Підтримка України – життєво важлива для миру в Європі. Дякуємо Чехії за відповідальне головування в Раді ЄС

Рік, що минає, для світу безумовно означає Україна. Світ відкрив Україну для себе, здивувався й ніколи не зможе бути байдужим. Половина драматичного, натомість переломного року для нашої країни припала на період головування Чехії в Раді ЄС. Чеське головування підтримувало зусилля ЄС із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, використовуючи всі інструменти та програми, включно з посилення санкцій. Політична та військова підтримка України життєво важлива для забезпечення безпеки в Європі.

Чехія готується до виборів у 2023 році

Андрій Бабіш

Чехи в січні прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати нового президента на місце суперечливого Мілоша Земана після його десятирічного правління. Хоча малоймовірно, що будь-який кандидат здобуде більшість голосів у першому турі, троє стали основними претендентами на участь у другому турі.

Партія ANO, яка входить до ліберальної та центристської групи «Відновити Європу» в Європейському парламенті, підтримує колишнього прем’єр-міністра Андрея Бабіша, наразі набирає майже 27%.

Петр Павел

Правоцентристський і національно-консервативний альянс SPOLUODS (група ECR у парламенті ЄС), KDU-ČSL і TOP 09 (група EPP) підтримав трьох кандидатів; Петра Павела, безпартійного колишнього військового генерала, що отримує майже 25%, і Дануше Нерудову, позапартійну професорку економіки, підтримують також майже 25 %. На цей момент її кандидатура має тенденцію до збільшення підтримки, вона може стати першою жінкою на цій посаді.

Дануше Нерудова

Останній із трьох кандидатів, підтриманих SPOLU, Фішер, за поточними опитуваннями має невеликі шанси пройти до другого туру (5–6%). Фішер — колишній дипломат і сенатор. Він набрав 10,2% у першому турі президентських виборів 2018 року.

Марек Хільшер, голова своєї власної центристської партії Марека Хільшера до Сенату (не входить до ЄС), набирає близько 4% голосів у порівнянні з 8,8% на виборах 2018 року.

Лівоцентрист Йозеф Стржедула (підтриманий ČSSD, який сидить разом з групою S&D в Європейському парламенті) і правий кандидат від партії SPD (група ID в Європейському парламенті) Ярослав Башта набирають близько 3%. Декілька незалежних кандидатів набирають менш як 3%.

Січневі президентські вибори в Чехії знаменують завершення десятирічного перебування Земана на посаді. Мавши проросійські і прокитайські погляди, він часто спотворював зовнішню політику уряду та підривав легітимність президентської посади, порушуючи конституцію. Спільно з колишнім прем’єр-міністром Андреєм Бабішем вони створили дует, який утримував один одного при владі. Саме Бабіш зараз претендує на посаду президента, що означало б повернення його популізму та «прагматизму» у владу країни.

Бабіш, який наразі переймається останньою стадією судового процесу щодо шахрайства з субсидіями ЄС серед інших проблем, лідирує в деяких опитуваннях. Павел має клеймо активного членства в Комуністичній партії, але з тої пори здобув репутацію за кордоном як кардинально прозахідний політик. Нерудова також має великі шанси на перемогу, але навіть вона не позбавлена недоліків, наприклад, сумнівне присудження дипломів у її університеті, скандал, що розгортається і може ще вплинути на її шанси на виборчих дільницях.

Новий президент насамперед мусить бути порядний. Дещо про результати опитування

Результати опитування

Чехи чекають від нового президента понад усе порядності. Вони також сподіваються на шлях до економічної рівності. Мало хто вважає, що для президента важливо захистити країну від небезпеки. Про це йдеться в опитуванні компанії STEM. Громадяни Чехії схвалюють прямі вибори президента — 82 відсотки висловили таку думку.

Вибори Президента Республіки невблаганно наближаються. STEM підготувала опитування про те, яким якостям президента надають перевагу виборці. Найбільше голосів (35 відсотків) набрала порядність. Крім того, 27% осіб хотіли б, щоб глава держави нівелював економічну нерівність у країні.

Сімнадцять відсотків респондентів також хотіли б, щоб президентом стала людина з баченням успішної країни. Лише 14 відсотків чехів вважають пріоритетом для глави держави об’єднання розділеного суспільства. І лише сім відсотків громадян назвали найважливішою якістю президента захист країни від небезпеки.

Розподіл відповідей за статтю, віком та рівнем освіти дає детальніше уявлення чехів про нового главу держави. За даними STEM, очевидно, що ті, хто не має серйозних проблем під час нинішньої кризи, віддадуть перевагу гідному президенту. «Домогосподарства, які повідомляють про проблеми, значно частіше воліють, щоб президент забезпечив рівні можливості для всіх, а не лише для багатих», — йдеться в опитуванні.

Прямі вибори президента відбуваються у Чехії вже десять років і популярні серед населення. 50% опитаних відповіли, що безумовно є прихильниками прямих виборів президента, 32 відсотки відповіли — швидше так.

Навпаки, шість відсотків чехів точно не згодні з прямими виборами, а 12 відсотків респондентів відповіли — швидше ні, що свідчить про те, що людям подобається можливість прямого вибору. Відмінностей немає навіть у відповідях, які розподілені за віком, статтю чи рівнем освіти. Підтримка прямих виборів не опускалася нижче 70 відсотків у жодній категорії.

Опитування STEM також показало розподіл громадян за політичними партіями. Комуністичне минуле кандидатів у президенти більше турбує прихильників партій урядової коаліції ODS, STAN, KDU-ČSL, TOP 09 та Піратів. Навпаки, виборці рухів ANO, SPD, ČSSD і KSČM толерантніші. Опитування також охопило тих, хто не голосуватиме. 51 відсоток цієї категорії не заперечує проти комуністичного минулого кандидатів.

Чехія досі не готова застосовувати євро як єдину валюту ЄС

Національний банк Чехії

Чеська Республіка приєдналася до ЄС у 2004 році, натомість це одна з семи країн блоку, які не використовують спільну валюту ЄС, попри зобов’язання прийняти євро. Чехія не готова відповідати критеріям для приєднання до єврозони, і уряд поки що має утриматися від призначення дати прийняття євро, — наголосили в міністерстві фінансів і Національному банку Чехії.

Але «Чеська Республіка навряд чи виконає контрольні вимоги будь-якого з Маастрихтських критеріїв у 2022 або 2023 роках», — йдеться в документ.

У листопаді прем’єр-міністр Петр Фіала підтвердив журналістам, що країна не перейде на євро за його уряду, додавши, що він «не погодився на прийняття євро, оскільки не вважає це реалістичним на цю мить».

Однак уряд хоче дозволити компаніям вести свої рахунки в євро.

Маркета Пекарова Адамова

Спікерка нижньої палати Маркета Пекарова Адамова сказала, що хоча зобов’язання немає в поточній програмній заяві кабінету міністрів, програма наступного уряду вже повинна містити дату.

Як відомо, Європейський Союз дав Хорватії зелене світло на початок використання євро з наступного року. Країна приєднається до 19 інших держав-членів ЄС, які використовують євро. Це відбудеться 1 січня 2023 року, що зробить Хорватію останньою після Литви країною, що застосовує загальноєвропейську валюту. З наступного року це означатиме, що лише сім країн ЄС все ще послуговуються власною валютою — Болгарія, Чехія, Данія, Угорщина, Польща, Румунія та Швеція.

Не надто жваве прагнення чехів долучитися до єврозони можна обґрунтувати двома головними чинниками — суверенітетом і політикою. Чеська Республіка має сильну національну гордість, і багато чехів у захваті від їх незалежної монетарної політики, яка охоплює низький рівень боргу та здорові державні фінанси, що сприяли зміцненню стійкості економіки.

І, звісно, є політичні причини, чому країна вагається: в опитуванні, проведеному за допомогою Євробарометра, було виявлено, що лише 33% населення підтримує євро, що робить її країною-членом ЄС, яка не входить до єврозони, натомість останнім часом ця частка збільшується.

«Dana» випалює русню. Чеська гаубиця виявилася досить ефективною на Донбасі

Чеська гаубиця DANA

Українське військо повною мірою застосовує чеські гаубиці «Dana», зокрема в боях на Донбасі. Зі зброї чехословацького виробництва українці обстрілюють позиції росіян у районі міста Авдіївка.

Чеська армія зараз шукає сучаснішу зброю, водночас гаубиці «Dana» (автомобільна гармата, що заряджається автоматично) виявилися вдалим доповненням українського збройного арсеналу. На передовій на Донбасі ЗСУ застосовують не лише французьку систему залпового вогню LRU, а й чеську «Dana».

На що здатна Dana?

Чехословацьку артилерійську техніку калібру 152 мм виробило словацьким підприємством Konštrukta Trenčín, яка надійшла на озброєння чехословацької армії в 1977 році. Початкової версії «Dana» було випущено менш як 700 одиниць.

У деяких аспектах це був незвичайний вид артилерії свого часу. Більшість САУ, як і танки, встановлювалися на гусеничних шасі. Однак гаубиця «Dana» була встановлена ​​на модифіковане шасі вантажівки Tatra 815. Оригінальна версія машини оснащена автоматом заряджання, спецфільтрами і 12,7-мм зенітним кулеметом.

На сьогодні — це відносно застаріла техніка з обмеженою дальністю стрільби близько 18 кілометрів і застарілою системою управління вогнем, натомість дає змогу ЗСУ швидко з нею ознайомитися.

Це далеко не єдине замовлення для Збройних сил України, яке Excalibur Army виконує з початку року. Україна закуповує у Штернберку й інші види зброї. «Кількість постачної важкої техніки перевищила сотню, не враховуючи шасі Tatra, на які українці встановлюють власні системи. Це бойові машини піхоти, танки, реактивні системи залпового вогню та самохідні гаубиці», — сказав представник CSG. Модернізацію та ремонт танків та іншої гусеничної техніки також здійснюють для України на заводі Штернбер.

Довідково:

CZECHOSLOVAK GROUP — це холдингова компанія з міцними чеськими та словацькими промисловими традиціями. Група забезпечує міцну основу для поточного та майбутнього розвитку визнаних брендів, які мають міцну репутацію у виробничому секторі. CSG спеціалізується на машинобудуванні, автомобільній, залізничній, авіаційній та оборонній промисловості. Група зосереджена на експортних ринках, а її клієнтська база, що постійно зростає, поширюється на всі континенти. EXCALIBUR ARMY — це головний бренд підрозділу CSG Defence, який охоплює компанії, що розробляють, виробляють і обслуговують наземну військову техніку.

Влада Чехії рішуче чинитиме опір дезінформації. Передбачено покарання для тих, хто поширює неправду

Міхал Кліма

Канцелярія уряду Чехії та міністерства внутрішніх справ склали план боротьби з дезінформацією. Держава планує переслідувати поширювачів, забороняти на таких вебсайтах рекламу державних установ, підтримати незалежні медіа десятками мільйонів крон, які боротимуться з дезінформацією. Теперішній урядовий уповноважений з питань дезінформації Міхал Кліма може стати національним менеджером цієї політики та визначати шляхи боротьби з так званими фейковими новинами. Про це Кліма підтвердив Deník N.

У першій половині наступного року має з’явитися закон, який визначить умови блокування конспіративних сайтів в Інтернеті. Також планується ухвалення закону, який дасть змогу поліції переслідувати умисне поширення дезінформації. «Проєкт закону про внесення доповнень до Кримінального кодексу щодо злочинної діяльності, пов’язаної зі свідомим та умисним поширенням дезінформації з метою завдати суттєвої шкоди демократичному характеру держави або ключовим інтересам її безпеки, буде подано на розгляд уряду», — йдеться у повідомленні.

Експерти також рекомендують виділяти 50 мільйонів крон на рік некомерційним організаціям, які займаються боротьбою з дезінформацією. Тоді сто мільйонів крон на рік мають отримувати незалежні медіа, які допомагатимуть у боротьбі з фейковими новинами. «На мою думку, дуже важливо допомогти професійним новинам і незалежним медіа в цій сфері. Крім того, останнім ударом по медіа стала поправка до закону про авторське право, коли ці видавці втратили гроші від Google», — наголосив Кліма. Держава також має залучити більше експертів з дезінформації.

Автори документа звернули увагу на те, що навіть державні установи зараз розміщують рекламу на деяких сайтах, позначених як дезінформація. За даними фонду «Відкрите суспільство», наприклад, там з’явилася реклама державного агентства «Чеський туризм». Цю практику слід обмежити. «Порушення цієї бізнес-моделі та скорочення доходів від цієї соціально шкідливої ​​бізнес-моделі має стати важливою частиною стратегії протидії загрозі дезінформації», — йдеться у плані. Також передбачається допомогти кампаніям проти дезінформації в соціальних мережах.

На початку грудня прем’єр-міністр Петр Фіала під час парламентських інтерпеляцій заявив, що держава має протистояти ворожій гібридній війні, яка ведеться також через дезінформацію, але цензуру запровадити не можна. Він зазначив, що його кабінет міністрів у боротьбі з гібридними загрозами дотримується підзаконних актів, ухвалених щодо цього попереднім урядом Андрея Бабіша (ANO), і поступово виконує завдання, що випливають з них. За словами прем’єр-міністра, це також охоплює розроблення законодавства для посилення спроможності Чеської Республіки протидіяти дезінформації та створення системи стратегічної комунікації для держави.

У зв’язку з російським вторгненням в Україну навесні було заблоковано кілька сайтів з дезінформацією. Наприкінці травня Інтернет-асоціація CZ.NIC відновила доступ до семи вебсайтів. Серед іншого, тоді Фіала сказав, що уряд закликав закрити вебсайти з дезінформацією в загальній резолюції та висловив вдячність неурядовим організаціям і комерційним компаніям за закриття цих серверів. Однак, за його словами, уряду було зрозуміло, що блокування сайтів було лише тимчасовим заходом.

Різдвяна Прага — різдвяна казка

Казка «Принц Мама»

Різдво зазвичай нагадує про дива. До Різдва у чеських кінотеатрах показали три казки — незвичайний, але добре продуманий продюсерами час, адже в сезон Адвенту інтерес глядачів до чарівних історій про боротьбу добра і зла зростає. «Принц Мама», продовження «Принцеси, проклятої часом», розповідне фентезі та «Найбільший дар», сільська ідилія з міфологічними елементами — дають змогу отримати уявлення про ​​сучасний стан чеської аудіовізуальної казки. Та й люди втомилися від реальності.

Різдвяна Прага

«Принц Мама» — режисерський і постановчий дебют насамперед актора Яна Бударжа, для якого він також написав сценарій і музику. Історія шляхтича, який виріс і змужнів, не виходячи за браму королівського замку, і якого несподівано змушують все ж пізнати світ і дозволяють повернутися додому лише після того, як він зіткнеться з перешкодами, що очікують паломництво. Власне, це історія, розгорнута навколо твердження, що будь-яка робота властива навіть найзаможнішим верствам суспільства. З трьох казок, показаних у кінотеатрах, ця має оригінальний художній стиль і гумор, що традиційно для чеської казки.

Прага та її центр неймовірно гарно прикрашені, чимало різдвяних ярмарків з чудовою атмосферою, аромат пряників, ванільних булочок та пуншу літає над площами.

Різдвяна Прага

Чарівні різдвяні ярмарки з милими дерев’яними хатинками на празьких площах, зокрема на Староміській площі, площі Республіки, Вацлавській площі, площі Миру. Від традиційних різдвяних делікатесів, виробів ручної роботи, смачні напої, зокрема гарячий шоколад і пряний глінтвейн.

25 грудня в Празі стартував Різдвяний ярмарок з назвою «Українське Різдво».

Український Вертеп, українська різдвяна традиційна кутя — все це та багато іншого можна побачити та скуштувати в Лоретанському саду (Loretánská, Praha 1) протягом цілого тижня.

Виставка про українські різдвяні звичаї та традиції

Цього року українське Різдво інше, ніж зазвичай. Різне для кожної української родини. Аби показати справжнє Різдво, як це було в мирні часи, Посольство України в Чеській Республіці У співпраці з Ukrainer v češtině підготувало виставку про українські різдвяні звичаї та традиції, розташовану перед будівлею посольства на вулиці Шарля де Голла в Празі. Виставка триватиме до кінця січня.

Виставка про українські різдвяні звичаї та традиції

Різдвяні ярмарки на Староміській площі працюють щодня з 26 листопада по 01 червня 2023, з 10.00 до 22.00, буфети з 10.00 до 24.00. Протягом усього періоду ярмарків на великій сцені триває програма з театральними виставами, концертами, виступами дитячих та фольклорних ансамблів. На дітей чекає вертеп, демонстрація традиційних народних ремесел, мінізоопарк, а також свята Миколая чи Новорічна програма.

Ексклюзив

Марина Ковальчук, власна кореспондентка Newssky (Словаччина, Чехія, Угорщина, Польща), керівниця проєкту V5 Media