Парламент призначає новий Кабмін 16 липня після відставки Свириденко

Верховна Рада готується до масштабного переформатування уряду, яке торкнеться одразу кількох ключових відомств і визначить вектор державної політики на найближчі місяці.

15 липня 2026 року у владних кабінетах тривають інтенсивні консультації. Фракція «Слуга народу» зустрічається з президентом Володимиром Зеленським, а парламентські комітети уточнюють кандидатури. Уже наступного дня, 16 липня, депутати планують проголосувати за повний склад нового Кабінету міністрів. Рішення про відставку попереднього уряду на чолі з Юлією Свириденко ухвалили 14 липня, і тепер країна очікує на оновлену команду, яка має впоратися з викликами воєнного часу, євроінтеграції та економічного відновлення.

Розподіл міністерств: економіка, екологія та аграрний сектор

Однією з найпомітніших змін стане поділ Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Замість одного відомства з’являться два окремі органи: Міністерство економіки та екології, яке очолить чинний Олексій Соболев, та Міністерство аграрної політики під керівництвом Тараса Висоцького. Такий крок дозволяє зосередити увагу на специфічних завданнях кожного напряму. Економічний блок зосередиться на промисловій політиці, залученні інвестицій та цифровізації, тоді як аграрне відомство отримає повноваження щодо продовольчої безпеки, експорту зерна та підтримки фермерів у прифронтових регіонах.

Тарас Висоцький, який раніше обіймав посаду заступника міністра, добре знайомий із галуззю. За останні два роки він координував логістичні коридори для вивезення українського зерна через Чорне море та Дунай. Його призначення сигналізує про намір зберегти експортний потенціал аграрного сектору, який у 2025 році забезпечив понад 40 відсотків валютних надходжень країни.

Міністерство розвитку громад та територій: поділ на два відомства

Ще одна структурна реформа стосується Міністерства розвитку громад та територій. Олексій Кулеба залишить посаду, а саме відомство розділять на «МінРегіон» та Міністерство інфраструктури. Головою «МінРегіону» стане народний депутат «Слуги народу» Віталій Безгін, який уже кілька років очолює профільний комітет Верховної Ради. Його досвід у законодавчому забезпеченні децентралізації дозволить пришвидшити відновлення пошкоджених громад.

Посаду міністра інфраструктури розглядають для керівників обласних військових адміністрацій. Серед кандидатів — голова Харківської ОВА Олег Синєгубов та голова Київської ОВА Микола Калашник. Обидва мають досвід роботи в умовах воєнного стану: Синєгубов керував евакуацією та відбудовою Харкова після обстрілів, а Калашник координував столичну логістику та протиповітряну оборону. Вибір саме з числа очільників ОВА підкреслює прагнення поєднати регіональний досвід із центральним управлінням.

Збереження ключових посад: фінанси, енергетика, охорона здоров’я

Декілька міністрів залишаться на своїх посадах. Сергій Марченко продовжить керувати Міністерством фінансів, Денис Шмигаль — Міністерством енергетики, а Віктор Ляшко — Міністерством охорони здоров’я. Збереження цих посад забезпечує наступність у критичних сферах. Марченко відповідає за виконання бюджету в умовах воєнного стану, Шмигаль — за стабільність енергосистеми після масованих атак на інфраструктуру, а Ляшко — за медичне забезпечення військових та цивільних.

Нові кандидатури: юстиція, освіта та оборона

У Міністерство юстиції планують призначити народного депутата Дениса Маслова, нинішнього голову комітету Верховної Ради з питань правової політики. Його кандидатура пов’язана з необхідністю пришвидшити судову реформу та адаптацію законодавства до стандартів ЄС.

У Міністерстві освіти очікується заміна Оксена Лісового. Ім’я нового міністра ще не оголошено, однак обговорюються кандидатури з освітянського середовища та представників університетів. Основним завданням стане продовження реформи шкільної освіти та інтеграція українських закладів у європейський освітній простір.

Рішення щодо Міністерства оборони, яке зараз очолює Михайло Федоров, ухвалять увечері 15 липня. Серед можливих варіантів — переведення Федорова на іншу посаду або збереження за ним оборонного відомства. Паралельно розглядається кандидатура Руслана Клименка на цю посаду.

Віцепрем’єр з європейської інтеграції: нова фігура

На посаду Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції претендує дипломат Всеволод Ченцов, нинішній представник України в ЄС. Він замінить Тараса Качку. Ченцов має значний досвід переговорів у Брюсселі та добре розуміє механізми ухвалення рішень у Європейському Союзі. Його призначення може прискорити виконання рекомендацій Єврокомісії щодо членства України.

Кандидати на посаду прем’єр-міністра

Після відставки Юлії Свириденко остаточного кандидата на посаду глави уряду ще не визначено. Серед чотирьох розглянутих прізвищ — Сергій Корецький, голова правління «Нафтогазу», Денис Шмигаль, Михайло Федоров та міський голова Харкова Ігор Терехов. Президент Зеленський уже провів зустріч із Корецьким і запропонував йому очолити Кабмін. Корецький заявив про готовність взятися за завдання.

Міжнародний контекст та наслідки для України

Переформатування уряду відбувається на тлі важливих міжнародних подій. Європейський Союз 15 липня схвалив продовження тимчасового захисту для українців до березня 2028 року. Водночас у Великій Британії триває судовий процес щодо крадіжки музейних артефактів, а ціни на нафту зростають після ескалації між США та Іраном. Ці фактори впливають на енергетичну безпеку та бюджетні розрахунки України.

Новий склад Кабміну має продемонструвати здатність до швидких рішень у воєнний період. Розподіл міністерств дозволить чіткіше розмежувати відповідальність, а залучення регіональних керівників — посилити зв’язок центру з областями. Водночас збереження досвідчених міністрів у ключових сферах забезпечує стабільність.

Протягом 15 липня триватимуть додаткові зустрічі у президента. Один із посадовців «Слуги народу» зазначив, що до вечора розкладка Кабміну ще може змінитися. Остаточний список кандидатів стане відомим після фракційного засідання.

Висновки та перспективи

Голосування 16 липня визначить не лише персональний склад уряду, а й здатність держави ефективно реагувати на поточні виклики. Поділ міністерств, нові призначення та збереження ключових фігур формують основу для наступного етапу державної політики. Україна продовжує шлях до євроінтеграції, і оновлений Кабмін має стати інструментом для досягнення цієї мети.