Післявоєнна відбудова України – це завдання не однієї країни чи лише ЄС, а всіх ключових гравців демократичного світу

Поки Україна чинить опір російській агресії, світ починає мріяти про післявоєнну відбудову нашої держави, і на переконання чеського прем’єр-міністра Петера Фіали, до цього процесу має долучитися увесь цивілізований світ.

З огляду на залежність від російського газу, Moody’s змінило прогноз щодо Чехії зі стабільного на негативний. За даними Moody’s, підвищений ризик довгострокової перерви постачання газу з Росії може спричинити запровадження системи нормування газу в Чехії, а отже, до глибокої економічної рецесії. Це негативно вплине на економічне зростання та бюджетні показники. Тож минулого тижня агентство вирішило змінити рейтинг країни зі стабільного на негативний.

«Погіршення прогнозу означає, що Чехії доведеться позичати на міжнародних ринках за вищою процентною ставкою, ніж це було б без погіршення прогнозу», — прокоментував крок Чехії економіст Лукаш Кованда. Міністр фінансів Збинек Станджура (ODS) написав у Twitter, що погіршення прогнозу є «рахунком, який ми платимо за вісім років правління Андрея Бабіша».

Довідково:

Андрей Бабіш (чеськ. Andrej Babiš) — чеський підприємець-мільярдер, бізнес-олігарх та політик-популіст антиєвропейського напряму; колишній член КПЧ, словак за походженням. Власник великої мережі агрохімічних підприємств, двох щоденних газет і радіостанції. За інформацією журналу «Týden» та агенції «Reuters», з 4–5 млрд доларів особистого статку він є другим за багатством громадянином країни. Журнал «Forbes» 2015 року назвав Бабіша «найбагатшим словаком» у світі. З 2011 року є засновником і лідером партії «ANO 2011», яка на парламентських виборах 2017 року набрала найбільше голосів. У 2014–2017 роки обіймав посаду міністра фінансів і першого заступника прем’єр-міністра Чеської Республіки. Був звільнений з посади 24 травня 2017 року за підозрою в податковому шахрайстві, корупції та протизаконному впливі на засоби масової інформації.

Празька фондова біржа наразі під тиском політичної невизначеності чималих податків

На думку Яна Томанека, керівника відділу досліджень Fio banka, Чеська Республіка переживає, мабуть, найскладніший фінансовий період за весь час свого незалежного існування. Економіка не оговталася від коронавірусу та стикається з наслідками російського вторгнення в Україну. Чинний уряд отримав державну скарбницю в поганому стані, коли бюджет на 2021 рік завершився з дефіцитом у 420 мільярдів крон.

Наразі держава шукає фінансові ресурси, де лише може. Однак незрозумілими є ідеї окремих політиків про надзвичайні податки для окремих галузей і компаній. Вони принесли б доходи порядку десятків мільярдів, а чеський бюджет має постійну проблему в сотнях мільярдів крон.

Несистемність податків підірвала б готовність іноземних і внутрішніх інвесторів розвивати чеську економіку й призвели б до відтоку капіталу.

Попри складні економічні умови, чеським інвесторам вдалося отримати понад 800 мільйонів крон нових акцій лише на ринку Start цього року, і до кінця року мають отримати ще.

Ринок капіталу відіграє ключову роль для майбутнього економіки. Це дає компаніям змогу отримати власний капітал для проєктів розвитку, які неможливо профінансувати коштом запозичень.

Натомість пожвавлення біржам надають нові компанії, що продають свої акції, бо намагаються знайти нові ринки, що стане перевіркою інтересу інвесторів у час невизначеності, пов’язаної з інфляцією та рештою чинників.

Українські переміщені особи віддають перевагу Празі, Брно, Пльзеню

Це результати дослідження Науково-дослідного інституту праці та соціальних справ (VÚPSV). Статистичні дані пов’язані з кількістю вакансій. «У нашому дослідженні ми знаходимо докази того, що більше переміщених громадян України проживає в певному чеському районі, якщо більше робочих місць на тисячу населення працездатного віку є в цьому районі», — зауважила Їтка Спеціанова з VÚPSV.

За даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії перебувало приблизно 400 тисяч українських біженців, які почали прибувати до Чехії з початком російської агресії. Приблизно 80 000, тобто майже чверть, живуть у Празі, майже п’ять відсотків — у Брно та чотири відсотки — у Пльзені.

Приблизно 73 000 українських біженців знайшли тут роботу, переважна більшість на посадах з низькою або середньою кваліфікацією.

Через завантаженість певних районів мігрантами політики шукають інструменти для їх розселення. Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан (STAN) вже припустив, що, наприклад, у Празі українцям доведеться сплачувати більше за житло, ніж у менш завантажених регіонах.

«З точки зору інтеграції біженців, політика переміщення, яка зосереджується на конкретній групі переміщених осіб, може бути ефективнішою. Наприклад, тих, хто не зміг самостійно знайти житло, роботу чи школу для своїх дітей», – додала вона.

У Чехії передбачають повернення українців до країни на зимовий період

В Україні бракує газу та будматеріалів, багато хто повернеться до нас на зиму, – сказав очільник Управління установ для біженців Міністерства внутрішніх справ Павел Бацік.

Попри повернення великої кількості українців на Батьківщину, у Чехії готуються до нової хвилі міграції українських громадян на територію ЄС.

Це безпрецедентна хвиля біженців з часів Другої світової війни не лише за кількістю біженців, а й за динамікою. «Приблизно три роки тому я почав створювати аналітичний відділ в організації, щоб ми могли прогнозувати події на міграційних шляхах або події в деяких сферах міграції та їх тенденції в середньостроковій перспективі. До хвилі біженців з України ми почали системно готуватися з другої половини січня (Росія напала на Україну 24.02.2022 – прим. ред.), але мало хто очікував такого розвитку подій, справдився чорно-білий сценарій, що ніхто не був і не міг бути повністю готовий, — і ми були змушені швидко реагувати на розвиток подій» – зазначив Бацік.

На території Чехії на душу населення найбільша кількість українських біженців з усіх країн Європейського Союзу. Водночас першу фазу кризи було подолано зразково. Але, за словами Павела Баціка, слід зосередитися на інтеграції українців, яка все ще гальмується. Чехія має готуватися до можливої ​​наступної хвилі та до того, що структура біженців зміниться. «Досі приїздили люди, яких конфлікт безпосередньо не торкнувся. Але зараз до нас можуть прибувати травмовані, які потрапили під бомбардування, які провели певний час в укриттях», – каже Бацік. В інтерв’ю HN він розповів, п’ятизірковим готелям довелося адаптувати свій раціон під українські звичаї.

Асоціація юристів Чехії хотіла впустити українських адвокатів до Чехії. Але пропозиція гальмується в Міністерстві юстиції

Майже одразу після початку російської агресії в Україні Асоціація юристів Чехії простягнула руку допомоги українським адвокатам. Було запропоновано ухвалення закону, який дасть змогу українським фахівцям оминути складну процедуру отримання ліцензії на діяльність у Чехії. Згідно з чинним законодавством, надавати юридичні послуги в країні може лише член цієї статусної палати – і, звісно, ​​після складання складних іспитів.

У погоджуються, що особи, уповноважені надавати юридичні послуги на території України, могли б представляти своїх співгромадян перед чеською владою, натомість зауважують, що багато з цих українських юристів можуть не достатньо володіти професійними знаннями у царині чеської правової системи, тож на практиці можуть виникати проблеми, зокрема щодо мовного бар’єра, коли з точки зору адвокатської діяльності у багатьох випадках необхідне не лише знання чеської мови, а й професійної термінології.

«На нашу думку, на практиці було б доцільно фактично застосувати режим § 5a Закону про адвокатуру до справ українських адвокатів, що забезпечить перевірку знань цих адвокатів і водночас дасть змогу їм продовжувати поточну юридичну практику у сфері українського та міжнародного права, де вони можуть мати найґрунтовніші знання», — наголосили в МЮ.

Тож у підсумку Міністерство юстиції Чехії погоджується допомогти українським громадянам і адвокатам лише за умови гармонізації ініціативи з вимогами Європейського Союзу.

Чеські компанії мають намір брати участь у повоєнній відбудові України

Прем’єр-міністр Петр Фіала (ODS) вважає за необхідне зробити все, щоб чеські компанії та інші суб’єкти могли брати участь у післявоєнній відбудові України. За його словами, післявоєнне відновлення країни, до якої 24 лютого вдерлася Росія, буде завданням для всіх ключових гравців демократичного світу. Українці самі повинні визначитися з пріоритетами.

Чехія продовжить підтримувати Україну постачанням і ремонтом військової техніки та гуманітарною допомогою, сказав Фіала. Він акцентував, що Україна є одним із пріоритетів головування Чехії в Раді ЄС.

За словами прем’єра, готуватися до післявоєнної відбудови України необхідно ще до завершення конфлікту, щоб можна було негайно допомогти. «Для Чехії важливо мати шанс брати участь у відбудові України. Це також буде можливість для чеських компаній та інших суб’єктів, ми зробимо все, щоб чеські компанії були залучені», – додав він.

За словами Фіали, післявоєнна відбудова є завданням не однієї країни чи лише ЄС, а всіього цивілізованого демократичного світу, наприклад США, Канади чи Австралії. «Також потрібно буде залучити великі міжнародні компанії та банки», — додав він.

Варто нагадати, що Президент Чехії Мілош Земан 10 жовтня 2021 року під час виступу в Парламентській асамблеї Ради Європи сказав, що вважає анексію Криму Росією «завершеною справою», і запропонував розв’язувати кримське питання за допомогою компенсацій Україні.)

Наразі він має іншу думку. «Коли я Крим означив за «fait accompli», я це сказав в певну мить і для певної публіки. Я ніколи не ставив під сумнів, що Росія окупувала Крим всупереч міжнародному праву, і що це було і є недобре. Єдине, що я тоді, у 2017 році, в Страсбурзі зробив, було те, що я назвав того прославленого «слона в кімнаті». Так, це було дещо недипломатично і сьогодні я б так щиро на цю тему не говорив. Само собою питання, яке я прагнув відкрити, і надалі чинне: що ж буде з Кримом? Ви думаєте, що Росія від нього відречеться? Я в цьому серйозно сумніваюсь. А якщо вона від нього не відмовиться, що конкретно і фактично зробить Київ? Що зробить ЄС і НАТО, звичайно, крім того, що можна буде нескінченно повторювати, що Крим не є російським? Адже те, що ми будемо брехати у власному домі, нікому і нічому не допоможе. І знову я повторюю: Крим був анексований Росією всупереч міжнародному праву».

Чеського сенатора Ярослава Дубраву, відомого проросійськими поглядами, можуть позбавити мандата

У Сенаті Чехії розслідуватимуть дії відомого проросійськими поглядами депутата Ярослава Дубрави, який під час відпустки здійснив поїздку до Криму, де зокрема зустрічався з представниками російської окупаційної влади.

Сенатор Дубрава провів зустріч з так званим «головою Криму» Сєргєєм Аксьоновим ще 1 серпня. За словами Аксьонова, чеський сенатор «відомий своєю багаторічною підтримкою нашої країни та ініціативами щодо налагодження дружніх та партнерських відносин із Росією».

Аксьонов у захваті наголосив, що справжні друзі Кремля не бояться публічно висловлювати свою підтримку кримчанам і всім росіянам, безпосередньо впливають на те, як громадяни інших країн сприймають всі події, що відбуваються на території Криму.

Найбільшою помилкою Дубрави було його твердження, що він представляє «багатьох звичайних чехів, які не підтримують політику свого уряду», а також бізнесменів, які хотіли б торгувати з Кримом попри санкції. Помічник Дубрави в ЗМІ заявив, що чеський сенатор перебував там «у відпустці».

Натомість віцеспікер Сенату Їржі Ружичка акцентував, що ініціює звернення до комітету з питань імунітету.

«Я викликаю комітет Сенату з повноважень та імунітету для розслідування. Те, що сенатор Дубрава їздив у відпустку до Криму під час війни, є розпустою, але те, що він спілкується з головою російської окупаційної адміністрації, є неприпустимим. Він є членом того Сенату, який неодноразово засуджував війну, розв’язану Росією в Україні», — сказав він..

У Сенаті Дубрава неодноразово виступав проти резолюцій, пов’язаних з російсько-українською війною. У квітні він був єдиним сенатором, який проголосував проти позиції, що Росія має бути покарана за вторгнення в Україну, включаючи виплату репарацій, і що російські чиновники, відповідальні за воєнні злочини, мають також бути покарані.

З огляду на головування Праги в Раді Європи, напевно, цей випадок набуде чималого резонансу і відповідної реакції Чеського Парламенту.

Нові умови оплати медичної страховки для переміщених українців: Чеська держава більше не оплачуватиме її всім

Наприкінці червня набула чинності поправка до закону Lex Ukraina. Нею зокрема, передбачено, що по завершенні 150 днів з моменту надання тимчасового захисту змінюються умови сплати державного медичного страхування. На практиці це насамперед означає, що для дорослих віком від 18 до 64 років страхування більше не покриватиметься державою автоматично, однак особи, яким надано тимчасовий захист, залишатимуться учасниками системи державного медичного страхування. Отже, кожен має сповістити своїй медичній страховій компанії окремо, як оплачується страховка в його випадку. Можна передбачити всі вимоги, наприклад, у VZP або інших медичних страхових компаніях особисто у відділенні, а також з дому за допомогою онлайн-форми.

Для дітей до 18 років і осіб старше 64 років нічого не змінюється. Цим групам біженців держава оплачує медичне страхування навіть після того, як сплине 150 днів з моменту надання тимчасового захисту. «Звертаємося з проханням повідомити медичну страхову компанію, в якій вони зареєстровані, спосіб оплати своєї медичної страховки. Щоб людям було достатньо інформації, ми співпрацюємо з MOZ, VZP та іншими медичними страховими компаніями. Зміни, які ми зараз запроваджуємо, є ще однією мотивацією для біженців не залишатися залежними від державної підтримки та активно виходити на ринок праці. Цифри чітко показують, що в цьому напрямі є успіх і що люди, які втекли від російської агресії в Україні, знаходять тут не лише безпеку, але й працевлаштування», – сказав міністр праці та соціальних питань Мар’ян Юречка.

Зміна набула чинності після 24 липня, щойно сплинуло 150 днів від початку російського вторгнення в Україну, від якого українці шукали захисту. «Міністерство охорони здоров’я та Міністерство праці та соціальних питань у співпраці з медичними страховими компаніями готують інформаційні канали, за допомогою яких біженці та чеське суспільство будуть поінформовані про все, що стосується цієї теми», — наголосили в Міністерстві охорони здоров’я Чехії.

Загальна медична страхова компанія (VZP), в якій реєструється більшість переміщених осіб з України, готова максимально спростити біженцям шлях до обов’язкової реєстрації. «На цей момент на вебсайті pomucukrajine.vzp.cz працює вебформа, що дає змогу нашим клієнтам виконувати свої зобов’язання щодо звітності перед страховою компанією в електронному вигляді, тобто без потреби особистого візиту до відділення. Заповнити форму можна дуже швидко, цей процес нескладний. На сайті клієнти можуть знайти зведену інформацію українською мовою про те, на кого поширюється зобов’язання, які документи слід надати для продовження оформлення державного страхування тощо», — зазначив заступник директора VZP з обслуговування клієнтів Іван Душков.

Медичне страхування виплачується дорослим з тимчасовим захистом навіть після закінчення встановленого законом періоду в деяких випадках. Насамперед роботодавець піклується про сплату страхових внесків його працівниками. Це стосується як трудових відносин, так і договору про виконання роботи (з місячним доходом понад 10 000 крон) і договору про трудову діяльність (з доходом понад 3 500 крон). Медичне страхування також оплачується державою, наприклад, якщо біженець зареєстрований у службі зайнятості як пошукач роботи, навчається в середній школі чи університеті (від 18 до 26 років), або доглядає за дитиною. . Той хто не відповідає жодній із цих умов, має самостійно оплачувати медичне страхування.

На мою думку, якщо громадянин України має роботу в Чехії, то ліпше не шукати шляхів уникнення оплати медичного страхування, а розпочати сплачувати, бо в такому разі ви отримаєте легальне якісне медичне забезпечення, яке позначиться не лише на візиті до лікарів, а й на вартості медичних препаратів. Приміром, у Словаччині ця вартість може зменшитися у 4–5 разів.

Чеська Республіка пропонує урядові стипендії на 2023–2024 академічний рік

У межах закордонної допомоги з розвитку Чехія пропонує урядові стипендії для навчання в магістратурі або докторантурі у закладах вищої освіти Чехії. Кандидатам з України загалом надається 45 стипендійних місць на наступний навчальний рік.

На 2023–2024 академічний рік чеський уряд, зокрема Міністерство освіти, молоді і фізичного виховання пропонує загалом 150 стипендій для країн білатеральної співпраці з розвитку. З цієї квоти 45 стипендій призначено для кандидатів з України, серед них 22 місця — для навчання чеською мовою та 23 — англійською мовою.

Рекомендовані галузі навчання для українських кандидатів на стипендії: технічні спеціальності (енергетика, машинобудування, виробництво та обробка, транспорт), математика та статистика, інформатика, кібербезпека, економіка та фінанси, хімія, сільське господарство та екологія.

Реєстрація кандидатів на урядову стипендію на 2023–2024 академічний рік можлива електронним шляхом за посиланням: http://registr.dzs.cz/registr.nsf 2022. Заявки на участь приймаються до 30. 09. 2022 року. Заявки, подані в інший спосіб, не приймаються. У разі виникнення технічних труднощів під час реєстрації, слід звертатися на адресу: [email protected].

У Празі відкрили меморіальну дошку на місці розташування дипломатичної місії УНР

4 серпня за ініціативи Посла України в Чехії Євгена Перебийноса у Празі було встановлено меморіальну дошку на будівлі школи за адресою вул.Голечкова 140/4, де в 1919–1921 роки розташовувалася Дипломатична місія УНР у Чехословаччині.

До заходу долучилися заступник Міністра закордонних справ Чеської Республіки Мартін Дворжак, заступник Міністра освіти Чеської Республіки Вацлав Велчовський, депутат міської частини Праги 5 Душан Душек, а також Вацлав Хмелірж — директор загальноосвітньої школи для дітей з вадами слуху, на брамі якої було відкрито меморіальну дошку, а також україністи, науковці, голови українських громадських організацій та українська громада.

Дипломатичне представництво Української Народної Республіки у Чехословаччині розпочало свою роботу 2 лютого 1919 року. Спершу місія розташовувалася в готелі «Central» у центрі Праги. Щоправда найдовше посольство працювало саме в будинку на вулиці Голечковій, де нині відкрили меморіальну дошку.

Окремий напрям діяльності місії становило вивчення можливостей налагодження українсько-чехословацьких торговельних відносин: збиралися відомості про чеські фірми й фахівців у сфері економіки, торгівлі, господарства, що виявили бажання співпрацювати з українськими установами, й пересилалися до відповідних державних органів УНР.

«Ця меморіальна дошка — це не лише фіксація певного епізоду в історії української держави, але також нагадування для сучасників про те, за що сьогодні вмирають українські військові і якому ворогу протистоять. Вивчаючи в деталях роботу моїх попередників сто років тому, я зрозумів, що перед сучасними українськими дипломатами стоять такі ж завдання, які розв’язували дипломати УНР в цих стінах, а саме забезпечення продовольчої безпеки, постачання зброї, підтримка на міжнародно-політичній сцені. На щастя, сьогодні Україна має набагато потужнішу підтримку світової спільноти, з допомогою якої нам обов’язково вдасться оборонити свою країну від рашистської навали», — промовив Євген Перебийніс на церемонії.

Слов‘янська бібліотека в Празі виклала у вільний доступ Колекцію художних творів української еміграції, яка охоплює 484 роботи

Зібрання мистецьких творів української еміграції містить роботи 53 митців, які певний період між двома світовими війнами проживали в чехословацькій еміграції. Це професори та студенти Української студії образотворчого мистецтва, університету, який існував у Празі в 1923–1952 роках (Василь Касіян, Володимир Січинський, Юрій Вовк, Галина Мазепа, Софія Зарицька-Омельченко, Катерина Антонович) та інші митці українського походження (Микола Битинський, Іван Курач, Михайло Михалевич). Їхні твори поступово потрапляли до колекції Музею визвольної боротьби України в Празі, а звідти після 1945 року до Слов’янської бібліотеки. Спільно з колекцією екслібриса, що має окремий каталог, це чи не найбільша збережена колекція українського образотворчого мистецтва 1918–1945 років у Чехії та одна з найбільших за межами України.

Празькій колекції притаманні воєнно-патріотичні мотиви. У частині полотен показано особистий воєнний досвід їх творців (Української Галицької Армії, Армії УНР), досвід перебування в таборах для інтернованих. Велика кількість також портретів і невеликих етюдів. Є проєкти театральних декорацій (наприклад, Наталія Геркен-Русова), запрошення на виставки та інші культурні заходи української еміграції. Переважає малюнок і акварель, рідше інші техніки (наприклад, офорт, ксилографія). Найбільшими є колекції творів Миколи Битинського (це найбільше повне зібрання його полотен за межами України), Михайла Михалевича та Івана Іванця.

Інвентарний список усієї колекції доступний тут. Каталог колекції також видано книжкою українською мовою, його можна переглянути за посиланням.

Ще більше відтінків України. Українська борщарня у Празі forever!

Як уже відомо, кияни Наталія Бас і Олександр Мартинов три роки тому переїхали з Києва до Праги і відкрили кнайпу, яку назвали «TheBorshch».

Цей заклад працює у форматі «монокафе» і називають його «борщарнею» — тут подають кілька видів борщу та страв до нього (пиріжки, пампушки або вареники). Виготовляють українсьці голубці, вареники, деруни, пироги, гарбузову кашу, навіть гречаники та котлету по-київськи.

На десерт подають сирники. Водночас у меню немає радянських страв.

Власники не зупиняються у творчості, і останнім часом до меню додалися нові креативні смачні страви. Приміром, інстаграмні вареники — витвір кулінарного мистецтва у кольорах українського прапора. Варто зазначити, що харчовий барвник, що застосовують для приготування, абсолютно не завдає шкоди здоров’ю людини, він має високу вартість. Та це не зупинило українців.

До меню додали бограч — угорський суп, який користується популярністю на Західній Україні. Містить кілька видів м’яса, нарізані овочі та гостру паприку.

Та окрім нових страв у бістро можна скуштувати нове українське пиво.

Безумовно, збереження й популяризація укоаїнського за кордоном є правильною й важливою справою. А у теперішній споживацький час кулінарна популяризація має неабиякий ефект.

На завершення своєї місії у Чехії Посла України в Чеській Республіці Євгена Перебийноса призначено заступником міністра закордонних справ України.

Євген Перебийніс отримав медаль Карела Крамаржа, якою нагороджує Прем’єр-міністр Чеської Республіки, а також медаль «За заслуги в дипломатії» від міністра закордонних справ Яна Ліпавскі за його роботу для розвитку чесько-українських відносин. Ліпавскі відзначив ефективність Перебийноса на посаді Посла. «За час перебування в Чехії він зробив для України максимум. Дипломатії потрібні люди, які мають мужність та сміливість відстоювати інтереси своєї країни. Дякую за співпрацю та бажаю майбутніх успіхів!»

Ексклюзив

 

Марина Ковальчук, журналістка, редакторка, для Newssky (Братислава)