Орбан, Фіцо і Бабіш готують антиукраїнський альянс у ЄС: як це загрожує підтримці України

Тріо скептиків Європи: прості відповіді не працюють, коли на кону мільярди допомоги і доля кордонів

У світі, де кожне рішення здатне відкрити нову політичну прірву, Угорщина раптово презентує себе як головного архітектора «альянсу скептиків» щодо майбутнього України. Про це свідчать заяви політичного директора прем’єра Віктора Орбана — і спроба вибудувати неформальну вісь разом із лідерами Чехії та Словаччини.¹ Що це: політичний маневр, реальна загроза, чи сигнал для Брюсселю, що правила гри в ЄС змінюються?

Хто такі «альянс скептиків» і чим загрожує Україні?

Почалося все з коментаря Балажа Орбана для видання Politico, в якому вперше відкрито прозвучало: Будапешт хоче координувати позиції з чеським Андреєм Бабішем і словацьким Робертом Фіцо — і діяти як спільний блок під час усіх ключових самітів ЄС.¹

На тлі парламентської перемоги Бабіша та повернення Фіцо, ідея угорців не виглядає фантастичною. Фактично, це спроба формалізувати таку собі «опозицію» переважній проукраїнській лінії у Раді ЄС. Хоча формального союзу ще не досягнуто, експерти відзначають: навіть початок координації створить потужні бар’єри для спільних рішень щодо фінансової та військової допомоги для Києва.²

Від Вишеградської четверки — до антиукраїнської трійки?

Угорські медіа прямо підкреслюють: новий формат стане «рестартом» застарілої Вишеградської групи, але без Польщі, що під керівництвом Дональда Туска дотримується чіткої проукраїнської позиції.¹

«Я вважаю, це станеться,— зазначив Балаш Орбан.— Ми діятимемо все помітніше». Обидва партнери — Фіцо і Бабіш — відомі євроскептичною, а часто й відверто проросійською риторикою. Обидва прагнуть зменшити обсяги підтримки України і пропонують «розмовляти з Москвою» замість “давлення санкціями”.²

Як відреагує Єврокомісія: чи зможе альянс заблокувати допомогу?

Політична координація трійки потенційно ускладнює погодження нових пакетів військової і фінансової підтримки для Києва. У діючих регламентних процедурах Ради ЄС багато рішень потребують консенсусу або кваліфікованої більшості. Проте навіть сам факт спільної позиції може блокувати ключові бюджети, програми безпеки, пакети санкцій.¹

Нещодавно Віктор Орбан критикував пропозиції ЄС щодо прискореного вступу України, заявляючи, що “стратегічно правильною” альтернативою має бути партнерство замість членства.²

Чому Польща не з ними?

Здавалося б, традиційний «центр Вишеграду» мав би бути у цьому клубі. Але термінове дистанціювання польського прем’єра Туска пояснює все: Польща залишає за собою статус адвоката українських інтересів, особливо після розриву з політикою уряду «Право і справедливість».¹

Бабіш — “маріонетка Орбана” чи просто скептик?

У Чехії ідею угорсько-словацької співпраці зустріли неоднозначно. Міністр закордонних справ Ян Ліпавський коментував: “Бабіш — марионетка Орбана” на переговорах щодо України. Сам Бабіш раніше жорстко критикував європейську фіндопомогу Україні, хоча сьогодні уряд у Празі ще не затверджено остаточно.²

Ризики для Києва: що може змінитися на практиці?

Дослідники зазначають: формалізований новий “блок скептиків” вперше дозволить Будапешту, Братиславі та Празі впливати на рішення ЄС координацією в Раді. Це може уповільнити прийняття нових санкцій проти Росії, відкласти інструменти швидкого фінансування оборони та викликати інституційну “втому” союзників Києва.²

Крім того, “антиукраїнська” риторика може зростати у внутрішньому медіапросторі згаданих держав, що додатково тисне на їхніх партнерів із табору “друзів України”.

Як виглядає ситуація в Європарламенті й чи можлива ширша “коаліція скептиків”?

Угорська правляча Fidesz намагається розширити вплив через коаліцію з іншими євроскептичними силами в Європарламенті й блокує все, що стосується посилення тиску на Росію. Серед гіпотетичних кандидатів у союзники називають і окремих італійських, французьких, німецьких правопопулістів, але основна вісь залишається у центрі Європи.¹

Між “старою” Європою і новими викликами: що буде далі?

Політична поліфонія в ЄС посилюється, і Україна вперше за роки війни реально ризикує втратити “монолітність Заходу”. Ситуація змушує Київ шукати нових лобістів у європейській столиці, розширювати комунікації із Францією та Німеччиною, і зміцнювати альянси на захист від сценарію “угорсько-словацько-чеської блокади”.²

Чим закінчиться експеримент Орбана — невідомо. Але зараз його ініціатива вже стала найгучнішою сенсацією тижня у Брюсселі, і головним геополітичним тригером для Києва.

Джерела