Ольга Решетилова: реформа ТЦК не просунулася навіть за пів року роботи Федорова

Військовий омбудсмен фіксує повну відсутність практичних кроків у модернізації системи мобілізації попри численні наради та пропозиції команди

Система територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в Україні потребує радикального оновлення, однак за час перебування Михайла Федорова на посаді міністра оборони жодних реальних зрушень не відбулося. Про це заявила військовий омбудсмен Ольга Решетилова в коментарі для «Радіо Свобода», підкреслюючи, що команда омбудсмена брала участь у десятках нарад, але результат залишився нульовим.

Проблеми реєстру «Оберіг» та дублювання даних

Одним із ключових бар’єрів на шляху реформи став реєстр «Оберіг». За оцінками омбудсмена, у базі даних міститься значна кількість дублюючих записів, а приблизно 20 відсотків інформації стосується осіб, які вже перебувають на військовій службі. Така ситуація ускладнює облік призовників і створює додаткове навантаження на працівників ТЦК. Фахівці з цифровізації неодноразово вказували на необхідність очищення реєстру, однак технічні роботи так і не були завершені до середини 2026 року.

Додаткові перевірки, проведені незалежними експертами з кібербезпеки, виявили, що система не має достатнього рівня захисту від несанкціонованого доступу. У кількох областях зафіксовано випадки, коли дані про військовозобов’язаних потрапляли до сторонніх осіб через незахищені канали передачі. Це підриває довіру до цифрових інструментів мобілізації та вимагає негайного втручання Верховної Ради для ухвалення відповідних поправок до законодавства про захист персональних даних.

Пропозиції команди омбудсмена та реакція Міноборони

Команда Ольги Решетилової підготувала пакет конкретних рекомендацій щодо реформування ТЦК. Серед них — перехід на прозорі контракти для військовослужбовців, запровадження чітких критеріїв бронювання, а також створення незалежного наглядового органу за діяльністю центрів комплектування. Усі ці пропозиції були передані до Міністерства оборони ще наприкінці 2025 року, однак жоден пункт не отримав практичного втілення.

Михайло Федоров після шести місяців мовчання публічно визнав, що нинішній підхід до мобілізації потребує кардинальних змін. У своєму зверненні колишній міністр наголосив на необхідності прозорих правил, чітких контрактів та людяного ставлення замість примусу. Ця заява збіглася з думкою військового омбудсмена, однак перехід від слів до дій так і не відбувся.

Законодавчі бар’єри та взаємодія з парламентом

Повна реформа мобілізаційної системи неможлива без змін у законодавстві. Ольга Решетилова неодноразово наголошувала, що ефективна взаємодія між Міністерством оборони та Верховною Радою є критично важливою. Проте законопроекти, які передбачають оновлення функцій ТЦК, застрягли на етапі комітетських слухань. Депутати скаржаться на відсутність узгодженої позиції від оборонного відомства, а представники Міноборони вказують на брак політичної волі в парламенті.

Міжнародні партнери України, зокрема представники НАТО, висловлювали готовність надати технічну допомогу в модернізації системи рекрутингу. У 2026 році делегація Альянсу відвідала кілька областей і підготувала звіт, де рекомендувала запровадити європейські стандарти обліку та цифровізації. Ці рекомендації досі не враховані в українських планах реформи.

Очікування від нової команди Міноборони

Після відставки Михайла Федорова в оборонному відомстві з’явилася нова команда. Ольга Решетилова висловила сподівання, що саме тепер відбудеться перехід від декларативних заяв до практичних кроків. Вона нагадала, що реформа потребує не лише нових концепцій, а й реального фінансування, підготовки кадрів та створення механізмів громадського контролю.

Аналітики з незалежних think-tankів у Києві та Львові прогнозують, що без системних змін уже до кінця 2026 року кількість скарг на дії ТЦК може зрости на 40 відсотків. Це, своєю чергою, посилить соціальну напругу та ускладнить виконання мобілізаційних планів Генерального штабу.

Міжнародний контекст та досвід інших країн

У сусідніх державах, які також стикаються з викликами комплектування армії, реформи проводилися значно швидше. Польща, наприклад, за два роки повністю оцифрувала систему призову та запровадила прозорі контракти для резервістів. Естонія запустила платформу добровільного рекрутингу, яка дозволяє громадянам обирати підрозділи та спеціальності ще до підписання контракту. Українські експерти пропонували адаптувати ці моделі, однак відповідні пілотні проєкти так і не стартували.

У США та Великій Британії діють незалежні омбудсмени з питань військової служби, які мають реальні повноваження впливати на політику рекрутингу. В Україні аналогічна інституція лише формується, і її можливості обмежені відсутністю законодавчої бази.

Висновки та перспективи

Ситуація навколо реформи ТЦК демонструє глибоку кризу довіри між суспільством, владою та військовими структурами. Без швидких і конкретних дій нова команда Міністерства оборони ризикує повторити помилки попередників. Громадяни очікують не чергових нарад, а реальних змін, які зроблять процес мобілізації прозорим, справедливим і ефективним.

Часу на роздуми залишається обмаль. Уже в найближчі місяці Верховна Рада може розглянути пакет законопроектів, які визначать долю системи комплектування на найближчі роки. Від того, чи вдасться знайти компроміс між усіма зацікавленими сторонами, залежить не лише якість реформи, а й обороноздатність держави загалом.

Джерела

1. Радіо Свобода. Коментар Ольги Решетилової щодо реформи ТЦК. Липень 2026.
2. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Заява Михайла Федорова про мобілізацію. Липень 2026.
3. Звіт делегації НАТО щодо цифровізації рекрутингу в Україні. Червень 2026.
4. Аналітичний центр «Демократичні ініціативи». Дослідження проблем реєстру «Оберіг». Травень 2026.