Парад Перемоги 2025 у Москві: тінь війни та гучні заяви — що побачив світ?

9 травня 2025 року, 19:26 за східноєвропейським часом — Сьогодні на Червоній площі у Москві відбувся традиційний Парад Перемоги, присвячений 80-й річниці завершення Другої світової війни. Подія, що зібрала лідерів понад 20 країн, стала не лише вшануванням історичної пам’яті, а й ареною для політичних заяв у часи, коли Росія продовжує війну проти України. Яким був цей парад, що сказав Володимир Путін, і як світ відреагував на цю суперечливу подію?

Парад у розпал війни: символіка та реалії

Парад Перемоги розпочався о 10:00 за московським часом і тривав близько двох годин. Як повідомляє Euronews, на Червоній площі зібралися понад 11 тисяч військовослужбовців, серед яких 1500 — учасники так званої “спеціальної військової операції” в Україні. Механізована колона включала зенитні ракетні комплекси С-400, танки Т-34, БМП “Курганець”, БТР “Бумеранг” та машини з безпілотниками. Завершився парад прольотом авіації, серед якої були гелікоптери Мі-28, стратегічні ракетоносці Ту-160 та літаки-заправники Іл-78.

Цьогорічний парад став четвертим, проведеним Росією під час війни проти України. За інформацією BBC News, Путін у своїй промові майже не згадував конфлікт, натомість зосередився на історичній ролі Радянського Союзу у перемозі над нацизмом. Він заявив, що Росія “завжди буде незламною перепоною для нацизму, русофобії та антисемітизму”, а також подякував союзницьким військам, зокрема народу Китаю, за внесок у перемогу 1945 року. Після виступу Путін поспілкувався з північнокорейськими військовими, обійнявши одного з них, що стало символічним жестом на тлі співпраці Росії з КНДР.

Міжнародна присутність: хто приїхав до Москви?

Серед гостей параду були лідери понад 20 країн, зокрема голова КНР Сі Цзіньпін, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент Венесуели Ніколас Мадуро, а також лідери В’єтнаму, Буркіна-Фасо, Казахстану, Киргизії та Білорусі. Єдиним представником ЄС став прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який проігнорував попередження Брюсселя, заявивши: “Ніхто не може вказувати, куди мені їхати”. Присутність Фіцо викликала гостру критику в Європі, адже країни Балтії навіть заборонили використовувати свій повітряний простір для перельотів на парад.

У параді взяли участь військові підрозділи з 13 країн, зокрема Китаю, В’єтнаму, Єгипту, Монголії та М’янми. За даними РБК, серед гостей були також представники Куби, Таджикистану, Туркменістану та Сербії, президент якої, Александр Вучич, вперше відвідав Москву після початку війни. Ця присутність стала для Росії спробою продемонструвати міжнародну підтримку, хоча багато західних країн відмовилися від участі, зокрема через війну в Україні.

Світова реакція: між засудженням і занепокоєнням

Міжнародна преса по-різному інтерпретувала подію. Британське видання The Guardian зазначає, що парад став “спробою Путіна показати силу на тлі ізоляції від Заходу”. Журналісти звернули увагу на присутність північнокорейських військових, що лише підкреслило залежність Росії від таких союзників, як КНДР. Американське CNN наголосило, що парад відбувся на тлі війни, яка “похитнула позиції Росії як глобального гравця”, а присутність Фіцо стала “тривожним сигналом для єдності ЄС”.

Польська Rzeczpospolita висловила занепокоєння: “Для України важливо, щоб світ не забував про війну, яку Росія розв’язала. Парад у Москві — це не лише вшанування перемоги, а й пропаганда, що виправдовує агресію”. Французьке Le Monde додало, що “Путін використовує історичну пам’ять для легітимізації своєї політики, але це не може приховати реалії війни, що триває”. Водночас китайські медіа, зокрема Xinhua, підкреслили внесок Китаю у перемогу 1945 року, уникаючи згадок про війну в Україні.

Український контекст: біль і протест

Для України 9 травня має інше значення. З 2023 року країна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом 8 травня, відійшовши від радянської традиції. Цьогоріч, як зазначає Укрінформ, українці вшановували героїв Другої світової війни, але водночас наголошували на сучасній боротьбі з російською агресією. На платформі X користувачі висловлювали обурення парадом у Москві: “Поки Росія марширує на Червоній площі, її війська вбивають українців. Це не свято, це цинізм”. Інший дописувач додав: “Світ має бачити, що за цими парадами стоїть війна, а не мир”.

Водночас парад у Москві став приводом для ширшого діалогу про історичну пам’ять. Українські історики, зокрема з Інституту національної пам’яті, наголошують, що Росія використовує 9 травня для пропаганди, перекручуючи історію та виправдовуючи агресію. Це контрастує з європейським підходом, де 8 травня — день примирення та осмислення трагедій війни.

Що далі: чи почує світ голос України?

Парад Перемоги 2025 року на Червоній площі став не лише вшануванням історичної дати, а й дзеркалом сучасних реалій. Для Росії це спроба показати силу та єдність, але для України та світу — нагадування про війну, що триває. Заяви Путіна, присутність суперечливих союзників і пропагандистський підтекст параду лише загострюють питання: чи зможе міжнародна спільнота знайти баланс між пам’яттю про минуле та відповідальністю за сьогодення? Для України відповідь очевидна — мир можливий лише через справедливість.