Олешки в облозі: як окупанти перетворюють місто на пастку голоду та відчаю

У тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині, розгортається справжня гуманітарна катастрофа. Російські військові не лише блокують доступ до життєво необхідних ресурсів, а й цинічно відбирають останні крихти допомоги, що надходить до виснажених мешканців. Це не просто перешкоджання, це свідома політика, спрямована на виснаження та знищення українського населення, що залишилося на окупованих територіях. Місто, яке колись вирувало життям, нині перетворилося на зону виживання, де кожен день — це боротьба за їжу, воду та елементарну безпеку.

Ситуація в Олешках, розташованих лише за дев’ять кілометрів від Херсона, набула критичного характеру. За даними української влади, близько двох тисяч мирних жителів, серед яких майже пів сотні дітей, залишаються в заручниках окупаційного режиму. Вони змушені виживати без стабільного доступу до їжі, електрики та води, тоді як російські військові фактично позбавили їх можливості покинути це пекло.

Гуманітарна блокада та викрадення допомоги

Звістки з Олешок шокують. Місцева влада та свідки повідомляють, що російські військові регулярно конфіскують гуманітарну допомогу у місцевих жителів, навіть ту, що доставляється українськими дронами. Очільниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко підтвердила, що окупанти відбирають продуктові набори, а якщо знаходять продукти неукраїнського виробництва, звинувачують мешканців у ”співпраці із ЗСУ” та ”порушенні російського законодавства”. Це не поодинокі випадки, а системна практика, що поглиблює і без того жахливу гуманітарну кризу.

З березня українські військові, спільно з підрозділами 11-ї бригади НГУ та бійцями 34-ї окремої бригади морської піхоти ”Борисфен”, системно доставляють продовольство через Дніпро за допомогою дронів. Нещодавно вдалося провести одну з наймасштабніших таких операцій, доставивши близько чотирьох тонн продуктів на сотню визначених локацій. Однак, за словами Олександра Прокудіна, очільника Херсонської ОВА, окупанти намагаються зірвати ці зусилля, збиваючи безпілотники з провізією та перепродаючи або відбираючи їжу, призначену для дітей та літніх людей.

Крім того, за отримання гуманітарних пакунків окупанти затримують мешканців, кидають ”на підвал”, жорстоко б’ють і вдаються до насильства. Такі дії є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права та розцінюються як воєнні злочини без строків давності.

Життя на межі: голод, хвороби та відчай

Місто Олешки перебуває під російською окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. За цей час воно пережило репресії проти цивільних, бойові дії, катастрофічне затоплення після руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року, а також роки без нормального світла, води та газу. Тепер до цього додалася продовольча блокада та гострий дефіцит питної води й медикаментів.

За свідченнями місцевих жителів, останній продуктовий магазин перестав нормально працювати ще в січні 2026 року, а офіційне постачання продовольства та медикаментів припинилося наприкінці травня. Люди місяцями жили на власних запасах, але тепер вони вичерпуються. Є повідомлення про те, що цивільне населення змушене виживати, харчуючись травою та бур’янами, а в окремих сім’ях вже почали їсти собак. Журналіст Олег Батурін повідомив про зафіксовані випадки голодної смерті в заблокованому населеному пункті.

Крім того, в Олешках критичний брак медикаментів, доходить до того, що поранення лікують ампутаціями. Хворих і поранених у критичних випадках доводиться перевозити на садових тачках. У місті також відсутній інформаційний зв’язок із зовнішнім світом.

Міжнародна реакція та безсилля

Ситуація в Олешках викликала занепокоєння на міжнародному рівні. Україна неодноразово закликала світ втрутитися. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звернувся до міжнародної спільноти в ООН, закликаючи вимагати від Росії відкрити гуманітарні коридори та прямо назвав Москву ”єдиною причиною цієї катастрофи і єдиною перешкодою для її припинення”.

Європейський Союз також вважає неприйнятною гуманітарну ситуацію в Олешках та вимагає безперешкодного доступу гуманітарної допомоги до цивільного населення, намагаючись отримати такий доступ разом із міжнародними партнерами. Речниця Єврокомісії Ева Грнчіржова наголосила, що міжнародне гуманітарне право передбачає надання базової допомоги цивільним особам без дискримінації та перешкод, а також можливість безпечно та добровільно залишати райони бойових дій.

Організація Об’єднаних Націй також заявляє про спроби дістатися до людей у прифронтових та найбільш постраждалих районах України, зокрема в Олешках. Однак для доставки допомоги необхідне погодження з боку Росії, яка наразі не забезпечує умов для безпечного доступу гуманітарних організацій до району. Більше того, вже були випадки, коли під обстріли потрапляли колони ООН, партнерських організацій та Червоного Хреста. Це підкреслює не лише складність, але й небезпеку таких місій.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) намагається отримати інформацію про ситуацію в окупованих Олешках. Проте, варто зазначити, що діяльність ”Російського Червоного Хреста” на тимчасово окупованих територіях України викликає серйозні питання, оскільки, за даними розслідувань, він бере участь у мілітаризації українських дітей та співпрацює з мілітаристськими ”патріотичними” організаціями РФ. Це створює додаткові перешкоди для довіри та ефективності гуманітарних зусиль.

Причетні до злочинів: імена та підрозділи

Журналісти ”Слідство.Інфо” провели розслідування та встановили, що до гуманітарної катастрофи в Олешках можуть бути причетні російські військові зі складу 126-ї окремої бригади берегової оборони Чорноморського флоту РФ та 331-го гвардійського парашутно-десантного полку. Ці підрозділи активно діють на Херсонському напрямку.

Зокрема, 126-та окрема бригада берегової оборони була сформована у 2014 році з військовослужбовців колишньої української 36-ї бригади берегової оборони, які після окупації Криму перейшли на бік ворога. Командиром цієї бригади станом на травень 2025 року був полковник Олег Александров. Командиром 331-го полку, за даними ”Слідство.Інфо”, є 40-річний Олег Морозов з позивним ”Холод”.

Ці дані дозволяють ідентифікувати конкретних осіб та підрозділи, відповідальні за свідоме створення нестерпних умов для цивільного населення, що є прямим порушенням Женевських конвенцій та кваліфікується як воєнний злочин.

Шлях до порятунку та незламність духу

Незважаючи на всі жахи окупації, українська сторона продовжує докладати зусиль для допомоги своїм громадянам. Окрім доставки гуманітарної допомоги дронами, постійно порушується питання про евакуацію мирних жителів. Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомляв про погодження попереднього списку людей та готовність Міжнародного комітету Червоного Хреста взяти участь у гуманітарній місії, проте російська сторона не забезпечує припинення вогню для евакуаційних заходів.

Україна також вживає всіх можливих заходів щодо гарантування передбачених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина усім, хто проживає на тимчасово окупованих територіях. Це включає забезпечення соціальних прав та використання всіх механізмів, передбачених законодавством України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод та законних інтересів громадян України.

Свідоме блокування допомоги та створення голоду серед цивільного населення є воєнними злочинами без строків давності. Міжнародна спільнота має посилити тиск на Росію, щоб припинити ці порушення, забезпечити безперешкодний доступ гуманітарних організацій та створити умови для безпечної та добровільної евакуації жителів. Люди, які залишаються в окупованих Олешках, потребують невідкладних дій для захисту їхнього життя. Історія Олешок — це трагічне свідчення жорстокості війни, але також і символ незламності українського духу, який бореться за виживання навіть у найжахливіших умовах. Кожен день, прожитий під окупацією, є випробуванням, але віра у звільнення та допомога ззовні дають надію на майбутнє.