів у Вашингтоні щодо пакетів допомоги Україні посилює спокусу «швидкого миру», навіть якщо він нашвидкуруч зібраний на умовах Москви.^{8 11} Саме тому ключові союзники намагаються паралельно підтримати київську версію оновленого українського мирного плану, який передбачає поетапне виконання рішень самітів «формули миру» без територіальних поступок.^{10 11}

Трамп: «Росія має перевагу» і «Зеленський має бути реалістом»

На цьому тлі риторика Трампа виглядає як окремий жанр. В інтерв’ю Axios і Politico він заявляє, що Росія «має верх» на полі бою й що Зеленський «повинен бути реалістом», погоджуючись на угоду, в якій Україна віддає територію в обмін на абстрактне «закінчення війни».^{5 9 12} Трамп також стверджує, що його радники чують від українських переговорників «чимало позитиву» щодо плану, а отже проблема нібито в особистій позиції президента України, який «затягує» рішення.^{5 9}

У відповідь українські й європейські офіційні особи делікатно, але послідовно вказують: головна перешкода — не впертість Зеленського, а сам зміст пропозиції, яка в нинішньому вигляді влаштовує Кремль значно більше, ніж Київ чи європейських партнерів.^{4 8 11} Більше того, британські та американські аналітики прямо називають план, підготовлений за участю російських і американських чиновників, «рецептом для наступної війни», а не для сталого миру, оскільки він залишає безкарними воєнні злочини й заохочує майбутню агресію через винагороду територіями.^{8 13}

Ризики для України: «мир» як відкладена катастрофа

Для України прийняття плану в його початковому або близькому до початкового вигляді означало б одразу кілька катастрофічних наслідків. По‑перше, легалізацію окупації значної частини території, включно з регіонами, де мешканці свідомо залишилися під українською владою й очікують визволення, а не передачі під протекторат країни-агресора.^{6 8 13} По‑друге, сигнал усім майбутнім агресорам: достатньо розпочати війну, захопити території, вистояти кілька років — і світ зрештою змусить жертву «бути реалістичною» та погодитися на новий кордон.^{11 13}

По‑третє, внутрішню дестабілізацію. Будь-яка українська влада, яка підпише документ про відмову від Донбасу чи інших регіонів, ризикує втратити легітимність в очах суспільства, що заплатило за оборону тисячами життів і неодноразово показувало готовність чинити опір навіть без зовнішньої підтримки.^{11 13} Це відкриває двері для політичного хаосу, радикалізації й тієї самої «нестабільної України», якою так любить лякати Захід російська пропаганда, але вже не як страшилка, а як реальність, створену погано продуманим «миром».^{11 13}

Український контрплан: оновлена «формула миру» без поступок

Паралельно з відповіддю на американський документ Київ готує оновлену версію власного мирного плану, яку планує офіційно представити Білому дому, щоб уникнути нав’язування «іноземної» архітектури миру.^{10 11} BBC та інші медіа повідомляють, що українська пропозиція матиме близько 20 пунктів і зосередиться на ключових елементах: повному виведенні російських військ, відновленні контролю над кордоном, механізмах безпеки, відшкодуванні збитків і притягненні до відповідальності за воєнні злочини — без жодних територіальних поступок агресору.^{10 11}

Ідея проста: якщо Захід справді хоче стійкого миру, йому доведеться інвестувати не в «швидку угоду» ціною чужої території, а в довгострокову архітектуру безпеки, де Росія не зможе просто перечекати кілька років і почати новий наступ із нових позицій.^{10 11} Для України така архітектура — питання виживання, а не дипломатичного рейтингу, тож у Києві очевидно готові витримувати політичний тиск, поки на столі не з’явиться план, який не виглядатиме як інструкція до наступної війни.

Джерела

1. Ukrainska Pravda / Axios: «Ukraine submits response to US “peace plan”»
2. LIGA.net / Axios: «Trump’s son-in-law receives Ukrainian response to US peace plan»
3. European Pravda / The Telegraph: матеріали про візит Віткоффа й Кушнера до Москви та пропозиції щодо визнання окупованих територій
4. Ukrainska Pravda / Axios: «US is pressuring Zelenskyy to make territorial concessions within peace plan»
5. Axios: «Trump says Russia has “upper hand” as U.S. pressures Zelensky on peace plan»
6. Babel / FT: «Trump sets new deadline for Zelensky to accept his peace plan»
7. Unione Sarda / європейські ЗМІ: повідомлення про відправлення відповіді України на американський проєкт плану миру після консультацій із союзниками
8. BBC News: «Ukraine prepares new peace plan as Zelensky rules out territorial concessions»
9. RBC-Ukraine та інші українські ЗМІ: матеріали про тиск США на Україну щодо згоди на територіальні поступки
10. Polish Radio / міжнародні медіа: аналітика про переговори щодо гарантій безпеки й оновленого українського мирного плану
11. Wikipedia / аналітичні огляди: хронологія мирних ініціатив у російсько-українській війні та позиція України щодо територіальної цілісності
12. Kyiv Post та інші видання: публікації про публічні заяви Трампа й реакції українських та європейських політиків
13. The Atlantic: «The Murky Plan That Ensures a Future War» (критика 28‑пунктового проєкту як «псевдомирного плану»)