Питання реабілітації̈ злочинів тоталітарних режимів в свідомості пересічного громадянина Молдови

02.01.2021 0 By NS.Writer

Випадок на півночі Молдови в селі Братушани , коли на фасаді місцевого будинку культури було вивішено портрет Йосифа Сталіна, голова села Михаїл Андрухів аргументував тим, що хоча радянськими діячами в окремих областях політичної діяльності і були допущені певні помилки, однак завдяки перемозі у війні вони заслуговують на повагу. Зважаючи, що ті були зображені у військовій формі, це було подано як вшанування їх як воєначальників, що перемогли фашизм у Другій світовій війні.

Ініціатива голови села викликала неоднозначну реакцію у його мешканців, зважаючи що жителі Братушан у минулому пережили трагедію сталінських депортацій. Тоді прокотилося кілька хвиль депортацій по Молдові: перша хвиля — у червні 1941 року (за два тижні до нападу німців на Радянський Союз, тоді було депортовано за один день 24360 чоловік), друга — операція «Південь» 1949 року (депортовано 34270 чоловік), третя — операція «Північ» 1951 року (депортовано 2724 людини, в основному представники громади Свідків Ієгови). Кількість людей, які були виселені і відправлені в товарних потягах наче худобу у Сибір і Середню Азію, вражає. Вражають і спогади людей. Наприклад, одна з депортованих згадує, що їх висадили в лісі і сказали, що ніхто не повернеться живим, «тут і здохнете».

Це лише частина злочинів радянського режиму в Молдові. Крім депортацій, це також репресії, Голодомор 1932-1933 років, який зачепив лівобережжя Дністра (Придністров’я), правобережжя натомість постраждало від голодомору 1946-1947 років. Крім того, не забуваймо про злочини російського царату, коли місцева автохтонна культура знищувалася внаслідок русифікації на території Бессарабії. Все це продовжується у злочинах сучасної Росії, яка підтримує сепаратистські сили у Придністров’ї, антидержавні рухи у самій Молдові.

Свого часу розкриття і засудження злочинів тоталітарної системи підсилювало національні рухи в країнах колишнього СРСР і соцтабору, що допомогло їм відірватися від Москви і здобути незалежність. Однак останнім часом ми спостерігаємо таке негативне явище як реабілітація тоталітарних режимів. Випадок у Братушанах є не єдиним, однак дуже показовим. У Молдові активно поширюються думки, що сталінський режим був не таким поганим, як може здаватися. Він, начебто, є прикладом стабільності на фоні розрухи, яка спіткала республіку після розвалу Радянського Союзу. Така тенденція є характерною не тільки для Молдови, а загрожує національній безпеці багатьох країн Європи. Це загрожує їх процесу демократизації, що перешкоджає побудові стабільних демократичних спільнот.

Поширення серед населення ідей «сильної руки» і повернення тоталітарних методів активно використовують на свою користь проросійські сили. Наприклад, Партія соціалістів Молдови проводить безліч таких заходів, як-от присвячений Ясько-Кишинівській операції. Натомість такі теми, які зокрема стосуються згадуваних депортацій, взагалі не обговорюються. Багато жителів Кишиніва, до прикладу, не знають, що міський парк, де вони люблять гуляти, у 1940-1941 роках був місцем масових розстрілів.

Реабілітація образу тоталітарного режиму стає важливою складовою наративу сучасної Росії, яка прагне до відновлення імперії. Кремль вдається до прямої маніпуляції історії, її фальсифікації. Зокрема злочини радянського режиму зображуються як злочини інших режимів, як-от відбувалося з трактуванням розстрілів під Катинню. Сьогодні це також має місце, наприклад на місцях радянських таборів, де утримувалися репресовані, російською стороною будуються меморіали, що показують, начебто табори для військовополонених були фінськими. Відбувається зміна акцентів: мовляв, Сталін був змушений так діяти, жертви Другої світової війни використовуються як своєрідна індульгенція за вчинені радянські злочини.

Для боротьби з цими негативними процесами слід продовжувати політику декомунізації, яка часто проводиться, на жаль, спорадично. Важливо, щоб до злочинів комуністичного режиму всі ставилися так само, як і до злочинів радянського режиму. Сталінський режим повинен пережити свій Нюрнберг, особливо важливо це сьогодні для свідомості молодого покоління. Слід говорити про злочини Радянського Союзу, про те, що історія використовується сьогодні як зброя, адже ці процеси і явища можуть йти в Молдові паралельно з боротьбою з корупцією та побудовою демократичного суспільства і ефективної держави, не заважаючи цьому.

Роман Руссу
магістр політичних наук, голова секретаріату Світового Конгресу Українських Молодіжних Організації(СКУМО), головний редактор порталу Ukrainians.md (Республіка Молдова)

This publication is part to the partnership between Newssky Media Group and the Institute for Democratization and Development/Ця публікація здійснюється у партнерстві Newssky Media Group та Інституту демократизації та розвитку


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: