ПІСНЯ ХЛОПЧИКА-ГЕРОЛЬДА ПРО ГЕТЬМАНА-КОРОЛИКА ЗЮ

Ця пісня до нас долинула з часів так званого «нового кентайського середньовіччя» — чи то раннього, чи то зрілого, чи то трошки припізненого. Причому не повністю, а в уривках або, радше, обривках. Ну, що долинуло, те й читайте… ПЕРЕКЛАДАЧ

Дідо-східняк Дуже Лютий Юрко ЧЕРНЕЦЬКИЙ — спеціально для журналу NEWSSKY.COM.UA

 

 

(З новокент.; поч. + прод. + зак.)

 

                    АВТОРСЬКИЙ ЗЮ-ЕПІГРАФ ТИПУ «НА ГОРОДІ БУЗИНА…»

                    Щиро вірили люди в богíв колись;

                    Так міфічний кодекс велів…

                    Серіалу про Голого ти не дивись:

                    Голий — з голих він королів!

 

Кентай — це зовсім не Китай,

   А світу інший край:

Що хочеш тут пиши-читай

   І слів не добирай.

То ми й не добирали слів,

   Аж поки владу всю

Вмить підступом не захопив

   Зальотний гетьман Зю.

А залетів він звідкіля?

   З минулого химер:

Позбутись Рідна їх Земля

   Не може дотепер…

Наш пантеон — щó греки й Рим! —

   Був складений як слід,

Бо в нім кумиром головним

   Став уркаган-сусід.

Коли ж імперський занепав

   Кривавенький бардак,

Сусіда реваншистом став —

   Знов викрутивсь отак!

Між тим і в нас увесь цей час

   Жило чимало юд:

Його «раби, підніжки, грязь»

   Знай процвітали тут…

 

<…>

 

 

У крóві сатана б Кентай

   Із радістю втопив

(Бо рейх — одвічна це мета

   Для всіх сатанюків)

І свій поганський діалект

   Впровадив залюбки,

Та вороги подібних сект —

   Кентайські козаки.

У сотнях тисяч запалав

   Сердець священний гнів,

І кращі йшли до війська лав,

   Щоб дати стусанів

Загонам лютих сатанят;

   Поразки теж були,

Та зупинив наш гетьманат

   Спочатку орди мли…

 

Але натхненно ніс, на жаль,

   Злостивеньку фігню,

А ще опанував рояль

   Королик типу «ню».

Він королем був у кіно —

   Співцем скабрезних тем.

Аж раптом стало це… «воно»

   І справжнім королем…

Тепер — бо «поважав» хлопчак

   Сусіду з юних літ —

Читав у сатани в очах

   Ледь не Новий Завіт…

А сатана — він сатана,

   Поганий хлопець він:

За щастя сатані війна,

   Ще краще — безліч війн…

 

<…>

 

Такі були його діла,

   Таку обрав стезю,

Яка до прірви підвела,

   Зальотний гетьман Зю…

А далі… вниз він полетить

   Чи вбереже… хай «хтось», —

Дай, Боже, щоб у кращу мить

   Дізнатись довелось!

 

15.05.20