Піт Хегсет: Чи готова Азія до «імінентної» загрози з Китаю?

Чи може мовчання стати найгучнішим сигналом тривоги? Коли міністр оборони США Піт Хегсет, виступаючи на престижному форумі Shangri-La Dialogue, заявляє про «імінентну» військову загрозу з боку Китаю, це не просто політична риторика. Це виклик, що змушує переглянути баланс сил у найбільш напруженому регіоні світу. Чи готові азійські країни відповісти на цей виклик? І що означає для глобальної безпеки новий етап напруженості між Вашингтоном і Пекіном? Ця стаття — глибокий аналітичний розбір, що розкриває не лише заяви, а й приховані механізми геополітичної гри, що розгортається на наших очах.

Міністр оборони США Піт Хегсет виступає в Сінгапурі, де міністри оборони і посадовці з 47 країн світу зібралися на оборонний саміт високого рівня. Фото: EPA

«Репетиція війни»: що сказав Піт Хегсет на Shangri-La Dialogue

Піт Хегсет, міністр оборони США, у своєму виступі 31 травня 2025 року в Сінгапурі, на форумі Shangri-La Dialogue, не залишив сумнівів у серйозності ситуації. Він назвав Китай «імінентною» загрозою, що готується силою змінити статус-кво в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема щодо Тайваню. За його словами, Пекін «репетирує справжню справу» — готується до можливого військового вторгнення, що може стати «катастрофою для регіону і світу» (The Irish Times).

Хегсет наголосив, що США не прагнуть конфлікту з Китаєм, не хочуть домінувати чи провокувати, але водночас не дозволять Пекіну витіснити себе з регіону. Він закликав азійські країни збільшити військові бюджети, посилити власну оборону та стати «партнерами, а не залежними» від США. Цей заклик прозвучав на тлі зростаючих витрат на оборону в Європі, що, за словами Хегсета, має стати прикладом для Азії (BBC).

Геополітичний контекст: Китай, Тайвань і регіональна безпека

Заяви Хегсета не можна розглядати поза контекстом зростаючої напруги між Китаєм і Тайванем. Пекін вважає Тайвань своєю територією і не виключає застосування сили для його повернення. США, у свою чергу, підтримують Тайвань політично і військово, що викликає гостру реакцію Китаю.

Китайська дипломатія відповіла на виступ Хегсета різкою критикою, назвавши США «найбільшим порушником миру» в регіоні, звинувативши Вашингтон у провокаціях і розгортанні наступальної зброї в Південно-Китайському морі (BBC). Водночас Пекін суттєво знизив рівень своєї делегації на форумі, що сприймається як демонстрація невдоволення і небажання вести діалог у нинішніх умовах.

Військові ініціативи США в Індо-Тихоокеанському регіоні

Під час виступу Хегсет анонсував низку нових спільних проєктів із союзниками, зокрема розширення можливостей ремонту військових кораблів і літаків у Австралії, а також проведення першого в історії живого вогневого тесту середньої дальності в Австралії. Це свідчить про посилення військової присутності США в регіоні та прагнення створити міцну систему стримування (Defense News).

Водночас Хегсет підкреслив, що стримування не буває дешевим, і закликав азійські країни взяти на себе більшу частку відповідальності за власну безпеку. Він порівняв ситуацію з Європою, де країни НАТО збільшують оборонні бюджети у відповідь на загрозу з боку Росії, і закликав Азію наслідувати цей приклад.

Реакція союзників і критика всередині США

Не всі в США підтримали риторику Хегсета. Сенаторка від Демократичної партії Тамі Дакворт, яка також брала участь у форумі, назвала слова міністра «патріархальними» і закликала до більш рівноправного партнерства з азійськими країнами. Вона наголосила, що США не повинні змушувати вибирати між Вашингтоном і Пекіном, а мають стояти на захисті міжнародного права і прав людини (BBC).

Водночас представники Республіканської партії, які також були на форумі, висловили підтримку жорсткій позиції Хегсета, зазначаючи, що багато азійських країн відчувають тиск і агресію з боку Китаю і вітають посилення американської присутності.

Військові витрати в Азії: тенденції та виклики

За даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень, військові витрати в Азії зростають, але середній рівень залишається близько 1,5% ВВП, що значно нижче рекомендованих 5% у Європі. Зростання витрат пов’язане з модернізацією армій, закупівлею новітніх озброєнь і розвитком оборонної промисловості.

Однак багато азійських країн стикаються з економічними викликами, що ускладнює різке збільшення бюджетів. Крім того, політична воля до посилення оборони часто стримується прагненням уникнути ескалації конфлікту з Китаєм.

Глобальні наслідки та майбутні сценарії

Заклик Хегсета — це не лише регіональна заява, а сигнал для всього світу. Індо-Тихоокеанський регіон є ключовим для глобальної торгівлі, енергетики та безпеки. Будь-який конфлікт тут матиме далекосяжні наслідки.

Аналітики вказують, що Китай, готуючись до потенційного військового конфлікту, одночасно розвиває економічні і дипломатичні важелі впливу, що ускладнює однозначну оцінку ситуації. США ж намагаються зміцнити альянси і створити систему стримування, яка б запобігла агресії.

Висновок: час для рішучих дій чи дипломатії?

Піт Хегсет поставив азійським країнам жорсткий вибір: або збільшувати військові витрати і готуватися до можливої війни, або ризикувати втратити стратегічну автономію і безпеку. Водночас, як показує реакція Китаю і внутрішні дебати в США, ситуація залишається надзвичайно складною і багатогранною.

Цей момент — випробування для міжнародної спільноти, яка має знайти баланс між стримуванням агресії і збереженням миру. Відповідь Азії на заклик Хегсета визначить не лише майбутнє регіону, а й глобальну архітектуру безпеки на десятиліття вперед.

Джерела: The Irish Times, CNN, BBC, Indian Express, Defense News