Перший за три роки дзвінок: про що говорили Путін і Макрон щодо Ірану та України

Два лідери, три роки мовчання і дві кризи, що загрожують глобальній безпеці. 1 липня відбулася розмова, якої чекали у багатьох столицях світу: Володимир Путін і Еммануель Макрон вперше з 2022 року провели двогодинний телефонний діалог. Чи може ця розмова змінити хід війни в Україні, ситуацію навколо Ірану та баланс сил у світі?

Президент Франції Еммануель Макрон розмовляє з президентом Росії Володимиром Путіним під час відеоконференції в Єлисейському палаці в Парижі, Франція, 26 червня 2020 року. Michel Euler/Pool via REUTERS/File Photo Purchase Licensing Rights @reuters

Передумови: чому цей дзвінок стався саме зараз

Розмова Путіна і Макрона стала першою з вересня 2022 року — і першою для російського президента з лідером великої західної держави за останній рік The New York Times, Reuters. Причиною став різкий сплеск напруги на Близькому Сході: після ударів США по іранських ядерних об’єктах у червні та загострення між Ізраїлем і Іраном, обидва лідери вирішили повернутися до прямого діалогу, щоб обговорити ризики для глобальної безпеки.

Для Макрона це спроба повернути Франції вплив у близькосхідних справах і продемонструвати роль Європи як незалежного гравця. Для Путіна — шанс вийти з дипломатичної ізоляції, використовуючи статус Росії як постійного члена Радбезу ООН і союзника Ірану The New York Times, MarketScreener.

Головні теми: Іран, Близький Схід і ядерна загроза

Одна з центральних тем — ситуація навколо Ірану. Після нещодавніх ударів США по іранських ядерних об’єктах і схвалення парламентом Ірану закону про призупинення співпраці з МАГАТЕ, обидва лідери наголосили на важливості збереження режиму нерозповсюдження ядерної зброї Reuters, Hindustan Times.

Путін підкреслив необхідність поважати право Ірану на мирний атом і дотримання зобов’язань за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї. Макрон, зі свого боку, закликав Тегеран до повної співпраці з МАГАТЕ і дотримання міжнародних норм, наголосивши на небезпеці ядерної ескалації у регіоні The New York Times, Hindustan Times.

Україна: позиції незмінні, але діалог відкритий

Тема війни в Україні стала ключовою у розмові. Макрон вкотре заявив про «непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України» й закликав до негайного припинення вогню та початку переговорів Reuters, Euronews, РБК-Україна.

Путін повторив свої звичні тези: війна — це «наслідок політики Заходу», який ігнорував «безпекові інтереси Росії» і створив «анти-російський плацдарм» в Україні. Він наголосив, що будь-яка мирна угода має враховувати «нові територіальні реалії» — тобто визнання анексії українських територій Reuters, The New York Times, Euronews.

Варто зазначити, що після розмови з Путіним Макрон одразу зателефонував Володимиру Зеленському, щоб поінформувати його про деталі діалогу РБК-Україна, Hindustan Times.

Різні інтерпретації: що кажуть Париж і Москва

Французька сторона підкреслює: Макрон наполягав на невід’ємному праві України визначати свою долю, а будь-які переговори можливі лише за участі Києва. Він також закликав до негайної деескалації навколо Ірану та відновлення діалогу між усіма сторонами Euronews, The New York Times.

Кремль у своїх коментарях зробив акцент на «відповідальності Росії та Франції як постійних членів Радбезу ООН» і просуванні власної версії причин війни та шляхів її завершення. Москва вкотре наголосила, що «реальні переговори можливі лише з урахуванням нових територіальних реалій» Reuters, Euronews.

Дипломатичний сенс: чому дзвінок важливий для Європи і світу

Для Парижа цей дзвінок — спроба повернути Франції роль посередника у глобальних кризах. Для Москви — шанс продемонструвати, що Росія не ізольована і здатна вести діалог із Заходом навіть на тлі війни та санкцій The New York Times, Reuters.

Експерти The New York Times вважають: розмова навряд чи призведе до негайного прориву, але може стати початком нового етапу дипломатичних контактів, особливо якщо ситуація на Близькому Сході чи в Україні різко загостриться.

Реакція світу: чи є шанс на мир?

Міжнародна преса зазначає: хоча сторони залишилися на протилежних позиціях щодо України, сам факт діалогу свідчить про пошук шляхів до зниження напруги. Водночас, як наголошують у BBC, жодних конкретних домовленостей досягнуто не було, а ризики ескалації залишаються високими.

Після дзвінка Макрона і Путіна, за даними Hindustan Times, французький лідер також провів консультації із президентом США та іншими партнерами по G7, що свідчить про координацію Заходу у питанні безпеки.

Контекст: як змінювалася дипломатія між Парижем і Москвою

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Макрон був одним із небагатьох західних лідерів, хто підтримував постійний контакт із Путіним. Лише за перший тиждень війни вони спілкувалися чотири рази, а в лютому 2022 року Макрон особисто відвідував Москву The New York Times, РБК-Україна. Однак після масових злочинів російської армії в Україні й погіршення відносин діалог фактично зійшов нанівець.

Поновлення прямого контакту у 2025 році свідчить про зміну тактики Парижа: замість ізоляції — спроба повернутися до дипломатії, навіть якщо компромісів поки не видно.

Що далі: чи буде продовження діалогу?

За підсумками розмови лідери домовилися координувати зусилля і зберігати контакт, а також обговорювати питання Ірану та України у майбутньому Reuters, Euronews. Чи стане це початком нової дипломатичної розрядки — залежить від подальших дій Росії, позиції Заходу та розвитку подій на фронті й у регіоні Близького Сходу.