Олександр Рудоманов: «Як бути небайдужим громадянином?»

08.07.2015 0 By Chilli.Pepper

Першочерговим робочим завданням будь-якого держслужбовця має бути задоволення побажань громади, водночас, обов’язком громади є інформування державних службовців про ці побажання. Більше того, держслужбовців усіх рівнів потрібно контролювати щодо якості виконання ними поставлених громадою завдань. Громада – це всі ми, тому кожен з нас повинен робити свій посильний внесок. Щоб контролювати, Україні потрібні люди, які критично мислять, які діють, замість того, щоб жалітися, які небайдуже ставляться до оточення та оточюючих.

rM9LOaWRЯк бути контролером, що і як може робити кожний із нас, розповідає Рудоманов Олександр Олегович, кореспондент інтернет видання «Лівий Берег» (LB.ua), волонтер, блогер. Людина з багатьма інтересами, він, між іншого, відомий тим, що подає багато звернень на розгляд місцевим чиновникам, інформує громадськість про результати та консультує бажаючих долучитися до аналогічних ініціатив.

Олександре, розкажи, будь ласка, що саме потрібно робити щоб ефективно впливати на якість роботи чиновників?

Це просто: уяви собі, що тобі до всього є діло. От ідеш ти вулицею, дивишся по сторонам, раптом помічаєш, що на дереві поклеєні об’яви. Поцікався, чи так має бути? Інші приклади: оголені кабелі на вокзалі, не прибрано будівельне сміття, відсутній бродюр, незадовільний санітарний стан туалету на зупинці громадського транспорту тощо.

Далі поцікався хто має опікуватися вирішенням знайденої проблеми. Наприклад, очевидно, що, щоб забити розсохлі рами або повкручувати лампочки у під’їзді, вияснити чи поливають дерева біля житлового будинку, потрібно подати заявку в ЖЕК. А якщо в навчальних аудиторіях універу холодно і не дотримуються санітарні норми, можна зробити запит в Міністерство освіти. В Міністерство інфраструктури можна написати і запропонувати перейменувати вулицю з комуністичної на честь когось з загиблих воїнів АТО, або поскаржитися, якщо провідник в вагоні палить, або коли ти приїхала купувати квиток, а тобі кажуть: “У нас телеграма, не продаєм квитки за наявності студентського”.

Це може зробити кожен.

…І як саме писати?

І це теж просто. Навіть можна і не знати, хто за ту чи іншу проблему відповідає. Є контактні центри, де сидять ті, хто знає кому направити ту чи іншу скаргу (хоча, як показує київська практика, не завжди).

Я користуюся  https://ukc.gov.ua. Це сайт урядового контакт-центру; через цей сайт скарги можна залишати в електронному форматі, навіть не піднімаючись зі стільця. Також можна відправляти скарги не від свого імені, а від якогось іншого, – якщо ти, наприклад, в середині системи, і не хочеш, щоб про тебе дізнались. Фотографії та відео порушень я закидую на файлобмінники і в самому зверненні їх вказую. Це безкоштовний ресурс, потрібно лише зареєструватися на сайті урядового контакт-центру, і можна писати звернення. Крім того, є телефон 0-800-507-309 урядової “гарячої  лінії”, за цим номером скарги можна залишати навіть анонімно.

Зрештою, можна писати звичайні листи, клеїти звичайні марки, нести до поштової скриньки або поштового відділення, або можна писати електронні листи, оскільки на сайтах багатьох міністерств і відомств можна знайти електронну адресу для зв’язку. Але це більш ресурсозатратно, ніж діяти через урядовий контакт-центр.

До речі, для киян є також сайт Київського контакт-центру: https://1551.gov.ua/ , через який можна залишати скарги.

Як ти починав?

Я прочитав закон “Про доступ до публічної інформації”, до речі, всім рекомендую, це надзвичайно корисний документ. Щоб в ньому розібратись потрібно двадцять хвилин вільного часу і бажання. Після ознайомлення з цим законом, можна легко дізнатися коли мав бути ремонт у твоєму будинку і чи він взагалі робився. За домопогою запиту ти можеж дізнатись, чи законно біля твого будинку продають алкоголь, як часто у тебе в будинку має проводитись вологе прибирання, скільки робочих лампочок повинно бути у під’їзді тощо. Приємно, що для цього не треба витрачати кошти і, навіть, підніматися з крісла. Хочу зауважити, що я не кажу про оплату за електроенергію, інтернет або телефон, і про випадки, коли об’єм запитуваємої інформації дуже великий. Важливо знати, що вся інформація є відкритою і доступною кожному, якщо тільки це не секретна або не службова інформація.

Сам закон:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17
Киянам:
https://kievcity.gov.ua/…/39_dostup-do-publichnoi-nformatsi…
Якщо тобі не вистачає впевненості в собі, тоді, перш ніж братися до діла, можна ознайомитись з інформацією на цьому сайті: dostup.pravda.com.ua.

Я колись поставив перед собою завдання – направляти три запити на публічну інформацію щодня. Потім я заплутався в номераціях запитів, на що мені відповідають і чого я хочу. Були локальні успіхи, наприклад, десь алкоголь перестали продавати, десь міліціянта керівництво премії позбавило. Згодом, я почав вести більш системну роботу, окреслив коло своїх першочергових інтересів і почав фіксувати свої успіхи у блогах, найчастіше в Фейсбуці. Зараз я часто фіксую недоопрацювання в роботі залізниці тому, що часто подорожую Україною. Якісь недоліки можна помітити, якщо просто бути уважним, наприклад, одного разу я помітив, що назва станції українською мовою була відсутня. Нещодавно я писав з приводу наповнення української версії сайту Укрзалізниці.

А у тебе є статистика твоїх звернень та отриманих відповідей?

Можу навести дані за травень поточного року. Мною було надіслано 20 звернень на урядовий контакт центр http://ukc.gov.ua. З них 12 по факту виконані, щодо одного отримано відписку, інші досі розглядаються. Через сайт 1551.gov.ua  я зробив 36 звернень, з них в процесі розгляду знаходяться десять, решта або вже виконано, або буде виконано пізніше. 

І що тобі особисто з цього? Для чого це все?

Мені з цього – моральне задоволення. Це немало. Насправді, спробуй, і ти зрозумієш про що мова: ти маєш владу над чиновниками, яку дає твоя банальна уважність до того, що відбувається навколо тебе. Ти пишеш, вказуєш на недолік, просиш його виправити, і його виправляють. Якщо знаходиш інший недолік, знову пишеш. Уяви собі, як виглядає чиновник, який відповідає за недоліки, на які ти раз за разом вказуєш. Можливо, його навіть тіпає, коли він бачить твій черговий лист, і, можливо, він більш відповідально ставитиметься до виконання своїх обов’язків в майбутньому, щоб не отримувати листів від тебе.

Не завжди зразу буде результат. Але варто продовжувати, і результат буде, адже окрім звернень на контакт-центри, можна ще зробити звернення до депутата або оскаржити відповідь. Коли кожен щось робить, з часом видно результат, а якщо ми усі будемо покладати сподівання на інших, то результату доведеться чекати довгенько. Крім того, зараз просто такий час, що потрібно виховувати чиновників.

На мою думку, мешканцям міста не завадило б постійно викликати 102 при найменшому побаченому порушенні – від незаконної торгівлі до паркування  на зелених насадженнях. За умови не появи патруля протягом 10 хвилин (або викликав, пішов по справах, вертаєшся назад, викликаєш знову і питаєш: “Чому ще не приїхали?”), можна скаржитися або хоча б дізнаватись чому вони так довго їхали. Треба довести чиновника\міліціонера до того стану, що коли він бачить твоє прізвище, то відразу розуміє, що йому легше розібратися з порушеням, на яке ти вказуєш, ніж потім змагатися з тобою в епістолярному жанрі або ораторському мистецтві.

В результаті, чиновники або зрозуміють, що то робота не для них, або приймуть для себе новий стиль роботи. Раніше як було? Чиновники асоціювалися з владою і її захисниками, із зайвими неприємностіми, хабарами або іншими негативними емоціями, яких люди намагалися максимально уникати. От візьмемо міліцію, насправді, міліція має асоціюватися із допомогою, зі спасінням, люди не повинні вагатися викликати міліцію у разі порушення закону чи загрози життю; міліціонери, в свою чергу, мають почуватися суперменами, які спішать на допомогу тим, хто цього потребує, і бути  на сторожі закону та на боці пересічних платників податків.

Якими будуть твої поради початківцям?

По-перше, пишучи запит, варто ставити у копію контролюючий орган. Наприклад, пишеш скаргу щодо холодних батарей взимку у ВУЗі на ім’я ректора ВУЗу, ставиш у копію Міносвіти, або пишеш запит на інформацію в Мінекономіки, став в копію Кабмін. Обидва мають знати, що вони в копії, тому вищий орган проконтролює, щоб нижчий орган тобі відповів. Ну або щоб боялись. В свій час усі майже запити, котрі були важливими у мене йшли на адресу Адміністрації Президента. Щоб чиновники, отримавши переадресацію з Адміністрації Президента,  подумали “нічого собі”. Але, взагалі, до цього варто вдаватися, якщо треба швидко отримати відповідь. Якщо ж є час та натхнення, то варто йти з найменшої ланки і вверх, до Адміністрації Президента, якщо не отримав задовільну відповідь.

По-друге, за можливості, варто робити фото порушення і просити фотозвіт у виконавця. ЖЕК у мене з фотоапаратом поливає дерева і кущі, наприклад.

По-третє, шукайте як порушення, так і позитивні моменти. Тобто потрібно не лише скаржитись на чиновників, але й висловлювати подяки, якщо вони того заслужили.
Наприклад, я став свідком того, як на вокзалі в Гребінці пропало світло. Чергова по вокзалу вибігала постійно в зал очікування та оголошування про відправку та прибуття дизель-потягів. В принципі, вона це могла не робити і сумніваюся, що на неї хтось поскаржився б. Так от, я надіслав звернення з проханням виписати їх подяку. Мені відписалися, що у неї буде премія.

І, найголовніше, я всім раджу знаходити однодумців, залучати до справи друзів, родину, сусідів. Всі разом ми можемо покращити ситуацію швидше. Крім того, разом з однодумцями можна буде переходити до впровадження різних нових ініціатив. Адже роботи завжди багато, якщо її шукати.

Наприклад, одна з американських ініціатив, про які я читав, передбачає скарги на водіїв, які викидають сміття з машини на дорогу та на узбіччя. Якщо ти бачиш когось, хто викинув пусту пляшку абощо, ти можеш повідомити про це через сайт департаменту транспорту. Там потрібно зазначити дату, час, населений пункт, на якій дорозі відбулося правопорушення, номери транспортного засобу порушника і зміст порушення, наприклад: «викинув недопалок з вікна машини». Ось так все просто. Було б корисним зробити щось подібне і в Україні. І колись зроблять, я впевнений.

Дякую, Олександре!

Спілкувалася  Олена Александрова, NEWSSKY


Підтримати проект:

Підписатись на новини:




В тему: