Оприлюднено пілотний рейтинг: «Диверсант України»

16.05.2020 0 By NS.Writer

Для пілотного, першого випуску рейтингу «Диверсант України», рейтингу, який, зважаючи на нестримні – і вже через це славнозвісні! – навколополітичну, псевдодержавотворчу, удавано ринково-базарну, фінансово-руйнівну та інші, не менш непересічні, ініціативи українців, – може стати регулярним, хотілося б знайти якийсь поетичний відповідник для епіграфа. Але нічого більш вдалого, ніж оці простуваті, прямо скажемо – селянські, простолюдинські – рядки якогось, до болю в серці і до саркастичного хрипу в українській гірлянці знайомого, автора знайти не вдалося:

…а дрібнота
Уже за порогом
Як кинеться по улицях,
Та й давай місити
Недобитків православних…

Геть не пам’ятаю, що це за автор такий без оселедця, та вусоповислий, але пригадую лише, що рейтинги у нього були ніякі, за що власне і був спрямований на Каспій давати своє планетарне футбольне ім’я забутому богами віддаленому нерейтинговому гарнізону.

Отож, далі – як слушно зауважує інший український, одеського розливу, класик, кличуть його Місько, – йде текст, що жодного стосунку до епіграфу не має. Але просто хочеться посильно долучитися до багатосотрічного замісу недобитків православних, вони на те заслуговують, не підводять неньку…

№5 нашого рейтингу – і це може здивувати та дещо знервувати ультра-супер-пупер-патріотичне крило наших шановних читачів – посів голомозий вождь однієї північної держави, який розбурхав увесь світ «підготівкою» до одного такого собі параду. Понти були суєтно-всесвітніми. Обіцяв припертися позашлюбний прапраправнук Шарля Д’Артаньяна і Жоржа Дюруа. Не виключали появи правнучки Карла їхнього Маркса та її Фрідріхів – Ніцше з Енгельсом. Навіть улюбленець Роберта Де Ніро та Барака Обами натякав, що давненько щось не бив собі капіталістичними ковбойськими чобітками загнівающій степ на мавзолеї над труною незагниваючого вождя мірового пролетаріату. Обіцяли підтягнутися й інші хлопчиська із реальними планами на ОПЕК+… Але кремлівсько-бандерівському диверсанту довелося перенести свій парадіще. І саме цим він зруйнував до біса рейтинги кількох суто українських рабіновичів, які вже змастили свинячим салом свої політично-туристичні валізи на парад, аби помахати власівськими триколорами для передвиборчої картинки на своїх телеканалах. Диверсія і диверсант №5. Крах. І щира подяка від недобитків…

№4 у рейтингу нашому – саме той, хто допоміг голомозому диверсанту №5 зруйнувати рейтинги потенційних українських гостей, – тих самих, з попереднього абзацу, що завжди відчувають себе своїми у чужій столиці і чужими – у своїй. Вітайте: Його Непередбачувана Величність – Коронавірус.

Прийшов нізвідки, піде у нікуди. Але пам’ять залишить по собі царську. Далеко не всім власникам корон таке вдавалося. А для України і недобитків православних він є рейтинговим диверсантом вже через те, що усіх українців одягнув у маски та й з усіх українців позривав маски водночас. Бидло постало бидлом. Патріоти – патріотами. Державні мужі – постатями. Блазні – блазнями. Ті, що «мають право на помилку», – слабоцицькастими дурочками у дешевих футболочках. Літаки Антонова – переможцями Боїнгів. Радєтєлі за здоров’я української нації – продаватєлями захисних масок за кордони тонами. Тощо. Словом, вірус-прокурор – наш №4.

А №3 – ті, що вирішили добити недобитків православних саме своїм нищівним баченням православія. Попи тієї дивної гілки православія, яка давно, вперто, самовпевнено і хвалькувато проголосила себе стовбуром, корінням, основою основ. У часи коронавірусної чуми і пошесті вони настільки прогнили у своїх висловлюваннях і діях, аж опинилися у положенні знеславленої унтер-офіцерської вдовиці, що сама себе січе, аж дупця стала мавпяча червонопрапорна. Замість того, аби уберегти вірян, попи-самодури не лише наражали, наражають і будуть наражати дезорієнтованих страхом українців на небезпеку хвороби і навіть смерті, але й самі вже поназаражалися вірусом, про який ще учора казали, що його немає в природі. Попів не шкода – людей сліпих жаль. №3.

№2 – несподівано для себе, для нас і для українських мереж супермаркетів – стала малесенька дівчинка зі Трускавця, 12-річна дівчинка Анастасія Євдоченко. Дитинка прикарпатська випекла працьовитими рученятами і від щирого серця тисячу пасочок і роздала нужденним та злиденним. Диверсантка! Однозначно! Вчинила замах на економічну потугу українських реалізаторів продуктів, аж АМКУ був змушений збирати монополістів і, фактично, тицяти годованими писками у пасочки дівчинки-диверсантки №2.

На жаль, маємо і №1.

Нам усім дуже хотілося вірити і навіть ловити, засуджувати, карати, лупцювати, а то й катувати якихось гидких – закордонних, оснащених особливим ворожим антиукраїнським обладнанням – диверсантів. Які прокрадаються в Україну, на Житомирщину, підкрадаються до Києва і – підпалюють, палять, нищать милі нашому вишиваному серцю поля, степи, ліси. Але це – примітивне уявлення про диверсію і диверсантів.

Очолили рейтинг диверсантів самі українці. Тут у нас групове «досягнення». Античемпіонами стали справжні селяни – сіль землі української. І, як виявилося, не лише сіль, а й сірники. Важко зрозуміти, це реальність наша, чи сюрреальність, але… Майже дослівно од першого пліткаря планети Земля, кума Фейсбука: жителі Овруцького району, Житомирщина, кілька своїх сіл спалили самі. Аутентичні диверсанти. Хендмейкери, й.ї.м. Найбільш уражені: Бережесть, Кам’янівка, Магдин та Личмани. Одне з реальних «рейтингових досягнень»: із Магдина евакуйовано населення – не виключено, й вони також самі не без гріха. А тут не втримаємося від двох дослівників. «Пожежа виникла внаслідок запалювання сміття на кладовищі і у селі Першотравневе. Траву запалили селяни в присутності голови села, який і організував це прибирання. Згодом вогонь перекинувся на сусідні села». Це була – перша цитата, довгенька, але майже вже буденна. А друга – коротесенька, але найжахливіша: «Діти в селі Острів знаходили порятунок в канавах з водою».

Не завжди потрібно шукати диверсантів серед ворогів. Доволі іноді підійти до дзеркала.

Діти в селі Острів знаходили порятунок в канавах з водою… У нас ще чимало дітей і чимало канав. На щастя.

І диверсантів №1. На жаль.

І тому, не виключаю, пілотний рейтинг – ще не все…

Як там казав 200 років тому той, хтось, до болю, відомий…

Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…

«І в огні»… «Недобитків православних…» Але, зізнаюся вам, Генієм був той поет із футбольним прізвищем.

ЩеневсеСергійко Щеневсе
для Newssky


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: