Павел Гавлічек: Чеська Республіка — серед найстійкіших суспільств у Центральній та Східній Європі

Павел Гавлічек

Російське вторгнення в Україну безумовно вплинуло на вразливість кожної країни у сенсі дезінформації. Що відбувається у Чехії розповів Павел Гавлічек, науковий співробітник Асоціації міжнародних справ у Празі.

Час від часу ми обговорюємо поточне становище з дезінформацією у сенсі повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як на сьогодні Чехія намагається впоратися з цим?

Чеське громадянське суспільство часто фрагментоване та має обмежений вплив через брак координації та обміну передовим досвідом. Окрім того, довіра суспільства до ЗМІ є тривожно низькою.

Чеське політичне керівництво має виявити політичну волю, необхідну для реалізації ефективних стратегій, які підвищать стійкість суспільства та зміцнять захист країни від гібридних загроз.

Через російську агресію проти України виникли нові виклики. Попри соціологічні звіти, що свідчать про стійкість, Чеська Республіка залишилася на рівні до повномасштабного вторгнення в Україну, та війна започаткувала тенденцію, яка зрештою може збільшити вразливість країни, сприяючи зростанню відчуття невизначеності та недовіри до держави.

Врешті лише близько 10 відсотків чехів вірять дезінформації та теоріям змови.

Празький інститут досліджень безпеки (PSSI) засвідчує, що Чеська Республіка — серед найстійкіших суспільств у Центральній та Східній Європі, попри зменшення певних показників. Це свідчить про те, що воєнна пропаганда Кремля має обмежений вплив.

Згідно з аналізом PSSI 2023, сприйняття Китаю як загрози зросло з 50 до 60 відсотків після повномасштабного вторгнення, що свідчить про невдалу спробу Китаю зачарувати ЦСЄ.

Проєкт MapInfluenCE, який зосереджувався на цифровій дипломатії Пекіна в регіоні, дійшов висновку, що зусилля Китаю використати війну в Україні для своїх власних потреб, є провальним.

Війна в Україні акцентувала, наскільки російська та китайська дезінформаційні стратегії збігаються.

На що варто звернути увагу урядам країн ЦСЄ стосовно боротьби з пропагандою Кремля?

Чеська влада вжила заходів після вторгнення, аби чинити спротив хвилі пропаганди, заборонивши вебсайти, відомі поширенням хибного контенту.

Проте брак чіткої комунікації дав нти системним суб’єктам змогу насаджувати наративи, що уряд порушував свободу слова.

Те є стосується спроб чеського уряду розірвати економічні та енергетичні зв’язки з Росією та запровадити режим санкцій ЄС.

Попри голосну підтримку твердої позиції проти Росії на європейському і національному рівні, державна політика була недостатньо ефективна, частково через дефіцит кадрів у групах, відповідальних за виконання санкцій. Це мало в наслідку численні повідомлення журналістів-розслідувачів стосовно ухилення від застосування санкцій.

Реформа щодо ЗМІ обмежила можливості для неправомірного політичного втручання та надала додаткові обов’язки верхній палаті парламенту (сенат) – зробити медійні ради та інші наглядацькі органи ще більш незалежними від політичного втручання.

Попри певний рівень критики, чеське телебачення та радіо залишаються відкритою платформою як для уряду, так і для опозиційних політиків, а також для решти політичних сил. Це сприяло боротьбі з дезінформацією, шкідливим впливом і гібридними загрозами.

Проте в мейнстримових ЗМІ Чеської Республіки продовжують домінувати інтереси їхніх власників із власними планами та економічними інтересами.

Крім основних засобів масової інформації, Чеська Республіка продовжує перебувати під впливом десятків сайтів з дезінформацією, значення яких під час пандемії COVID-19 і поступово зосередився на інших неправдивих наративах після повномасштабного вторгнення в Україну.

Деякі – CZ 24 News, Infokurýr, Nová republika та Protiproud, розпалювали недовіру до чеського уряду та підривали його політику, насамперед щодо підтримки України. Проте вплив і читацька аудиторія цих видань є досить обмеженими у порівнянні з основними медіа.

Спілкувалася Марина Ковальчук, заступниця головного редактора (Центральна Європа та Канада), керівниця проєктів V5 Media

In English